Про те, хто би де сидів при нагоді

28 января 2013, 08:35
0
176

в європейській державі на такій темі можна виграти вибори

Так буває, що всю цілком успішну передвиборчу кампанію може “завалити” одна тема, невдало вибрана кандидатом у президенти. Та ще й згадана під час президентських дебатів. Для чеських президентських виборів такою темою стала тема реституції. Мова йде про так звані Бенешові декрети - понад сотню декретів післявоєнної Чехословаччини, які, зокрема позбавили громадянства і майнових прав угорців та німців у 1945 р. і призвели до жорстокого вигнання останніх (понад 3 млн. осіб) з території Чехословаччини.

Тему відміни декретів порушив кандидат у президенти Карел Шварценберг, який і програв вибори своєму опонентові. Він заявив, що якби це сталося сьогодні, то президент Едвард Бенеш сидів би на лаві підсудних у Гаазькому суді. Цілком ймовірно – сидів би. Але пан Шварценберг забув сказати, що cидів би не тільки Бенеш.

Сказати, що сьогодні такого не могло би статися – однозначно перебільшувати. Тутсі і хуту перемололи один одного у Руанді у 1994 р. і якось нікому не було до того діла. Реакція з’явилася тільки post factum. Але точно такого не могло би статися  у Європі сьогодні і більше того під самим носом у Німеччини. Так що проекції минулих подій на день сьогоднішній нічим іншим, ніж банальним популізмом, не є. 

Якщо подивитися у зворотному історичному напрямку, то цілком зрозуміло, що коли декрети підписувалися, сама ідея Гаазького трибуналу здавалася нонсенсом. Коли розпадалася Османська імперія і Балкани палали в прямому сенсі, то тодішнім Раткам Младичам і Радованам Караджичам правозахисний домоклів меч не загрожував. Так само, коли Ататюрк, відомий ще лише у військових колах, намагався втримати в межах імперії сьогоднішню територію Сирії; коли царська Росія на чорноморському узбережжі зачищала черкесів; Великобританія хазяйнувала в Індії; а французи дещо раніше зробили острів Горе́ у Сенегалі одним із найбільших центрів работоргівлі у Африці, то ні про яку правозахисну Гаагу не могла йти  мова. Історична епоха була зовсім іншою.       

Це така дивна штука: приміряти події минулого до сьогоденної норми. Гіперчутлива до теми прав людини Європа змогла такою стати лише пройшовши через страшні воєнні роки і абсолютно варварські і широкомасштабні порушення прав людини. Без одного не було би іншого. Без тодішніх лихоліть не було би сьогоднішнього культу прав людини в Європі і міжнародного гуманітарного права. Більше, ніж очевидно, що без колоніальної сторінки у історії Європи вона би просто не була сьогодні Європою, яку ми знаємо.

Цікаво, хто би міг сподіватися, що у 21 ст. у європейській державі на такій темі можна виграти вибори. Примітно, що ЄС так поспішав прийняти Чехію в свої ряди, що ця тема не  педалювалася як слід до 2004-го р.

Політична еліта у будь-якій державі завжди дуже обережно ставиться до політичних оцінок історичних подій. У випадку з реституцією - це зрозуміло, бо від необережних політичних оцінок і відновлення немайнових прав до вимоги відновлення майнових прав постраждалих - один крок. Справа в тому, що у суспільствах, постраждалих, наприклад, від колективізації, від Другої світової знайдуться інші сторони із подібними вимогами, які вимагатимуть відновлення історичної справедливості, як вони її розуміють.

Після проголошення незалежності Чехії ця дражлива тема обговорюється у чесько-німецьких і чесько-австрійських відносинах. До сьогодні все обмежилося прийняттям спільної декларації, яка засуджує жорстокості при виселенні судетських німців. Ніхто в голос не скаже, що це і є крапка. Можливо, буде ще один політичний документ, який засуджує дії адміністрації Бенеша, але не більше того. Фактичного повернення майнових прав не буде. Так само зрозуміло, що обнулити повністю чи частково свої претензії, ніхто не збирається. Звичайно, в голос цього ніхто не скаже саме заради збереження можливості для політичного шантажу при нагоді.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.