,,Неудобное,, творчество Пантелеймона Кулиша.

20 февраля 2013, 10:45
Студент, общественный деятель.
0
331
,,Неудобное,, творчество Пантелеймона Кулиша.

В данном блоге я буду выкладывать стихи Пантелеймона Кулиша которые я нашел в архиве канадской библиотеки. ,,Собрание писем и сочинений П.А. Кулиша,, -1909 года.

 Рывшись на сайтах американских и канадских библиотек я нашел очень интересный материал. ,,Собрание писем и стихов П.А. Кулиша,, .Издание ,,Киев,, - 1909 года.  Все три тома написаны на украинском языке , но большинство стихов после революции перестали издаваться. Да и Кулиш при СССР был в тени. Начиная с 1991 года и по сей день современные власти не спешат вывести забытое творчество Кулиша с пучины неизвестности.
А ведь литературное наследие Пантелеймона Кулиша имеет гораздо больший вес для истории Украины ,чем стихи и проза Шевченка.  Кулиш был создателем украинского языка,так называемая ,,кулишовка,, - которую использовал Тарас Григорьевич при написании своего ,,Кобзаря,, Стихи ,проза ,исторические труды выходили один за одним. Но в то время ,как Шевченко писал в своих стихах о зверствах Петра да ,,Катерини,,
  Пантелеймон видел ,,Вбачав під Петром Імперії - великость,,. ,В то время ,как Тарас Григорьевич сидя в Петербурге ,,скиглив,, про часи славного козацтва та про загноблених своїх співвітчизників . Пантелеймон писал о величии Российской Империи.
      Более ничего писать не стану, ибо коль не дурень буде читати і так зрозуміє, що є чорне ,а що біле,,
Печатаю для вас букву в букву ничего не меняя. Надеюсь под современный украинский язык когда-нить подгонят литераторы.

                                                                              Петро да Катерина.

Не люблять земляки Петра да Катерини:
Се не по их нутру и розуму царі
Надполовинили вони ,бач, України 
И в рабство вольну чернь козацьку завдали.

Мое земляцтво. Ви самі свій нарід іли
До коревя ту червь згризали козаки
Оце ж ви перш усіх іі й закрепостили
Самі ж були з дідив и предків крепаки

Коли не Батию с-під батога служили,
Дак ляму Литвину невольницьку тягли,
Про ,,душманів,, Ляхів одно одного душили,
И рідний край в ясир Татарам оддали.

Утікши ж під Москву , московськими руками
Правдивих земляків ссилали на Сібір
Письменну братию в старці поразганяли,
Зробили мовчазну руіну з Брацьких Шкіл.

Потомки паліів, руінників крівавих
Нелюбі вам праві строітелі земли,
Що память нам сврих діяний величавих,
Як працю мужности завіт, передали.

И вам пани Ляхи, царі сі не до кгусту
Що в Польщі вас вони ловили за чуби,
Що шаткували вас мечами на капусту,
Не давши бясувать ,спинатись на диби.

Сказали ,,від коша,, пройдосі езуіту,
Що Русь роздратував и Польщу підпалив
А ласих ваших павь голубив потай-сьвіту,
Перелюбками в рай до Езуса манив.

Не любити ви их: бо ваша панська раса
Не пыдновляецьця в городы выд козла,
Що бурса возвела в прелати с свинопаса,
И вам у прадіди incognito дала.

Ви ж, пагоньцы-вовчки на дереви Росіи
Жорстокий атавизм татарськоі Москви,
Під игом Сцасовим воляки тугошиі,
Кипчацькі Мамаі від ніг до голови.

Созданьне двох царів, роботу душ великих,
Ви хочете в хаос руінний обернуть.
Широкий руський сьвіт ддать на волю диких
И перегородить ёму культурню путь.

Ми, збувшись козауів, що нас колись давили
У жертву просьвіті себе привесемо,
И вам, котрих лихі гординьці породили,
Росію обернуть у нівець не дамо.

Ні деспоцтво Петра, ні гречка Катерини,
Ні дикі слуги их, мов серце в козака,
Не наробили нам такого зла й руіни,
Як принесли добра их розум и рука.

Коли б не их труди, не подвиги их духа,
Кругом нас був би знов німий козацький степ,
Крутилась би знов Русь ,як у окропі муха,
А с царства изробивсь розбійницький вертеп.

На горе ватажкам козацьким безголовим,
Не стерпіли вони домовоі орди,
Як би хотілось писакам суесловим,
И визволили мир з великоі біди

Щасливі воіни, великі економи,
Цінетелі ума в панах и в мужиках,
Були вони царі не потерти с соломи,
А жита сьпілого в тугих, кажких снопах.

На працю визвали нові в народі сили,
Спасли культурний сьвіт в од лютих розбишак,
З московських пустирів Америку зробили,
И землю опилили на руських кораблях.

И завіщали нам свое велике діло:
Щоб кожен з нас царем у мисьлях був своіх,
Щоб серце в вас огнем на чесний труд горіло,
И не лякалося недолюдків лихих.
                                  
                                                               П.А Кулиш(собрание писем и сочинений П.А Кулиша)Киев 1909 год.


Слудеющие стихи Пантелеймона Кулиша, которые уж очень в современной Украине неуодобны читайте в моих следующих блогах.







 








    
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.