Правда і легенди кіровоградського «Колізею» Частина друга, фінансово-судова

3 января 2013, 09:25
0
279

Про те, чому не можна довести, що ніхто нічого не будує і не добудовує, про сумнівні рішення облради і дивні контори. І про те, чи взагалі потрібен цей от колізей нам з вами.

чатина перша статті - тут

У 2004 році, коли стало зрозуміло, що ніякого Палацу піонерів по вулиці Калініна уже не буде, адже грошей чекати нізвідки, його вирішили віддати на приватизацію. Облрада делегувала такі повноваження регіональному відділенню Фонду держмайна України.

У результаті власником довгобуду і єдиним, хто взагалі зацікавився недобудовою, стало ВАТ «Аерохолдинг». Недобудований об’єкт, що знаходиться на площі в 0,4 гектара в центрі міста і має корисну площу в п’ять тисяч квадратних метрів, продали майже за 664 тис. грн, тобто по 132 грн. за квадратний метр За нашою інформацією, ринкова вартість споруди на той момент складала близько дев’яти мільйонів гривень. Згідно з експертною оцінкою, Колізей було добудовано на 60 відсотків від готовності (за інформацією наших джерел, реальна готовність проекту тоді – 70–90%, залишалося знайти 200 тис. грн. на внутрішні роботи та комунікації).

Договір купівлі-продажу передбачав добудову об’єкта за 6 років до 2010 року без збереження профілю, тобто ні про який Палац піонерів мова не йшла. Однак досі там фактично нічого не зроблено. Про його «щасливого власника» теж мало що відомо. На одному із сайтів у характеристиці ВАТ «Аерохолдинг» вказано «Вид економічної діяльності: 63.23.0 Функціонування авіаційної транспортної інфраструктури 70.12 Купівля та продаж власної нерухомості». Якщо зробити короткий висновок, то дане ВАТ спеціалізується на усьому, окрім будівництва і добудови. До речі, кількість працівників компанії, яка не так давно перетворилася із ВАТ у ТОВ  – 2 чоловіки (найновіші дані, які нам вдалося знайти). Це – директор і бухгалтер. Будуватимуть вони самостійно, чи когось найматимуть – нікого не цікавить.

Оригінальність «Аерохолдингу» от іще в чому: на більшості інформаційних ресурсів адреса компанії – м. Київ, пров. Чеслава Бєлінського, 5 корпус 1, однак номери телефонів керівника та бухгалтера компанії збігаються з номерами телефонів іншої фірми – ВАТ «ВК Девелопмент». Повністю збігаються на одному із сайтів також прізвище, ім’я та по батькові бухгалтера компанії, однак керівники у цих структур – різні. Незрозуміло, як ці дві фірми ділять між собою бухгалтера і номери телефонів, адже «ВК Девелопмент» знаходиться за іншою адресою в Києві – Шосе Залізничників, будинок 57. За цією ж адресою, до речі, знаходиться супермаркет однієї з найбільших торгових мереж країни. Давайте здогадаємося, що значать літери «ВК» в назві «ВК Девелопмент» і знайдемо в цьому логічний зв'язок.

На всю мережу Інтернет лише кілька згадок про те, що ВАТ «Аерохолдинг» входить до торгівельної мережі «Велика Кишеня». Одне з них – у виданні «День» датоване 21 лютого 2007 року. У повідомленні йдеться про збільшення чистого збитку цієї структури в 2006 році на 43% порівняно з 2005 роком — до 1,026 мільйона гривень. Виникає ще одне логічне питання: якщо будівлю було продано ще 2004 року, та ще й такій солідній структурі, то чому там досі – недобудова і прилисток безхатченків? Давайте розберемося.

– Проблема в тому, – коментує Ганна Суркова, директор обласного центру дитячої та юнацької творчості, – що земля, на якій знаходиться недобудова, є державною власністю і віддана у користування тому ж-таки ОЦДЮТ. ВАТ «Аероходинг», наскільки я розумію, добилися того, аби цю землю навколо будівлі було виділено їм в оренду міською радою. У 2007 році прокуратура за подачі Людмили Листопадової (на той момент – директор Центру) подає до господарського суду м. Кіровограда скаргу і повертає землю у користування ОЦДЮТ. Справа в тому, що компанії-власнику недобудови, згідно закону, належить лише земля під будівлею та 2 м. по периметру цього Палацу піонерів, тобто приблизно 0,4 га. Вони ж, мабуть, хотіли іще гектар.

