Відірвали від жилетки рукава.

2 января 2013, 08:48
Інженер-гідротехнік
0
272

Службовці моєї установи були всуціль євреї... Мабуть, це було типово для того часу – в робітники євреї не йшли – зате в адміністрації вони переважали.

Аналізую результати виборів -2012 по мажоритарним округам…  Донецька,  Луганська, Запоріжска, Дніпропетровська, Одеська області, Крим - все зрозуміло: «каша-маслом» -  всі в Партії регіонів, навіть самовисуванці стали в ПР засуванці.  А чому й Харківська? Чому й вона настільки стадна, що до сьогодні крокує по маяковські: «лєвой, лєвой, лєвой!». Ніби Харків прогресивний, інтелектуальний, багато учбових закладів, бувша  столиця України (радянської)… Звідки стільки неукраїнського духу? Частково допоміг розібратись Юрій Шерех (Шевелев) своїми спогадами у книзі «Я - МЕНЕ – МЕНІ». Мабуть, харків’яни і сьогодні не охочі думати, як не думали мешканці радянського Харкова понад 80 років тому...  Наведу цитати про студентські  роки з книги Юрія Шереха: 

 "У студентів був патологічний нахил до хорового співу. Варто було зійтися кільком з них, як вони зачинали співати…Найчастіше це було «Розпрягайте хлопці коней», часом з ідіотичним російським приспівом на зовсім іншу хвацьку мелодію «Оторвали, оторвали от жилетки рукава»   Їм не треба було навіть договорюватися, коли співати і що, - роти самі відкривалися і виспівували те саме, не умовляючися... 

  Я був у такому захопленні, такий ошелешений новістю й глибиною, незвичністю баченого, що пам’ятаю тільки свій власний сп’яніло – екзотичний захват. Я бачив: тут починається новий театр. І я передчував: він не почнеться...Харків не прийняв Курбаса, бо не доріс до нього. Але режисер не може йти вперед і далі, коли його заля порожня, а ті хто прийшов на початку, покидають виставу перед закінченням. Письменник може писати й складати написане для майбутніх поколінь. Не режисер. Його мистецтво суцільно в часі і в душі авдиторії.. У конфлікті з Харковом, у повному бойкоті «Золотого черева» глядачем, у цілковитому нерозумінні вистави вбогими харківськими театральними критиками – Курбас мусів піти на компроміс. Треба було дати нові вистави, де від глядача не вимагалося б думати...

 Я бачу, що службовці моєї установи були всуціль євреї. Євреєм був секретар Равдель, його наступник Мірер, завідувач статистичного відділу, мій перший начальник Фрідман, керівник відділу постачання і так далі аж до п’ятнадцятирічного кур’єра  Куровського. Єдиним винятком були наші друкарки. Мабуть, це було типово для того часу – в робітники євреї не йшли – зате в адміністрації вони переважали. Тут, може, один з коренів пізнішого, повоєнного антисемітизму». 

  Коротше, «каша - маслом», чи то - «оторвали, оторвали от жилетки рукава».. Прикро, що на Чернігівщині «думають», як і на Харківщині: їхні самовисуванці - теж в ПР засуванці… Куровські, рудьковські кур’єрами були, є і будуть, поки ми не почнемо  думати.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.