Перед початком нового життя...

15 декабря 2012, 11:44
розумна
0
155

Спробував узагальнити останні події...

Перші дні роботи ради і нові старі призначення дають мені можливість дивитись вперед з оптимізмом. І ось чому. Багато хто говорить, що по суті ми приходимо до диктаторського режиму (хоча і диктатор у нас карикатурний), але диктатура то у нас по суті національна, хоч і з присмаком суржика. Цей момент в історії був у багатьох країнах світу, як певна сходинка. Одні країни зуміли його пройти, а інші ще ні. Які б розмови не точились в цьому питанні, але без громадянського суспільства не буде і демократії. У країни, громадянське суспільство якої або давили віками, або залучали в громадянське суспільство другої країни, воно не відродиться надто швидко. В будь якій світській країні  з традиціями (в Європі в тому числі)є і ультраправі з такими ж самими заявами, як у Мірошниченка, і критичні публікації з їх засудженням також з'являються з регулярністю. Тому критики, які засуджують результат виборів, м'яко кажуче, не можуть претендувати на істину. Дійсно, не було стерильної чесності, про яку багато хто кричить. Але показовий другий момент - люди перестали боятись захищати свої права. Багато хто почав дійсно критично мислити як в відношенні до себе, так і по відношенню до оточення. І це оточення поступово почало дрейфувати до реального державницького мислення. На щастя для нас, у нас з'явилась велика кількість прогресивно мислячої молоді і ті ностальгічні пориви за совком поступово відходять. Приходить розуміння, що за нас нашу роботу ніхто не зробить - ні Європа, ні Росія. Європейський вибір України пояснюється просто. Там люди реально працюють і дають працювати другим. На мою думку, Європейська асоціація - це достатнья і максимальна міра інтеграції в Європу. По сути Україні і треба тільки спрощений візовий режим. Просто для того, щоб можна було просто з'їздити і подивитись на їх життєвий уклад і зробити певні висновки. Але не можновладцям, а простим, пересічним людям. Просто для того, щоб зрозуміти, що ми не гірші за них. Що вони вирішують ті самі проблеми, що й ми. Що так само у них буває горе і радість. І що їхні можновладці не кращі за наших. Єдине що у них є - це своє "Я", яке вони готові захищати при будь-яких обставинах.  Не було б цього, Європа була б схожа на світ описаний Оруелом.
Саме тому я хвалю Господа тільки за те, що він дав нам спочатку Помаранчеву революцію, а потім Януковича.
Першим він показав, як можна жити, другим - що бувають неприємності і їх треба бороти. Чи буде у нас революція "Як в Лівії?". Ні не буде. Хоча б тому, що у нас нема великої кількості фанатиків-шиїтів. У нас навіть не буде навіть революції на кшалт помаранчевої. Просто тому що вже починають проступати контури дійсно великої держави. Реально можна побажати тільки однієї речі сторонам на обох боках барикад. Продовжуйте робити те, що робите. Це нам дійсно необхідно.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.