«Казнить, нельзя помиловать» або гномам кінець.

9 февраля 2013, 20:18
0
331

Силі весняного повітря присвячується

 Початок лютого у Києві ознаменований теплою температурою: зовсім не відчувається, що ще зима. В повітрі та головах пахне весною, всім хочеться оновлення, адреналіну та змін.

Змін, змін, змін… на краще.

Напевно теплі повітряні маси відіграли вирішальну роль у вчорашньому штурмуванні КМДА. Здається, ніби люди, котрі спали десь із десяток років, ковтнувши свіжого лютнево-березневого, повітря скинули зі своїх повік тягар зимового сну, прокинулись та вирішили : треба щось міняти.

Причому міняти кардинально.

Парадоксально, але перші теплі дні згуртували людей – жителів столиці. Схоже, їм справді набридло спостерігати за тим, як Київ перетворюється на «туалет» Європи, а разом зі снігом на столичних вулицях «сходить» асфальт. Здається, кияни нарешті зрозуміли , що Попову глибоко «нас…ать» на тони неприбраного снігу, льодові брили, загрозливо звисаючі із дахів, ріки талої брудної води, БСА, яка , немов смертельний каталізатор, змушує киян молитися за своє здоров’я та життя, як тільки починає танути сніг…

Попову це не цікаво – його цікавить лише бюджет. Новий бюджет (читай новий дерибан, адже скоро нові вибори, треба і собі встигнути «хапнути» найкраще.)

То хто ж такий цей Попов ?

Це – чужак. Ми його не вибирали, нам його призначили, без нашої на це згоди. Він – це не Київ, він поняття зеленого не має про це вічне місто, і про те, як ми, кияни, всім серцем можемо та кохаємо своє місто. А з чужаками в Київській Русі ніхто не церемонився – їх проганяли або вбивали.

Думаю, сьоме лютого, ми запам’ятаємо , як день перший майбутньої великої перемоги людей-жителів столиці. І якщо нам, киянам, досі мусолили, що Попову все з рук сходить і що його «казьнить нельзя, помиловать», то тепер столичному голові залишається змиритись з тим, що його все ж треба «казьнить, нельзя помиловать».

Мені завжди було цікаво, чому цей чужак так хвацько захищає від громади сесії Київради, чому «за сімома замками» дверей КМДА завжди робиться пекельне «кроїлово» нашої столиці, чому ми, кияни не можемо взяти безпосередню участь у майбутньому столиці цілої держави, а купка «гномів» вирішує , хто і який кусок землі відірве собі для збагачення. Киянам це теж набридло…

Однак тепле повітря на якусь мить нагадало їм про те, що Київ – їхня домівка, Київ – їхнє життя, Київ – це кияни. Та нагадало з такою силою, що двері КМДА не встояли від весняного напору та теплої температури. Ми зайшли до себе в хату і залишились там назавжди.

Так, маленька перемога: ми досягли лише того, що , дещо ускладнили гномам кроїлово, але ж ускладнили. Нехай тепер попробують знести будівлі на Андріївькому, чи вкрасти якийсь столичний парк…

А весна лише починається: гноми, вам треба боятися, бо жодна чорна сила вас більше не захистить, не врятує вас більше «фекальний імунітет», кінець вам, а ми не зупинимось, ми лише відкрили очі, у нас все ще лише починається.  

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.