КОШМАР ТРИВАЄ

17 января 2013, 17:30
журналист. Закончил факультет журналистики Киевского госуниверситета имени Шевченко в 1979 г.
0
195

Памфлет «Вічний кошмар Нардепа Олігарховича Міністрова» я написав давно. Але він на те й вічний, щоб, привидівшись у незабутньому 1991-му, тривати, з деякими новаціями, і сьогодні.

Крига скресла?

Арсеній Яценюк звернувся до голови Верховної Ради з листом, в якому вимагає визнати таким, що втратило чинність, розпорядження №302 від 14 січня, яким йому як голові фракції встановлювалася щомісячна премія у розмірі 88 відсотків з 12 грудня 2012 року, у зв*язку з відмовою від неї. А член фракції «Батьківщина», перший заступник голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради Андрій Пишний вніс законопроект про зміни до закону «Про статус народного депутата України» та до Державного бюджету на 2013 рік, де пропонує скасувати, зокрема, виплату народним депутатам матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати, забезпечення безкоштовними путівками для санаторно-курортного лікування, а також одноразову грошову компенсацію витрат для створення належних житлових умов.

Ні!

Існування подібного розпорядження Рибака стосовно голів фракцій підтверджує і Анатолій Гриценко. Раніше депутати отримували від 12 до 16 тис грн залежно від вислуги і наявності наукового ступеня. У свою чергу «Новый Регион» повідомляє,  що депутати Верховної Ради тишком-нишком  повернули собі  пільги, заморожені минулого року, перед виборами. Вони стосуються екс-депутатів – перші два роки вони можуть отримувати щомісячну компенсацію в розмірі 14000 грн. Далі, аж до пенсії, безробітним екс-депутатам належить 7000 грн за умови трудового стажу для чоловіків понад 25 років і 20 років для жінок. Колишні знову можуть користуватися безкоштовним медичним обслуговуванням у відомчих клініках і навіть розраховувати на безоплатне поховання.
До речі, сьогодні на пільги і допомоги майже 800 депутатів-пенсіонерів витрачається чверть мільярда гривень у рік.

Вічний кошмар Нардепа Олігарховича Міністрова

 

Прокинувся Нардеп Олігархович у холодному поту, на зап'ястях рук явно відчуваючи сліди від наручників. Але тут же й заспокоївся: він сидів на своєму місці в сесійній залі...

...Наснилося йому, що вчився у школі так собі, зірок з неба не хапав. А навіщо? Батьки все для нього зроблять. До того ж був великим ледацюгою і неабияким, на межі криміналу, шибеником. Вийшов останнім у класі. Розгульне, напівбандитське легке життя, а згодом - злодійсько-рекетське, запросто вписало його, вже з деякими накопиченнями, у перебудову, прихватизацію і незалежність. Якби впливовий родич не зробив його співзасновником, а згодом і президентом спочатку сумнівної, з відмиванням брудних грошей, фірми, а потім, завдяки скупленим майже задурно у голодних "акціонерів" фабрик і заводів акціям, - ВАТ чи ЗАТ, то все одно він став би і президентом, і депутатом (купив місце в одній із партій за кільканадцять мільйонів "зелених") через сотню інших осіб - братів, сестер, рідних, двоюрідних, дядьків і тіток, кумів і сватів та просто колишніх "братанів". Він народився у своєму клані, який не міг обійти його при розподілі земних благ.

Працюючи в поті чола над покращенням життя своїх виборців, Нардеп Олігархович чимало зробив для поліпшення їхніх соціальних умов: придбав на імена своїх матері, яка живе в селі, тещі і двоюрідного дядька по величезній квартирі у Києві загальною вартістю 12 мільйонів доларів. Тим самим суттєво зменшив чергу на житло в столиці, на якій вони, правда, й не стояли. Звільнив для талановитої сільської молоді три місця у престижних українських вузах, відправивши своїх дітей на навчання в Ітон, Оксфорд і Кембрідж. Сам же скромно від квартири у Києві відмовився, взявши натомість, аби тільки не порушувати прийнятий Верховною Радою закон, якісь там 300 чи 500 тисяч гривень компенсації. До речі, задля цієї ж законослухняності вимушений був брати і матеріальні допомоги на бідність, і лікарняні, і оздоровчі на курорти світу, і щомісячні відрядні, особливо за кордон, і компенсації за невикористані безкоштовні проїзди громадським транспортом... Для себе ж за довгі роки самовідданого служіння Україні та народу, про що свідчить звання Героя України, Міністров домігся лише 17 га землі з лісом під Києвом, на яких, знову ж таки на виконання закону про всебічний розвиток підростаючого покоління, спорудив великий дитячий майданчик і футбольне поле, будинок на 1000 кв.м вартістю 30 млн. доларів. Внутрішній бік паркану навколо ділянки виклав напівкоштовним камінням, що обійшлося всього-навсього у 3 млн. доларів. Офіційно ж за ним числиться, згідно з власноруч і чесно заповненою декларацією про доходи, лише квартира загальною площею 100 кв.м і 170 тис.грн зарплати. У членів родини доходів теж нема. Як і рахунків у банках та акцій. Про його глибоку релігійність, моральну чистоту, любов до природи і тонкий смак свідчить споруджена ним церква з окремим входом для сім'ї з боку маєтку, альтанка, штучні озера з коропами, фонтани, льохи з дорогим іспанським вином, фізкультурно-оздоровчий комплекс, до якого веде 200-метровий підземний тунель, будиночки для садівників, місця для барбекю. Дороги і алеї освітлюють дорогі, ковані вручну ліхтарі. Ставши засновником громадської організації, депутат Міністров добився виділення йому з Держбюджету 3,5 млн. грн.

