Давай так, щоб не встигли подякувати

13 февраля 2013, 11:50
журналіст
0
191

Поділися з ближнім, та так, щоб права рука не знала, що ліва дає...

1.Хлопці по 7 років в супермаркеті хвилин 15 крутилися біля морозива. Їм хотілося смачнющого, з шоколадом, орішками, джемом. А грошей вистачало на пломбір. Крутилися бідолахи, ледве себе стримували. Аж тут чоловік, розрахувавшись біля каси, поверувся до хлопців і віддав їм жменю дрібних купюр. "Бери і купу й морозиво!". І швидко вийшов з магазину.

2. Новий рік. Одеса. Їде чорний джип, вікна затемнені. На зупинці мерзне жінка з синочком.Бідні, дешево вбрані. Джип зупинився на зупинці, опустилося скло. З вікна визирнув чоловік у костюмі Діда Мороза і всунув малому в руки пакунок з цукерками. Закрив вікно і поїхав. Малий не встиг навіть подякувати.

3. Перехід на Театральній. Обід. Біжу з прес-конференції. Голодна і зла. Аж тут бабуся продає яблука. Такі жовті, налиті сонцем, пахучі. У мене слюнька покотилася. 15 грн. кіло, а в мене дуля в кишені. Понюхала я яблука і вже хотіла йти. Та чоловік, який переді мною купував яблука, запитав, чи я теж хочу. "Ще й як". Він, нічого не розпитуючи, розрахувався з бабусею за два кіло. "Це для вас". І побіг. Я радію, як слон. бабуся в шоці.

P.S. Такі випадки я бачу чи не щомісяця. Інколи думаю, що це роблять не прості люди, такі як я. А що це я бачила і чула святого Миколая чи Валентина, який у ролі благодійника створив ще одне чудо. Сьгодні я теж зроблю добру справу, щоб стати одним серед них.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.