Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації.

5 ноября 2012, 00:59
0
3169
Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації.

У 1893 році була знайдена одна з найзагадковіших цивілізацій Східної Європи – «Трипільська культура». Така назва вперше з’являється на сторінках праці видатного укаїнського археолога Вікентія Хвойки.

                    Ця археологічна культура існувала за часів енеоліту на території України, від Дністра на заході і до Середнього Придніпров’я на сході. Її назва походить від села Трипілля на Київщині,де були знайдені перші пам’ятки цієї цивілізації. На той час це було найрозвиненіше та найбільше етнічне поселення в Європі, а його населення іноді перевищувало 15 тис. мешканців. З моменту відкриття та до теперішнього часу було досліджено біля двох тисяч трипільських поселень, та з кожним роком бажаючих знайти все більше відповідей з приводу цієї унікальної культури стає більше.

           Засновниками трипільської культури були переважно хліборобські та скотарські племена, вважається, що вони просунулися до України з Балкан через Румунію та Молдову та змішалися з місцевими людьми. Існування цієї цивілізації здійснило величезний вплив на подальший розвиток людства. Так до нас дійшли певні вірування та обряди цих людей. Наприклад, велику роль у тогочасному суспільстві відігравала постать жінки-матері. Ця пошана до рідної неньки зберігалась і у віруваннях українців:

«Жіноча доля так її веде.
Вона – дружина, гарна господиня.
І зустрічає кожен новий день
Не просто жінка – роду Берегиня.»

           Їжа в трипільців була різноманітною: від рослинної до м’ясної та рибної. В якості засобу пересування вони використовували сани, адже колесо їм ще було не знайоме. Їхні будинки були двоповерховими та розміщені близько один до одного, що таким чином утворювало наче стіну, вони будувалися,так званими концентричними колами,а посередині міста знаходився храм. Найбільше таке поселення було знайдене біля села Володимирівки на Кіровоградщині,там археологи виявили біля 200 хатин. Деякі поселення мали укріплення у вигляді ровів та валів, тож можна припустити, що стосунки між деякими племенами були неспокійними.

           У той час було розвинене виробництво глиняного посуду та різних фігурок (храмів, житлових будівель, постатей жінок). Одним з найважливіших досягнень трипільського народу було виготовлення різних за стилем зображень жінок, чоловіків та тварин, що мала назву «антропоморфна пластика». Найулюбленішими тваринами в трипільців були: бик, вівця, баран та ведмідь, як символ хранителя води.    Одяг трипільців був шкіряний або зроблений із тканини (цікаво, що вироб тканинного одягу на території України починається саме за часів Трипілля; було знайдено перші деталі ткацького верстату). Основною відмінністю різних поселень трипільців були прикраси на їхній одежі та чоботах, так одразу ж можна будо зрозуміти з якого племені та роду походить ця людина, та навіть яке в неї соціальне становище. Знаряддя праці виготовлялись, як і раніше з каменю або кісток тварин, але пізніше з’явились ще такі інновації, як шило, клиноподібні сокири, тесла, рибальські гачки тощо. Важливу роль відігравало запровадження дерев’яного плуга, що зробило землеробство набагато зручнішим та надійнішим.

           Трипільська цивілізація мала не тільки велике населення міст, архітектуру, духовну свідомість, а ще й писемність. Було знайдено майже 100 різноманітних знаків, які були розміщені в певному порядку(так кажучи, згруповані в блоки) та нанесені на глиняний посуд, що дає нам підстави вважати, що ці тексти мали певне значення та свою цінність, а різні орнаменти несли інформацію про багатий світогляд та релігійні вірування трипільців.

            Дуже цікавим фактом є те, що життєвий цикл трипільців тривав десь 60-80 років, за цей період люди жили в своїх будівлях але коли вони помирали, ця хата ставала для них і могилою, де залишали всі речі, що належали цій людині.

             На жаль, на сьогодні людині відомо дуже мало про занепад величної цивілізації під назвою – Трипільська культура, але є свідчення, що кількість населення безупинно зростала, тому цей народ був вимушений переходити на нові місця у пошуку плодючої землі та комфортного існування. Деякі племена  так і мандрували, а деякі залишились, але згодом були асимільовані іншими завойовницькими народами, що прийшли на нову землю, теж шукаючи місця для кращого життя.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.