До 75-річчя великого терору (2 сторінка)

5 декабря 2012, 14:04
0
3079

Злочин без кари (продовження )

   А куди віднести і хто спроможний згадати всі невеличкі потічки, які, зливаючись, утворили моря горя і страхів для всіх людей. А вони почались зразу, коли до влади прийшли нелюди: з розгону Установчих зборів і оголошення поза законом усіх партій. Вже в статті  "Як організувати змагання" в січні 1918 року Ленін оголосив загальну мету: "очистку земли от всяких вредных насекомых". Він писав у листі членам Політбюро, ОГПУ , наркомату юстиції: «Чем большее число представителей реакции,  духовенства удасться нам по этому поводу расстрелять, тем лучше». І пішли в "расход" кадети і меншовики, есери, анархісти, соціалісти і толстовці, телеграфісти і кронштадці, тамбовські, рязанські, костромські, київські і смоленські учасники заворушень, комбіди шльопали за сіньми сільрад або в задвірках, заручники із селян і перші концентраційні  табори Тухачевського; наукові круги, всі університети, художні, літературні і інженерні, священники, монахи і ті, що в хорі співали; баржі з офіцерами і висилка інтелигенції за кордон 1922р., а сумнозвісний закон  від 7 серпня 1932 року про 5 колосків, тільки до 1933 року було арештовано 55 тис. селян і 2110 розстріляно. Нам зараз зрозуміти важко, майже неможливо, як це робітники й селяни, тільки-но ставши диктатурою пролетаріату, тут же відлинювали від роботи й крали.

     Кодування страху, систем страху спричинили до масового зомбування населення на безпорадність перед дійсністю, на страх перед реформами надовго наперед. Тобто сталінська параноїдальна система ще не зникла  і довго буде даватися взнаки. Адже насилля не живе одне і не може жити окремо: воно напряму переплетено з обманом  і між ними тісні природні звязки; насильству нічим прикритись, крім обману, а обману, в свою чергу, нічим втриматись, крім як насильства. Кожний, хто хоч раз проголосив насилля своїм методом, безперечно, повинен вибирати обман своїм принципом. У Російському державному архіві соціально-політичної історії збереглася частина відверто  цинічної записки, яка була написана Леніним наприкінці жовтня – на початку листопада 1920 р. і була адресована помічникові Троцького Є. Склянському, щодо території Прибалтики: «...чудовий план! Докінчуйте його разом із Дзержинським. Під видом «зелених» (ми потім на них і звалимо) пройдемо на 10–20 верст і перевішаємо куркулів, попів, поміщиків. Премія: 100 000 карбованців за повішеного». За підрахунками істориків у Криму 1918–1921 рр. було знищено від 56 до 120 тис. осіб, населення півострова зменшилася на 100 000 осіб, окремі татарські села були повністю ліквідовано. Ось їх методи.

   На честь 70-річчя великої жовтневої соціалістичної революції, а по правді, як ми знаємо, - перевороту,було розстріляно 1111 в’язнів Соловецького таборі в урочищі Сандармох, серед них 300 українців – цвіт нації: Курбас, Зеров, Куліш, Поліщук, Підмогильний, Крушельницький, Рудницький… Криваве діло творив вірний слуга системи   ім’ярек  капітан–кат м. матвеєв, який отримав орден Червоного прапора і дожив у ситості і благополуччі до 1971 року, як пенсіонер державного значення, – своїх система оберігає. Згідно цього слід нагадати, що слідчий Валерія Підмогильного мимоволі висловив думку  яка тотожна політиці держави щодо народу: «Надо было бы всю Украину уничтожить. Но поскольку это невозморжно, то вас, украинскую интелигенцию, мы точно уничтожим». Не забуваймо, аналогічно знищувались інші «братні»  народи:  казахи,армяни, білоруси, росіяни,узбеки, татари…, а потім народи  так званого соціалістичного табору: чехи,поляки, румуни, китайці, кубинці,  болгари…З цього кривавого котла мали клонуватися зомбовані шарикови  - типаж нової людини «гомо советікус». Валер’ян Поліщук попереджав: «Завойований чи переможений може повстати. Але куплений може тільки зрадити або перепродатися». Дамайте, -  слова дуже  актуальні на сьогодення. А коли «український Бухарін» Рак-Михайловський сказав, що якби Сталін пішов шляхом Леніна,то доля країни була б іншою, Лесь Курбас відповів: «…комунізм несумісний з природою людини, як вогонь з водою».  А тим часом сонм писак заробляли іудині гроші, прославляючи героїку трудових буднів, - туманили голови і витравлювали душі людей.

