Чи здатен уряд Азарова оподаткувати офшори

Всі анти-офшорні розмови українських урядовців є не більше ніж прикриттям для подальшого розграбування країни – кісткою, яку готові кинути олігархи обуреному їх нахабством суспільству.

Нещодавно президент України Віктор Янукович зненацька усвідомив всю згубність впливу офшорного бізнесу на економіку країни. У ЗМІ появилися повідомлення про війну, яку президент оголосив офшорам.

Державна податкова служба радо підтримала гаранта, моментально розрахувавши та оприлюднивши астрономічні суми неоподаткованих доходів. Але під шумну анти-офшорну піар компанію чомусь знову продовжено дію сумнозвісної угоди про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром. При цьому міністр фінансів України Юрій Колобов хвалиться, що нова угода є буцімто великим кроком вперед. Адже замість абсолютного нуля, “За деякими позиціями, десь 5, десь 10, десь 15, десь залишиться 0, де ми домовилися з продажу майна”, – підкреслив міністр.

Вчитавшись однак уважно в текст угоди можна помітити, що як раз ті позиції які найбільше використовуються нашими олігархами для ухилення від податків залишилися в основному без змін. Наприклад, одна з найулюбленіших схем з надання віртуальних позик. Коли кіпрський офшор надає асоційованому підприємству в Україні позику саме під такий процент, щоб в результаті підприємство резидент в Україні отримало рівно нульовий прибуток і сплатило б з цього прибутку відповідну нульову суму податку. Оподаткування процентів передбачено угодою у розмірі «не більше 2%», що звичайно вже не нуль, а погодьтеся що і не 21% ставки податку на прибуток.

Отже, всі анти-корупційні та анти-офшорні розмови українських урядовців є не більше ніж прикриттям для подальшого розграбування країни – кісткою, яку готові кинути олігархи обуреному їх нахабством суспільству. Ця діяльність уряду спрямована скоріше не на подолання офшорної хвороби, а на те щоб продемонструвати неможливість ефективного оподаткування офшорних інвестицій. І робиться це в той час, коли навіть часткове оподаткування офшорів могло б вирішити більшість соціальних проблем держави. На мій погляд не тільки можливо, але і необхідно вжити радикальних заходів щодо переведення всіх офшорних підприємств на оподаткування на загальних підставах. Це стає питанням збереження того економічного потенціалу, який ще залишився в країні, власне питанням подальшого існування країни.

Неконтрольоване виведення олігархами коштів з українських підприємств в офшори є зараз основним каналом розграбування країни. Отримані в Україні прибутки офшорних підприємств в країні не оподатковуються, відповідні податки не потрапляють в держбюджет та Пенсійний фонд. Справедливе оподаткування підприємств, які належать офшорам дозволить збільшити надходження до бюджету мінімум на $1,5-2 млрд., що значно перевищує, наприклад дефіцит Пенсійного фонду. Однак, незважаючи на всі розмови про необхідність оподаткування офшорів, договір з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування знову продовжено. При цьому на багато ключових для олігархів позицій залишилася нульова ставка оподаткування.

Загалом за 20 років до офшорів з України було вивезено $167 млрд., що в два з половиною рази перевищує державний борг та більше ніж втричі державний бюджет України (Державний бюджет України на 2012 рік – $56 млрд., щороку з України виводиться близько $8-10 млрд).

Однак, як повернути ці гроші?

Більшість так званих офшорних інвестицій, це вкрадені в Україні гроші, які потім через офшор заведені назад для придбання активів в Україні. На щастя, значна частина активів та бізнесу наших олігархів знаходиться саме в Україні, хоч і оформлена як іноземні інвестиції з офшорів. Обсяг інвестицій тільки з Кіпру – $14,5 млрд. – на 99% це кримінальні гроші українських олігархів. (Слід також зауважити, що, як правило, ці інвестиції навмисне недооцінені).

Першим кроком для повернення награбованого має бути арешт всіх активів офшорних підприємств в Україні, введення тимчасової державної адміністрації на відповідних підприємствах та їх націоналізація, якщо протягом року власники не доведуть легальне походження грошей, які вони «інвестували». У разі, якщо походження грошей доведено – може буде дозволено переоформлення офшорного підприємства в українського резидента та продовження роботи на умовах сплати податків на загальних підставах.

Також мають бути націоналізовані підприємства базових галузей промисловості країни (гірничо-видобувна, металургійна, хімічна) та інфраструктури (енергорозподільчі мережі, тощо). Націоналізація має відбуватися за тим самим принципом – приватна власність на підприємства може бути визнана суспільством, але тільки за умови розкриття осіб власників та доведення ними законного походження їх коштів. Не суспільство має доводити, що олігархи вкрали в нас гроші, а олігархи мають довести що вони їх не вкрали! Тільки за цієї умови за ними може бути збережено право приватної власності!