"Дарунок Хрущова" - дурість чи порятунок Криму від економічного банкрутства?

Зараз багато людей вважає, що у 1954 році, Хрущов вчинив непрвильно. І Крим прекрасно б існував у складі Росії. Чим же насправді був вчинок Хрущова і як він вплинув на розвиток Криму?

    Я народилася і вирісла в Криму, тому такий доленосний факт, як включення Криму до складу УРСР, згодом незалежної України, я не могла залишити без уваги.

Сталося це у 1954 році. Дев'ятнадцятого лютого було затверджено Указ Президії ВР СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР». Тоді, у далекі часи, передача Криму Україні не здавалася чимось фатальним.  Адже тоді існувала єдина радянська держава. Це, швидше, розглядалося як виключно внутрішньогосподарське рішення.

Микита Сергійович Хрущов, роблячи це, навіть у найстрашнішому зі своїх кошмарів не міг подумати, що колись Україна буде існувати незалежно від Росії. А тому та передача Криму у ті часи майже нічого не вирішувала. Це була лише театралізована вистава, присвячена  300 річчю Переясловської ради, тобто «возз’єднання» України з Московією. Ювілей вирішили грандіозно відзначити на державному рівні. І передача Кримської області до складу України напередодні такого свята чудово вписувалася у заявлені керівництвом  СРСР рамки.

    Зараз багато людей вважають, що Хрущов вчинив нерозумно. І навіть той факт, що Крим все одно теріторіально належить до України, їх не зупиняє.

   Але щоб краще розібратися з цією подією, треба повернутися у 1954 рік та зрозуміти, чому саме Хрущов так вчинив.

     На цей рахунок існує маса різних цілком обгрунтованих припущень, кожне з яких має право на існування.

       По-перше, Хрущову у нелегкій боротьбі за владу треба було заричитися підтримкою впливових союзників. І комуністична партія України якраз була таким союзником. До того ж, факт передачі Криму УРСР не міг не вразити не тільки правячі версти населення, але й серця простих українців. А це, у свою чергу, запобігало появі й нарастанню в колах українського суспільства «антіхрущовського» настрою.

       Але навіть не це було вирішальним для Хрущова. А доленосною для нього, як банально б це не прозвучало, була саме економічна проблема Криму. І, що б тепер не говорили наші «проросійські» сучасники, передача Криму до складу УРСР майже врятувала його. Адже тоді повоєнний Крим був майже бнкрутом, йому була небхідна постійна фінансова допомога. А Росія на той час надати таку допомогу була не спроможна. Повоєнна Росія не могла забезпечити населення й Черноморський флот передусім хочаб продуктами харчування.

      Тому передачу Криму Україні можна й треба вважати лише порятунком. Порятунком від неминучого економічного банкрутства. Україна десятиріччами вкладала гроші й ресурси в розвиток Криму, й таки витягла його з безодні.