У 2009 році тодішній голова ОДА В. Мовчан, відвідавши незавершену будівлю, пообіцяв її добудувати, створивши Центр для молоді. Яким способом це намагалися зробити, адже «Колізей» знаходився у приватній власності – ніхто не уточнив.

Здавалося, хтось би мав помітити, що з 2004 р. жодного будівництва на території «Колізею» не ведеться. Але проблема в тому, що в договорі, укладеному за дорученням облради, за словами керівника Фонду держмайна області Людмили Астафьєвої, не встановлено етапи будівництва і де-юре виходить, що будівельники можуть приїхати в останній день дії договору і все добудувати. Якщо ж будівництво не вели, то чому будівлю не законсервували до кращих часів, не виставили охорону, освітлення, не зробили хоча б щось для того, щоби ізолювати небезпечний об’єкт від дітей та молоді? Це питання залишається відкритим.

– Жодного разу в місті не з’являлося керівництво компанії-власника. У 2011 році приїжджали їхні представники, – говорить Ганна Суркова, – які переконували нас у тому, що ЦДЮТу вигідніше відмовитися від землі. Мовляв, жодних шансів повернути її та недобудову у нас немає і на цьому місці виросте торговельний комплекс…

Рішення суду не зупинило «Аерохолдинг» і було подано документи до Верховного суду України. Той також залишив землю в користуванні ОЦДЮТ, однак сама будівля залишається у власності того ж ТОВ. А у вересні 2010 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд продовжив строк будівництва школи ще на три роки. Справа в тому, що поки РВ ФДМ займався у судах розірванням договору, ті ж самі депутати облради проголосували за продовження його дії до 2013. Такий от парадокс системи.

У червні цього року ситуацію під свій контроль взяв перший заступник голови облради Олександр Шаталов. За дорученням облради РВ ФДМУ звернулося до прокуратури стосовно поверненням у власність громади довгобуду. Умови Олександр Шаталов поставив жорсткі: якщо до першого липня не буде спроб хоч щось зробити з «Колізеєм» – ініціюватиметься процес його відчуження. Будівельники дійсно «заворушилися»: поставили… аж дві секції паркану і затихли. Але прокуратура не вбачає підстав для вжиття заходів прокурорського реагування – не настав строк виконання умов забудови.

18 серпня 2013, коли збіжать останні строки, будівлю можуть повернути у власність громади. Але чи готова влада до того, що на її плечі ляже відповідальність за Колізей – загадка. У 2011 році Сергій Ларін в інтерв’ю телеканалу «Інтер» заявив: «Для того, щоб забрати цей об’єкт і добудувати – а він багато років був у такому стані – то треба десятки мільйонів гривень – звичайно, таких коштів у бюджеті немає». Якщо обласна рада не знайде нового власника чи не продовжить договір знову, – муситиме розпоряджатися довгобудом сама, а це означає – забезпечити охорону, освітлення, провести експертну оцінку її стану і ще багато чого. А головне – коштів, яких у бюджеті просто немає. Якщо ж у будівлі буде новий власник, то не факт що він також виконуватиме обов’язки договору, та й де гарантія, що хтось знайдеться.

Дивує нас також і інертність власника – ТОВ «Аерохолдинг». Компанія, що більш як півмільйона віддала за об’єкт, не провела бодай мінімальних робіт – не існує, як стверджують, навіть проекту добудови. Чому так? Існують чутки, що ТОВ побудувало собі супермаркет в іншому місці, а на цю будівлю і землю просто плюнули.

Чи потрібна будівля власнику - питання, але чи потрібна вона громаді -ще гостріше питання. Це валіза без ручки і яблуко розбрату в одному флаконі.

Одне ясно: це не закінчення історії головної псевдоісторичної пам’ятки Кіровограда. Далі буде.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: бизнес,Кировоград,колизей,ОДА
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.