Феномен НЕПу

23 декабря 2012, 16:11
0
213

НЕП : покращення економіки чи спроба більшовістської влади врятуватися від знищення?

Після громадянської війни Україна опинилася у дуже складному становищі. Промисловість, зокрема машинобудування, металургія, харчова й видобутна, була у стані занепаду. Сільське господарство також зазнало лиха. Багато площі було непрігідної для посіву. Норми посіву й обробки землі були порушені. Політика продрозкладки аж ніяк не стимулювала селян на плодотвірну працю. Змучені, вони ледве не вмирали від виснажливої праці, і починали все сильніше ненавидіти радянську владу. І було за що. Жахлива політика «воєнного комунізму» своїми примусовими методами домагання виконання нереальних планів хлібозаготівель спричинила велике лихо – а саме голодомор 1921-22 рр. В Україні голодувало близько 7 млн. людей. Але, не зважаючи на це, хліб продовжували експортивати.

І народ, який бачив усю жорстокість більшовістських методов керування, почав бурхливо протестувати проти цього. Наприкінці лютого 1921 р. спалахнуло повстання балтійських моряків у Кронштадті, активізувався повстанський рух в Україні. У промислових центрах — Києві, Одесі, Харкові та інших містах почалися страйки, які вимагали усунення більшовиків від влади. Країна опинилася на межі нової Громадянської війни.  

І більшовістська влада, намагаючись пригасити повстання і не допустити втрату влади над народом, змушена була ввести Нову економічну політику – НЕП. Прийняття НЕПу пов'язане з рішенням X з'їзду РКП(б) у березні 1921 р. про заміну продрозкладки продовольчим податком, розмір якого був удвічі менший за продрозкладку і заздалегідь був відомий селянам.

Наступним кроком НЕПу було часткове повернення націоналізованих підприємств їхнім колишним власникам. Задля розвитку придриємств навіть почав долучатися іноземний капітал.

Але треба зазначити, що навіть у такому скрутному становищі, як загроза втрати влади, раянська влада не встрачала ясності розуму. Наприклад, колишним власикам поверталися лише найдрібніші націоналізовані придприємства.  Була скасована загальна трудова повинність, створювався ринок робочої сили. Була введена в обіг едина грошова одиниця – червонець, що було величезною подією після політики «натурального обміну».  Було запроваджено єдину систему податків, дозволена торгівля.  

  Підсумки НЕПу є досить суперечливими.

      З одного боку, політика НЕПу сприяла пожвавленню вибудови економіки. Було відновлене господарство, зруйноване за роки війни. Легка та харчова промисловість були майже повністю відновленні, обсяги виробництва досягали довоєнного рівня. Сільськогосподарство зросло. Соціальна напруженість була знята.

     Але слід зазначити, що НЕП не був панацеєю. Адже більшість крупних придприємств, зокрема важкої промисловості, зовнішня трогівля, транспорт та зв'язок досі залишалися під контролем держави. Це дуже сильно уповільнило їхній розвиток.

    На прикладі НЕПу ми бачемо суперечливість комуністичного режиму, невідповідність між більшовистською ідеологією і практикою.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: СРСР,Україна,Ленін,НЕП,Нова економічна політика
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.