Як всея Україна і ''Юльківщина'' дізналися від Свірка про Кірєєва

Юрій Свірко журналіст, кансультант па мэдыйных, фінансавых, моўных і юрыдычных пытаньнях

Ось так: зайшов я сьогодні до Печерського суду на Хрещатику, почитав його інформацію на стенді, подзвонив об 11:07 до редакції "Української правди" – і понеслося. Статус в.о. голови Печерського суду для Родіона Кірєєва був чи не головною новиною дня, поки Кузьмін своєю з Кучмою не переплюнув.

Проте Кірєєва призначили на цю посаду ще минулого тижня. А якби я не зайшов сьогодні до Печерського суду – ніхто б про це й не дізнався?

Я не звинувачую тут УП чи інші ЗМІ, тому що вони не мають власних кореспондентів у Печерському суді та не повинні відстежувати зміни інформації на його стендах.

Але сьогоднішня заява "Батьківщини" за мотивами мого відкриття змусила задуматися:

"Буквально вчора із засобів масової інформації стало відомо про винагороду у вигляді квартири за мільйон гривень судді Вищого спеціального суду з розгляду цивільних та кримінальних справ Тетяні Широян за судове свавілля щодо Юрія Луценка. Сьогодні зроблений ще один крок, який має заохотити продажних осіб у мантії прислужувати владі і бути суддями "за викликом".

Шановні, а чому цей крок був зроблений лише сьогодні? І насправді був зроблений мною?

Ви ж не забули, що біля Печерського суду на Хрещатику стоїть ваше наметове містечко?

Навіщо воно там стоїть, якщо ніхто з цього містечка не може зробити крок у будинок суду та поцікавитися новинами, а "Батьківщина" дізнається ці новини з Інтернету?

І наметове містечко, і опозиція стали якоюсь бутафорією, спроможною лише продукувати заяви протесту – і більше нічого.

Краще б подивилися, скільки своїх голосів БЮТ дав за пожиттєве призначення тих суддів Печерського та апеляційного судів Києва, які потім розглядали резонансні справи. Звісно, Кірєєва серед них немає, він ще свого пожиттєвого вироку від Ради не отримав, але ж Печерський суд складається не лише з одного Кірєєва.

Цього тижня якусь скаргу Луценка розглядала суддя Волкова, яка була (та досі є!) звільненою за порушення присяги судді Верховною Радою. Коли я 2009 року надіслав скаргу на Волкову міністру внутрішніх справ Луценку, той навіть не відповів, хоча йшлося про її посадовий злочин, зафіксований співробітниками міліції. І ніхто з міліції мені не відповів.

Тому що тоді питання того, як Печерський суд прислужується владі, ані Луценка, ані Тимошенко не турбувало. А зараз турбує, та ще й як, але вже пізно.

Отже, чому простий народ повинен роками мати цей Печерський суд, а Тимошенко з Луценком – інший?
Так не буває.
Саме це називається вибірковим правосуддям (selective justice).

Хоча насправді в Україні була та є лише неправосудна вибірковість (unjust selectiveness).
***
Нове українське прислів'я: "Свірко скаже, як зав'яже".