 Але часи змінюються і знаменням доби стає те, що народу повертається історія, точніше - народ повертає собі історію - правду. Так до 75-річчя  розстрілу української інтелігенції відкрито в Сандармосі пам’ятний знак із застереженням: «Люди не убивайте друг друга». Минуле боліло кожного із нас - справжнє, не прикрите і не прикрашене вимислами і перекрученнями, яке було в житті. А інше минуле - спеціально створене для "поглибленого вивчення" і твердого запам‘ятовування і оболванювання мас - вправлялось в лискучі рамки історичних  термінів та економічною і філософською фразеологією, з розписаними дійовими особами та відзначеними виконавцями, із величезними подвигами, відкоригованими помилками і засудженими відхиленнями. Для виправдовування, на всяк випадок, стверджувалось, що велика мета породжує велику енергію, а при фантастичних кроках  і величі задумів спробуй обійтися без "видатків виробництва", без отих споконвічних трісок, що розлітаються врізнобіч при карколомних темпах древорубства: «Пусть моськи буржуазного общества визжат и лают по поводу каждой лишней щепки при рубке старого леса. На то они и моськи, чтобы лаять на пролетарського слона» (В.И.Ленин, т.36, с.193). Між тим, що були і запаморочення, але то від успіху, шкідництво - протидія ворогів, антипартійний ухил - це зловмисність шпіонів, але це переборено і подолано. "Вороги народу" канули в небуття, а залишилась чиста історія - героїка боротьби і перемог, а решта - не варте уваги. В ті часи користувалися визначенням історії апологета і корифея радянської історичної науки М.Н.Покровського:"Історія - це політика, обернена в минуле" Розумієте? Вона аж ніяк не виконувала постулат родоначальника історії Геродота:"щоб часом не кануло в забуття те, що діялось на світі". Забуті слова гідальго Дон Кіхота з Ламанча: «…історики завжди мають бути точними, правдомовними і безсторонніми, щоб ні власний інтерес, ні страждання, ні ворожнеча, ні дружба не могли збити її з путі істини, бо істина – це матір історії, а сама історія – це суперниця часу, хоронителька дій, свідок минувщини, приклад і пересторога для сучасності, наука для майбуття».  Отак і жили: з дисцильованою історією, знеболювальною ідеологією, флюгерною політекономією і дишельними законами, що обслуговували злочинний режим. А робили це лизоблюди, що спеціалізувалися на підробках, досягаючи цим чинів, ступенів та звань, і відстоювали вузьковідомчі інтереси верхів державного апарату та партійної номенклатури, а народ - творець і великомученик історії - залишався осторонь. Вони, герострати сучасності, повинні бути викреслені з пам‘яті людської, бо розум жахається перед картинами пекла, який вони творили, відмовляється собі навіть уявити, як безсилий він перед безмежністю. Совєтська червона чума в образах леніна, сталіна та інших, з кошмарами тих часів, приголомшує людське розуміння, паралізує свідомість. Нелюди, в кому поєднувались страх, підступність, зрадництво та нечувана жорстокість, власноруч кров’ю заливали Україну,- і не тільки, – весь світ, відчиняли ворота ворожим полчищам, нацьковували на своїй землі брат на брата.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.