Добрі і сумні казки

22 февраля 2013, 19:36
0
558

Неосюрреалізм Світлани Бобрової


Сюрреалізм - стиль, уславлений геніальним іспанцем Сальвадором Далі, продовжує жити і дивувати нас. Бо світ наших снів завжди поряд, це наче другий вимір життя, де часом виринають якісь видіння, пророцтва, марення... і живуть наші мрії... Світ казки, умовності і найпотаємніших жадань.

 

Саме такий світ створює у своїх картинах художник і фотограф з Москви Світлана Боброва. Кандидат мистецтвознавства, художниця працює у Меморіальному музеї-майстерні С.Коненкова.

Багаторічне захоплення фотографією Світлана поєднала з малюнком та комп'ютерною графікою. І в результаті - створила дивний казковий світ. Світ, де біблійна історія з яблуком з дерева пізнання добра і зла перетворюється на спогад про такі знайомі, що аж відчуваєш їх запах, антоновські яблука

Світ чарів та чаклунства, де можна зустріти казкового Одноріга

 

А можна і тікати від мороку темного, того, що виринув з найпотаємніших кутків нашої підсвідомості, поганого сну...

 

Хоча, зрештою, усі ці мрії, марення та думки

 

знаходять свій вихід у процесі психоаналізу. І він, у баченні художниці, перетворюється на якесь чаклунське дійство, коли знаходять як не філософський камінь, то чарівних ельфів, яких не варто боятися чи намагатися заховати...

 

Цей перетин життя та сну, реальності та казки наче світиться якимось теплим сяйвом, немов від святкової свічки, на яку дивишся і думаєш тільки про добро, і про заповітне... Про що забувається у буденності.

Казки Світлани Бобрової - добрі й сумні водночас. Дуже промовисті очі зображених персонажів. Вони або взагалі закриті - як у людей, що сплять, або передають нам настрій, задум усієї картини.

 

Сюжети картин - часом біблійні, з класики ("Гамлет", "Офелія"), міфічні. Тут багато символіки двох основних стихій -- води і неба. Води -- звідки пішло усе живе, і неба, до якого звертаємося думками і мріями...

І трохи крихкої умовності, коли думаєш, що саме означає "Жовтий поцілунок"...

 

Як на мене, кожна з цих картин містить у собі живу казку, що, коли сутеніє, промовляє до нас... нашою ж мовою. Тією, яку дуже зрідка доводиться чути, але розумієш одразу.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.