...І тут йому раптом перемкнуло. На останній перед новими виборами сесії, відчуваючи нутром непрохідність його кланової партії і вловивши загрозливі настрої надуреного і зневіреного електорату, він раптом попросив слова і заговорив не властивими йому до того "понятіями", пропонуючи ідеї, які ще вчора здавалися йому крамольними і антидержавними. Ніби хтось інший виштовхував із його горла фрази, абсолютно протилежні народженим у його сірій, покритій жиром, речовині. З вибалушеними від жаху очима слухав він сам себе.

- Наші політики, обіцяючи рай земний виборцям, успішно розбудовують його лише для себе, - почав він. - Звідки з'явилися у фешенебельних ресторанах, з мармуром і позолотою навіть у туалетах, народжених невідомо звідки як гриби після дощу, юні красуні з довгим, як їхні ноги, манікюром, глибоким декольте і пупком із перлом, прозорістю суконь, пальцями, внизаними перстнями з діамантами та ізумрудами, дорогоцінними ланцюжками на ногах, взутих у високі золото-шпильчасті туфлі? - гнівно запитував Нардеп Олігархович у завмерлого депутатського корпусу і міністерської ложі. - З яких дореволюційних дворянсько-купецьких чортополохів винурили ці товстенькі, з бездумними, наповненими лише жадобою до грошей і розваг очима, молодики? Це - так звана "золота", не внутрішньо, а зовнішньо, молодь, наші діти - діти скороспілих мільйонерів із товстими волохатими пальцями, всуціль окільцьованими печатками та обручками, у тисячодоларових костюмах, туфлях і годинниках із платиною, модною нині неголеністю і втомленим від заморських пляжів та перегодованим, переситим усім виглядом. Вони повільно, знехотя - а куди спішити? - потягують 800-доларове Шампанське або за 20 тисяч доларів "Domaine de la Romanee-Conti" врожаю 1985 року, заїдаючи його всілякими суше і заморськими молюсками. Волохаті пальці-щупальці мимоволі і без упину плетуть із повітря гроші, гроші, гроші, сподіваючись за безцінь скупити всю Україну.

- Як можна стати мільярдером за 10-15 років? - гримів голос оратора в притихлому залі і тут же називав джерела українського капіталу: рекет і бандитизм, хабарі, прихватизація, фінансові та інші піраміди, криміналізація економіки, тінізація, відмивання грошей, фірми-одноденки, паперові махінації з поверненням ПДВ, підпільна конвертизація, офшорні зони, розкрадання державних коштів, продаж місць і посад, земельні і майнові спекуляції, торгівля державними інтересами... - Інших джерел бути не може, стверджував Міністров не своїми словами, - бо потомcтвенних мільйонерів Союз не штампував, а давно вивів під чисту. Тим часом за один останній рік на Україні з'явилися десятки нових доларових мільярдерів. Але ж хто з нас, панове мільйонери-депутати-міністри-держслужбовці, хто з олігархів і багатіїв добровільно відмовиться від бюджетної копійчини?! Такого щось не помітно. Хоча кожен із нас міг би зі своїх відсотків на капітал сам виплачувати пенсії не одній тисячі бідних своїх співвітчизників і цього на своєму столі та на собі не відчув би! - сміло кинувши у зал цю тираду, Нардеп Олігархович боязко озирнувся. - Чому б нам не скористатися досвідом нашої незалежної сестри-однолітки Грузії? - запитав хтось його власним голосом. - У Кримінальному Кодексі її з'явилася стаття "належність до злодійської спільноти (злодіїв у законі)". Ти злодій? - прямо запитують там. Так, - відповідає злодій. І звідси відповідний висновок і відповідне покарання. Адже неписані злодійські закони вимагають публічної правди на це запитання. Борячись із корупцією держслужбовців, свого часу Саакашвілі повністю розпустив ДАІ, масово звільнив митників, а міліцейські райвідділи в повному складі відправив за грати. Навіть тро- і двоюрідні родичі, тещі і свекрухи держслужбовців мають звітувати, за які кошти побудувалися чи придбали машину. Уникнути покарання корупціонери можуть, повернувши в Держбюджет вкрадені суми. Скажімо, за свободу зятя Шеварднадзе Георгія Джохтаберідзе його дружина заплатила 15,5 млн. доларів - місячу виплату пенсій і зарплат грузинським вчителям, а дочка аджарського князька Аслана Абашидзе - 22 млн.доларів.

