Коли виключення учасника ТОВ є, або може бути злочином

20 декабря 2012, 14:09
0
255

Коли виключення учасника ТОВ є, або може бути злочином

В даній статті ми не будемо теоретизувати на тему поняття «внутрішнього рейдерства» та необхідності змін до КК України покликаних притягнути «рейдерів» до кримінальної відповідальності.

Тут мова піде лише про чинну на сьогодні статтю 191 КК України та її практичне застосування при незаконному виключені учасника з ТОВ.

Позбавлення учасника його частки у статутному капіталі можливе, принаймні, трьома шляхами:

а) законним шляхом, виключення учасника із суворим дотриманням передбаченої законом та статутом процедури;

б) незаконним, проте без складу злочину, наприклад, виключення по надуманим підставам, або «розмивання частки» тощо;

в) кримінальним, наприклад, коли частка у статутному фонді товариства одного з учасників вилучається іншими учасниками з наміром присвоїти цю частку собі і не платити виключеному учаснику, або заплатити значно менше її реальної вартості.

Стосовно принципової можливості кваліфікації незаконного виключення учасника за ст. 191 КК України слід відмітити наступне.

Відповідно до ст. 191 КК України привласнення  чи  розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні є злочином.

Привласнення відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.

При створенні ТОВ майно засновника трансформується у частку у статутному фонді і разом з частками інших учасників фактично знаходиться у віданні, управлінні, передусім, загальних зборів учасників ТОВ і певною мірою директора цього товариства.

При виключенні учасника – учасник лишається свого майна, яке вже є часткою в статутному капіталі, яка в свою чергу фактично розподіляється або між іншими учасниками, або переходить до інших осіб, наприклад,  до товариства як юридичної особи.

Таким чином майно учасника знаходиться у відання інших осіб на законних підставах, а потім, при виключенні, це майно переходить до інших осіб - учасника позбавляють його майна. 

Проблемним моментом застосування ст. 191 КК України на практиці є встановлення (в момент виключення учасника – проведення загальних зборів) умислу інших учасників саме на не, що б не сплачувати учаснику який виключається реальну вартість його частки, тобто умисел на безоплатність вилучення цієї частки.

Проблема полягає в тому, що відповідно до законодавства, при виключенні учасника йому сплачується вартість його частки в строк до 12 місяців з дня виключення. Тобто за цей час можливо грамотно вивести активи товариства таким чином, що це здаватиметься лише невдалою господарською діяльністю: «ми б і раді заплатити тобі, вартість твоєї частки, проте поглянь, у компанії немає активів, конкуренти нас обійшли!», - щось таке може почути учасник якого виключають коли через 12 місяців прийде отримати гроші за частку, якої він був позбавлений.

Чи варто такому учаснику товариства чекати вказані 12 місяців, якщо він наперед знає, що йому в майбутньому ніхто нічого не заплатить, тобто він знає, що його виключили не через те, що він нібито заважав товариству, а його просто обікрали.

На умисел і протиправність, про яку сказано в зазначеній вище постанові ВСУ, здається, може вказувати сам характер виключення.

Так при такому виключенні можуть використовуватись сфальшовані довіреності від імені учасника іншій особі нібито на участь у загальних зборах, сфальшовані повідомлення про проведення загальних зборів тощо. Ретельний аналіз всіх обставин виключення учасника повинен дати відповідь на питання: є ознаки саме злочину чи ні. 

Слід звернути увагу, що сама по собі наявність протоколу загальних зборів про виключення учасника, та запис в цьому протоколі про те, що учаснику передбачається заплатити за його частку не усуває протиправності такого виключення, оскільки протокол (при протиправному умислі, який повинен бути встановлений в суді) може слугувати всього лише прикриттям, а компенсація частки виключеному учаснику передбачена законом, тому в протоколі повинно бути про це зазначено хоча б за ради форми.

На кінець хотілося б зазначити.

Звісно запропонований вище підхід не є ідеальним, деякі питання є дискусійними, проте головне до чого хотілося б привернути увагу – це принципова можливість застосування ст. 191 КК України в таких справах.

Саме по собі кримінальне провадження, поряд з захистом своїх прав в цивільному процесі, може бути таким необхідним другим фронтом, який переломить ситуацію.

Слід відмітити, що можливі також і зловживання зазначеною статтею і здається єдине, що можна порадити добросовісним учасникам, які бажають виключити недобросовісного це робити все у відповідності із законом.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.