Законопроект "Про вищу освіту" Ківалова – Табачника. Дежавю та плагіат.

20 января 2013, 22:47
0
611
Законопроект  Про вищу освіту  Ківалова – Табачника. Дежавю та плагіат.

Новорічний подарунок від народних депутатів Ківалова, Сороки та Калетника у вигляді нової-старої версії проекту Закону "Про вищу освіту"

Під новорічну ялинку кожен старався принести новорічні подарунки сім’ї, дітям та близьким людям, от і народні депутати  Ківалов, Сорока та Калетник разом з чиновниками освітнього Міністерства старались як могли, щоб зробити третій рік поспіль новорічний подарунок.

Нагадаємо що 22 грудня 2010 року група народних депутатів у складі Ківалова, Луцького, Самойлик та інших вперше внесла з поспіхом проект закону «Про вищу освіту» (законопроект отримав назву – законопроекту  Табачника, оскільки розроблявся під автократичним керівництвом в стінах профільного Міністерства, що узгоджувався в Кабміні, але так і не був схвалений урядом).

Законопроект нічим суттєво не відрізнявся від чинного закону «Про вищу освіту» а лише посилював адміністративну вертикаль та вплив Міністра, чиновників Міністерства та надавав додатково понад 100 нових повноважень Міністерству.

Згодом в наслідок чисельних студентських демонстрацій проти деградації освіти, звернень та суспільного тиску законопроект був відкликаний тими ж депутатами що і вносили.

Через рік, вже 28 грудня 2011 року, в парламент вносять законопроект від імені Уряду. Міністр заявляє про суцільну підтримку ректорів та навіть спільно із  ВМГО «Національний студентський союз» проводять псевдо-студентський референдум з маніпулятивними питаннями, та фальсифікованими результатами, а голову Національного студентського союзу через 3 дні призначають керівником управління молоді Львівської ОДА.

Рік змарновано на імітацію консультацій із зацікавленими сторонами, та створення бульбашки суцільно-освітнього «одобрямсу».

Проект закону наражається спочатку на альтернативний зі сторони представника президента в Верховній Раді Ю.Р.Мірошниченко, та ще один від опозиції від Яценюка, Оробець, а вже пізніше знову на студентські протести та критику освітньої спільноти.

Як наслідок Прем’єр-міністр дає доручення створити робочу групу під керівництвом, академіка, колишнього міністра, ректора НТУУ «КПІ» М.З.Згуровського, а до роботи долучаються всі зацікавлені сторони. На адресу робочої групи приходить понад 2000 пропозицій та зауважень, більшість з яких враховується, а робота над  текстом законопроекту відкрита для всіх зацікавлених сторін. Сам проект закону кожного тижня оприлюднювався в Інтернеті. Робота над проектом закінчилась ще в березні, після чого стартував довгий етап узгоджень, і особливий супротив робила не як зазвичай бюрократична урядова машина, з якою знайшли порозуміння представники робочої групи, а супротив чинився зі сторони чиновників профільного Міністерства, які кожен тиждень писали по 20 сторінок зауважень. Таким чином затягувався процес ухвалення Урядом прогресивного, законопроекту розробленого робочою групою Згуровського. Засади реальної університетської автономії та принципи Болонського процесу, членом якого є України, виявилися не підходящими Міносвіти.

Проте, все в світі розгортається по спіралі, або ж Міністр не вчиться на своїх помилках, тому цей новий рік не став виключенням, так само як і не приніс несподіванок. І от маємо знову 28 грудня, але вже 2012 року (жарт чиновників оцінили зараз) так звана група авторського колективу з трьох ректорів - народних депутатів реєструє проект Закону «Про вищу освіту» № 1187 у Верховній Раді України.