- Ніде в світі немає такого розриву в зарплатах і пенсіях, як у нас, - підсумував, не тямлячи себе, Міністров. - Там - у 3-5 разів, у нас - у 50-100. Ще й пільги і привілеї для нас із вами! Між тим, Президент УНР Михайло Грушевський жив у Києві на Паньківській,9, де здавав у найм квартирантам вцілілий від пожежі власний 3-поверховий флігель. З цього його сім'я й жила. Державна ж його дача аж ніяк не рівня нинішнім палацам. Лише більшовицька влада запровадила в 1917-му раднаркомівські пайки. З 20-го року постійно їх збільшуючи. Скажімо, Леніну і Троцькому належало давати червону або чорну ікру, Сталін замість неї брав щомісяця 15 курей. З року в рік пайки, привілеї і пільги для партноменклатури і владців зростали. Відкинувши більшовизм і совєтізм як такий, ми з вами - нардепи і чільники незалежної України - ці пайки залишили собі, значно їх збільшивши і вдосконаливши. Ганьба нам усім! Слава українському народу! Слава Україні! - закінчив Нардеп Олігархович і полегшено зітхнув.

І раптом на його здивування зал вибухнув шаленими оплесками. Ніби під чиїмось гіпнозом одразу були одностайно прийняті всі пропозиції Міністрова - про зняття недоторканності, відмову не тільки від пільг і привілеїв, а й від своїх зарплат і пенсій, і повернення усього набутого за 20 років керування державою у бюджет для збільшення зарплат і пенсій людей, допомог на дітей тощо до європейського рівня. Тільки податок на нерухомість площею більше 200 кв. м і на землю більше 20 соток на чоловіка дозволив збільшити Держбюджет удесятеро. Тієї ж хвилини вступили в дію відповідні, на кшталт грузинських, зміни до КК України. При виході з будинку Верховної Ради усіх присутніх на сесії невідомі люди в цивільному ввічливо запитували "Ви - злодій?". "Так",- чесно відповідали депутати, міністри, губернатори, чиновники... У повітрі стояло суцільне клацання наручників. Зійшлися вони і на зап'ястях бідного Нардепа Олігарховича. Аж тут він прокинувся...

Навколо нічого не змінилося. Назавтра все було по-старому. Передвиборні обіцянки не пройшли... Зате на порядок зросло фінансування з держбюджету на утримання Нардепа Олігарховича та його колег "по нещастю".

Між тим...

Голові бюджетного комітету Верховної Ради, регіоналу Євгену Геллеру прямо в парламенті створюють шикарні умови для роботи, пише «Українська правда». До обрання депутатом у 2006-му Геллер був президентом футзального клубу "Шахтар". Зараз для нового голови солідного комітету з трьох кабінетів роблять один – з приймальною, кімнатою для відпочинку, своєю їдальнею з кухнею, окремим туалетом і навіть оокремою душовою кабінкою, для чого додатково доведеться прокладати каналізацію, пишуть журналісти видання. Паралельно ремонт роблять для його першого заступника Сергія Буряка, який до 2010 року був бютівцем, на жовтневих виборах переміг як самовисуванець, а в новому парламенті приєднався до Партії регіонів. Під кабінет Буряку віддали дві кімнати, а для його приймальної - частину коридора. Першому віце-спікеру комуністу Ігорю Калетніку теж повністю переробляють колишні апартаменти однопартійця Мартинюка, приєднавши до них кабінет керівника служби спікера парламенту.
Апарат Верховної Ради стверджує, що ремонт робиться за кошти депутатів. Але ж ніхто не відміняв закону «Про джерела фінансування органів державної влади», де чітко записано, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування. "Таким чином, або апарат Верховної Ради фактично вводить в омануі державні кабінети перебудовують під примхи нових господарів все-таки за рахунок порожнього бюджету. Або ж ремонти роблять за приватні гроші, ігноруючи закон", – резюмують журналісти «Українськоїправди».

PS. А про недоторканність – ніхто ані чичирк. Бо хто ж сам собі  ворог?.. Вибори вже позаду. Як завжди...

Примітка: у збірному образі Н.О.Міністрова використані опубліковані у пресі дані про маєтності, чесноти і оборудки можновладців і нардепів.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.