Гармонізація законодавства України з міжнародним економічним правом

20 ноября 2012, 19:18
0
706

Закон про введення біометричних паспортів

Шафаренко Яніна Олегівна/ Гармонізація законодавства України з міжнародним економічним правом. – Стаття. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2012.

Стаття присвячена закону про впровадження біометричних паспортів в Україні. Освітлюються наслідки отримання паспортів нового зразка для пересічних українців. Досліджується питання про підпорядкованість даного закону нормам Європейського права.

Постановка проблеми. Впровадження закордонних  біометричних паспортів є вимогою Європейського Союзу та головною умовою отримання безвізового режиму між Україною і ЄСБезвізовий режим між Україною і ЄС буде поширюватись виключно на власників біометричних паспортів, а для виїзду за старим паспортом слід буде отримати візу. На даний момент Верховною Радою України прийнятий закон, який чекає свого  підписання Президентом України, згідно якого необхідністю є також впровадження внутрішнього електронного паспорту для громадян нашої держави. Даний закон передбачає, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Якщо брати до уваги позицію Європейського союзу то під біометричним паспортом малося на увазі закордонні паспорти. А введення такої величезної низки документів, які потребують витрат самих громадян, це прямий удар по правам громадян України.

Виклад основного матеріалу. Біометричний паспорт в Україні закладає одразу кілька мін - під приватність і під гаманець українців.

Найбільше користі запровадження нових паспортів може принести концерну ЄДАПС, єдиному поки що в Україні, який вміє випускати документи з електронними чіпами. Приблизна вартість нового паспорту коливається в межах 70 гривень для внутрішнього, і 350 гривень для закордонного. Варто нагадати, що посвідчення нового зразка необхідно оновлювати кожні 10 років.

Тож, середньостатистичний українець, який живе 70 років, повинен буде отримати електронний паспорт шість разів.

Якщо брати до уваги позицію Європейського союзу то під біометричним паспортом малося на увазі закордонні паспорти. А введення такої величезної низки документів, які потребують витрат самих громадян, це прямий удар по правам громадян України

Отже, чого чекати українцям від цього закону, якщо його підпише президент?

По-перше, більшість документів особи будуть містити біометричні дані, хоча ЄС очікує цього лише щодо документів для виїзду за кордон.

Виготовлення таких документів, особливо з електронними носіями, а також оснащення органів влади технікою для зчитування таких даних цілком очевидно відбуватиметься за рахунок громадян – як у вигляді загальних податків, так і нових розмірів плати за конкретні документи.

По-друге, в основному документі особи – паспорті громадянина України – не передбачено обов’язкового зазначення інформації про місце проживання особи. Отже, слід приготуватись, що незабаром доведеться регулярно відвідувати органи влади для отримання нової "довідки", яка підтверджуватиме таку реєстрацію.

Звертатися до чиновників взагалі доведеться значно частіше. Навіть діти з народження тепер будуть змушені отримувати той же паспорт, переоформляючи новий кожні десять років.

Крім того, закон зберігає низку існуючих проблем поліцейської держави України:  систему двох паспортів –  внутрішнього та закордонного, підзаконне, тобто відомче регулювання процедури видачі документів особи; необґрунтовані строки видачі документів, де загальний складає 30 днів, швидше – за окремою заявою, за додаткову плату.

Особисто я вважаю, що головна небезпека цього закону полягає у створенні дуже широкої бази даних з персональною інформацією громадян України. Створення такого реєстру не відповідає міжнародним конвенціям з питань захисту персональних даних, адже передбачає збирання надмірної інформації та не визначає мети такого збирання і зберігання інформації.

Єдина база даних – це вже точно не європейський стандарт. В декількох європейських країнах, таких як Німеччина та Франція, існують навіть спеціальні закони, що забороняють об'єднання баз даних різних державних відомств.

Міф про те, що біометричні паспорти є безпечними розвінчався ще в 2008 році, коли у Німеччині хакери оприлюднили відбитки пальців прем'єр-міністра, щоб довести, як легко підставити людину.

В Амстердамі вчені кілька разів обманювали зчитувальну машину в аеропорті. Проходили контроль під ім'ям Усами бен Ладена та Елвіса Преслі.

В  українському законі не йдеться мови про захист від підробок даного документу, що може спричинити низку проблем міжнародного масштабу.

У країнах Європейського Союзу діє спеціальна міжнародна база даних, покликана боротися з підробленими біометричними паспортами. За задумом творців, невідповідність паспорта та коду в базі даних повинна видати підробку.

Варто ще раз зазначити стосовно ціни документу. Якщо брати до уваги, наприклад, Францію, то в даній країні національна ідентифікаційна картка видається взагалі безкоштовно, навіть тоді, коли закінчився її термін дії чи настали інші причини, щоб її обміняти. Лише у випадку пошкодження картки або її втрати – необхідно сплатити 25 євро.

Тобто новий закон, хоч і має на меті більш швидкісне оформлення документів та спрощення паперової бюрократії, але вимагає ретельної уваги до нюансів експлуатації електронних паспортів, а також повинен враховувати європейський досвід використання біометричних документів.

Висновки. У ході свого дослідження я виявила, що лібералізація візового режиму з Європейським Союзом залежить від суттєвого покращення рівня безпеки документів, включаючи біометрику.

Запровадження в Україні дорогого у виготовленні та експлуатації нового внутрішнього паспорта з електронним чіпом жодним чином не обґрунтоване, адже Європейського Союз з метою скасування візового режиму з Україною вимагає впровадження закордонних біометричних паспортів, а не внутрішніх.

Цей крок, на мою думку, не досягає жодної цілі, крім витягування з кишень громадян та держави, тобто знову громадян, мільярдів гривень.

Отже, питання "внутрішнього паспорта" – "посвідчення особи", або ідентифікаційної картки – це внутрішня справа держави. Цей документ має відповідати потребам громадян, суспільства, держави, рівню їх розвитку та технічного оснащення.

Я зробила висновок, що впровадження біометричного закордонного паспорту має багато позитивних аспектів. Це зручно та швидко. Якщо таке нововведення прискорить ситуацію зі скасуванням візового режиму з країнами Європейського Союзу, українці лише виграють. Якщо Україна не хоче залишитися за бортом технічного прогресу в сфері паспортного контролю, нам вкрай необхідно приступати до видачі біометричних закордонних паспортів вже наступного року. Ну і, звичайно, впровадження біометричного паспорта особливо актуальне в світлі нашого прагнення до безвізового режиму з Євросоюзом.

Але що стосується закону по запровадженню внутрішнього електронного паспорту, то він вимагає ретельного перегляду та доопрацювання, бо в деяких аспектах суперечить законам Європейського Союзу.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.