Довколаапокаліптичний психоз

6 декабря 2012, 22:08
Журналістка
0
259
Довколаапокаліптичний психоз

...якби ми так вірили в те, що світ стане кращим, як віримо в його кінець, жити було б чудово...

Про кінець світу в грудні 2012 не говорив тільки ледачий. Багато людей глибоко переконані: апокаліпсис буде. І знаєте, такий розвиток подій був би не найгіршим – бажаючі побачити височенні хвилі чи потрапити у який-небудь льодовик (принаймні так кінець світу трактують американські фільми) – хай потрапляють. Це як у знаному парадоксі: чим більше самогубців, тим менше самогубців.

Єдине, що я не зовсім розумію, - чому саме 2012? Якісь там майя сказали, що якась там ера закінчиться в 2012. Сказали, то й прекрасно! Їхня ера, як на мене, закінчилась понад півтисячі років тому (виправте, якщо помиляюсь).

Перед майя вже на моїй пам’яті був Нострадамус. Теж дядькові нічого було робити, і він складав песимістичні календарики: у той рік буде погано, у той станеться сонячне затемнення, а в 2000 буде взагалі печаль – ми всі помремо. Ні! Вижили! Але, очевидно, людству без страшилок білий світ немилий. Давайте вигадувати періодичні апокаліпсиси. Так буде веселіше. Здається, саме таким принципом і керуються бажаючі пораніше піти з цього світу.

І все б нічого! Хай би секта любителів апокаліпсисів жила собі. У нас і так багато різних «клубів по інтересах», чому б не існувати ще й цьому? Але ж ні! Про кінець світу співають пісні «Ето паслєднєє лєто пєрєд канцом свєта», на нього вже продають квитки (у Рай, до речі, дешевше), за які в разі «форс-мажору» повертатимуть гроші ще й додаватимуть сертифікати на зразок «Я пережив кінець світу». Цей цинізм я навіть коментувати ніяк не можу! Люди в своїй аморальності і збоченому потягу до збочених розваг замахнулись на Рай і Пекло. Я завжди думала, що цим завідує Бог. Зараз теж так думаю. Шкода, що не всі люди вміють вчасно спинити польоти своєї зболеної фантазії.

Проте дещо в мене все ж викликає повагу. Наприклад, уміння продавати фігню за шалені гроші. Я вже й сама подумала, чи не приторговувати якимись марлевими пов’язками чи ватою. Це ж тільки подумати! Свічки, швидше за все, користуватимуться великим попитом, адже дехто вважає, що апокаліпсис ми таки переживемо, зате скрізь стоятиме темрява. У деяких містах України та Росії (щодо інших країн інформацією не володію) підприємливі люди вже почали продавати апокаліптичні набори. Вони різні за комплектацією. Кудись входять тільки медпрепарати, кудись ще й продукти харчування, однак в обох випадках їхня вартість перевищує собівартість окремо куплених складових разів у 3 щонайменше. Думаю, до речі, що охочих купити такі набори буде немало.

Скажу більше, у Сімферополі читають лекції, що готують слухачів до апокаліпсису.

Навіть «добрі роботодавці» думають про кінець світу. Наприклад, в одній запорізькій фірмі робочий день розпочнеться на 2 години пізніше, щоб офісний планктон устиг попрощатися з ріднею, якщо Земля почне загинатися.

У цій ситуації ще одним незбагненним для мене фактом є увага ЗМІ до кінця світу. Тільки ледачий редактор не дасть такої теми журналісту. Мені недавно написала знайома й попросила взяти участь в опитуванні: які в мене плани на 21 грудня та чи не скуповую я все, що на очі потрапить, аби зробити «стратегічний запас». Я відповіла, що оскільки 21 – п’ятниця, то можна зустрітися з друзями або приповзти додому після робочого тижня, сяк-так поїсти, попрати, повтикати в комп, покупатися й лягти спати. Ну а скуповувати… На розпродажі кеди і сумку купила. Не знаю, чи можна це вважати стратегічним запасом.

Я б, може, і далі залишилась осторонь від «події року», але новина про те, що в Новокузнецьку (Сибір) двоє чоловіків зламали ногу матері та вбили кішку, щоб скористатися її 9 життями на кінець світу, остаточно вивела мене зі стану душевної рівноваги. Хотілось би спитати тільки про те, до чого у цій історії материна нога і чому тварину так рано прикінчили (ще ж час є до апокаліпсису).

А ще я думаю про те, що якби ми так вірили в те, що світ стане кращим, як віримо в його кінець, якби стільки допомагали ближнім, як читаємо всяку гидоту в Інтернеті, якби витрачали гроші на цукерки для рідних і друзів, а не на «апокаліптичні набори», жити було б чудово.

Тож зараз, за 2 тижні перед таким очікуваним для когось кінцем світу, я пропоную просто і банально жити далі. Ліпити сніговиків, пити каву з друзями, читати гарні книжки і не брати дурного в голову, а важкого в руки.

      

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.