З перших сторінок стає зрозуміло, не тільки те що проект закону «Про вищу освіту» ректори – депутати не розробляли, що вже є майже нормою серед окремих груп народних депутатів, але й просто його скопіювали з проекту закону який був розроблений робочою групою під керівництвом ректора "Київського політехнічного інституту", академіка М.З.Згуровського. Аналіз показав 87% плагіату.

Так ситуацію з плагіатом коментує Президент Української асоціації студентського самоврядування Єлизавета Щепетильникова, яка брала участь в розробці законопроекту групою під керівництвом Згуровського, - «Експерти та представники Асоціації запропонували  чисельні зміни в більшість статей проекту закону під час його доопрацювання, і одна з таких новацій була запропонована та схвалена робочою групою у вигляді внесення абсолютно нової статті про «Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених». Весь проект закону про вищу освіту є плагіатом але ця стаття є показовою оскільки це не просто  копія, а від оригіналу виключені два абзаци - це єдина відмінність. Ці абзаци відповідали за фінансування студентської науки. Тобто наша ідея сподобалась і ії «запозичили», але фінансові механізми та будь-які гарантії фінансування діяльності з неї було видалено – це загальний підхід до всього проекту закону поданого до ВР в передноворічні свята. Більше того, стаття щодо студентського самоврядування, яка була внесена до діючого Закону «Про вищу освіту» в результаті її розробки та лобіювання в Парламенті Асоціацією, також зазнала змін в бік зменшення. Зокрема, законодавці видалили обов’язок погоджувати кандидатуру працівника адміністрації відповідального за роботу зі студентами з органом студентського самоврядування.»

Очевидно що проект є ніщо інше, як проект розроблений робочою групою Згуровського, але 13% новацій нівелюють та спотворюють всю систему управління та нововведень, повертаючи цей проект до проекту минулих років розгляд яких два рази був провалений.

Що нового, або старого, нам пропонують «прогресивні» автори проекту закону «Про вищу освіту»?

Автори вирішили не тільки переписати засади та структуру управління урядового законопроекту, а й змінити  загальновживане на міжнародному рівні тлумачення університетської  автономії – тепер це може бути ніщо інше як сукупність обов’язків. Саме таке визначення пропонується Міносвіти ще з 2010 року.

Скільки б не прагнули доєднатись до єдиного Європейського простору вищої освіти, все це залишається лише декларативними гаслами, що лунають від чиновників міністерства освіти України. Тим часом до Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) вже доєднались Росія, Казахстан, Вірменія, Азербайджан.

Ще одним гаслом проекту закону стало неважливо скільки ти знаєш - головне скільки часу ти провів в університеті. Автори відходять від критерію кількості засвоєних знань, який вже давно застосовується в ЄПВО, а вертаються до виміру років проведених за партою.

Пропонується контролювати усе та усіх. Зокрема, ввести єдині державні стандарти вищої освіти, проводити ліцензування освітньої діяльності вишів, проводити акредитацію кожної окремо взятої спеціальності, проводити державну атестацію випускників.

Затвердження галузей знань Кабінетом Міністрів України відбуватиметься за поданням, не освітньої спільноти, не роботодавців, а за поданням профільного Міністерства, а сам перелік спеціальностей буде затверджувати Міністерство самостійно.

Виникає риторичне запитання, чи є автономією процес коли чиновники на чолі з Міністром планують контролювати все це у 350 вищих навчальних закладах та ще 600 технікумах та коледжах?

Більше того, за такий нагляд ще й доведеться доплачувати й нікому іншому, як вишам та студентам.

Норма законопроекту Кабміну відповідно до якої до новоствореної бази ЄДЕБО отримують безкоштовний доступ університети, фізичні особи та юридичні особи зникає. Автори вже планують розцінки на те щоб база внесення в яку обов’язкове і закріплюється законом, буде платним для самих університетів? В масштабах країни з 2,4 млн студентів збирається сума в  мільйони гривень. За такі гроші можна підтримувати базу наступні 10 років надавши безкоштовний доступ до неї всім бажаючим.

