Про національну відповідальність капіталу

31 января 2013, 14:31
Полковник запасу
0
253

місце капітала в суспільстві

Часто згадують про принцип соціальної відповідальності капіталу. Здебільшого у його зміст вкладають додаткову непряму оплату праці найманих працівників через фінансування капіталістом їхньої освіти, медичного забезпечення, дозвілля, дитячих навчально-виховних закладів й таке інше.

Ми вважаємо такий принцип прийнятним для дрібних і середніх підприємців, але недостатнім для великого капіталу.

Чому принцип соціальної відповідальності для великого капіталу є неприйнятним? Тому, що за цим принципом великий капітал легалізує себе у суспільстві через купівлю лояльність лише власних найманих працівників навіть у разі системних дій цього капіталу всупереч інтересів суспільства. Замість принципу соціальної відповідальності ми проголошуємо принципи національної відповідальності великого капіталу.

Власність зобов'язує - це один із наших постулатів. Хто має більше власності, той повинен  нести більше відповідальність перед суспільством. Існують об’єктивні інтереси суспільства, вони прості і зрозумілі:
фізичне виживання (збереження території, відновлення і збереження навколишнього середовища, фізичне і психічне здоров’я людської популяції;

розвиток (біологічний, інтелектуальний, науково-технічний), опанування всесвіту;

збереження та відтворення традиційної культури нації.

Нам потрібен лише той великий капітал, котрий сприятиме втіленню інтересів суспільства.

На цьому ґрунтуються принципи національної відповідальності великого капіталу.

Перший принцип національної відповідальності великого капіталу: капітал не має права діяти на шкоду суспільству. Слід пам'ятати, що приватна власність капіталіста існує не в космічному просторі, і часто створена не його власною продуктивною працею. Тому суспільство має право ставити свої вимоги до капіталу. Виконуєш вимоги - маєш дозвіл вести бізнес, не виконуєш - не маєш дозволу.  Звичайно, це правило нормального ефективного людського суспільства, яке ми ставимо собі за мету, а не сучасного українського феодально-кримінального суспільства.

Другий принцип національної відповідальності великого капіталу: капітал повинен створювати достатні умови для розвитку суспільства, для перемоги нації у світових цивілізаційних змаганнях. Природні ресурси, які використовує капіталіст, належать усьому суспільству. Трудові ресурси, які експлуатує капіталіст, створені зусиллями усього суспільства. Тому великий капітал має нести відповідальність не лише за тих,кого він експлуатує. Капітал має повністю відповідати за випереджальне відновлення усіх ресурсів суспільства, які він витрачає.

Із принципів національної відповідальності капіталу випливає зокрема мінімальний рівень заробітної платні, котрий забезпечує збереження і розвиток суспільства. Середня зарплата має визначатися так, щоб кожен, хто хоче і спроможний добросовісно працювати, міг своєю працею створити добробут для родини із семи людей. Чому саме семи? Сам один, дружина друга, троє дітей, двоє старих батьків. Якщо дітей менше за трьох, нація вимирає, тому потрібно надати можливість тим жінкам, хто хочуть, присвятити себе родині. Якщо не піклуватися за батьків, діти не піклуватимуться за тебе. Мінімальна зарплата відповідно має бути такою, щоб двоє тих, хто працює були в змозі утримувати повноцінну родину. Якщо мінімальна зарплата менша за чотири реальних, науково обґрунтованих прожиткових мінімуми, це є геноцидом народу на законодавчому рівні.

Пройдисвіти і шахраї кажуть, що такий рівень зарплат не забезпечений продуктивністю праці українців. Таке твердження є підступним шахрайським обманом. Добре відомо, що продуктивність праці залежить насамперед від умілого управління. Тому провина на низькій продуктивності праці в Україні  повністю покладається на великий капітал, котрий є власником левової частини національної економіки.

Нам не потрібні такі капіталісти, котрі не спроможні або не хочуть забезпечити на своїх підприємствах найвищу продуктивність праці і найвищий рівень заробітної платні добросовісних найманих працівників.

Лише національно відповідальний капітал, котрий всебічно сприяє втіленню інтересів суспільства, буде легітимним у державі, яку ми побудуємо в Україні після викидання олігархічного режиму на смітник історії.



Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Україна,справедливість,капітал
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.