Зникає норма яка гарантує право студентів обирати на власний розсуд не менше 25% предметів з тих що вивчають впродовж всього терміну навчання, виходячи з того до чого мають схильність або де бажають поглибити свої знання. Таким чином, Міністерство буде вирішувати за студентів та виші хто і що буде вивчати, хоча як показує практика, виші останніми роками почали ухилятись від авторитарних вимог Міністерства шляхом читання інших предметів замість задекларованих. Наукове методичне забезпечення здійснюється Міносвіти. Тобто ніяких власних курсів, а тільки те, що затвердили згори.

Тільки в сам розділ повноваження міністерства освіти додали 12 нових повноважень, це окрім тих, що додані по тексту. Статут ВНЗ буде погоджуватись та затверджуватись в Міністерстві, разом з організаційною структурою, штатним розписом та посадовими окладами.

Ректори – це лідери освітніх колективів, або представники міністерства?

Міністерство буде оголошувати конкурс або призначити виконуючих обов’язки на невизначений термін; допускати до конкурсу кандидатів на посаду ректора або не допускати; організовувати вибори в університеті; визначати кого обрати ректором серед тих хто набрав більше 30%., саме так – не той хто виграє вибори стає очільником, а той хто набрав трохи менше третини.

Порушується принцип безперервності – тобто ректор новообраний не заміняє старого, а призначається в.о. на час поки відбудуться вибори,

МОНМС буде займатись атестацією працівників та присвоювати їм кваліфікацію.

Визнання іноземних документів про освіту в університетах є міжнародною практикою, так пропонували в урядовому проекті, тільки це не шлях авторів-плагіаторів, вони пропонуються повернути процедуру НОСТРИФІКАЦІЇ – тобто хочеш визнання документів – подаєш в Міністерство та чекаєш. Тим, хто сьогодні вирішує нотифікувати документи, а не отримати освіту заочно в України, що значно дешевше нострифікації, доводиться чекати не один місяць.

Рада з якості освіти, це та сама державна акредитаційна комісія, яка  відповідно до вимог європейського простору вищої освіти має обов’язково бути незалежною, автори пропонують її підпорядкувати Міносвіти і склад її буде призначатись.

Стаття яка дуже сподобається ректорам державних вишів – кількість студентів контрактної форми навчання не має бути більше 49% від загальної кількості студентів – тобто отримали державне замовлення – не більше можете набрати контрактників. Таким чином з легкістю завтра може бути закритий будь який ВНЗ який не поділяє позицію Міносвіти, отримавши державне замовлення на нульовому рівні.

Не залишили без уваги і студентів, права яких звужують навіть порівняно з чинним законом. Відрахувати пропонуються студентів за все що завгодно – тобто якщо зараз є абсолютно конкретні підстави для цього, то пропонується наприклад відрахувати студентів на підставі положень статуту, які самі ВНЗ будуть прописувати. Підставами для відрахування можуть стати не носіння форми або порушення правил поведінки які встановить ректор, або будь-що інше.

Вчити платити будуть ще з процесу вступу до вишу. Побороли корупцію при вступі запровадивши ЗНО? Зробимо триступеневий вступ, тобто здаємо екзамени в школі, потім ЗНО, а потім ще й в університеті. – потрійний екзамен для студентів це те чого прагнуть майбутні студенти, їх батьки, чи роботодавці?

У курсантів забирають право на пільговий проїзд в транспорті зокрема в залізничному, хоча всі колеги їм активно користуються.

От і маємо плагіат вдався, але поганий, тому впевнену четвірку автори проекту заробили – звісно за 12 бальною шкалою.

На сьогодні, в Парламенті вже зареєстровано один альтернативний проект закону, який було розроблено під керівництвом народного депутата Лілії Гриневич, голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти. Експерти не виключають можливості реєстрації й інших альтернативних проектів.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Табачник,освіта,закон про вищу освіту
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.