Партія, на яку очікує українське суспільство. Якою вона має бути.

4 марта 2013, 16:34
0
7292

Декілька фундаментальних ключових стратегічно важливих принципів та технологічних зауважень.

Сьогодні рядом провідних українських демократично налаштованих громадських діячів неодноразово озвучується питання щодо створення нової політичної партії, яка здатна об’єднати український народ і заповнити вільні ідеологічні ніші українського політичного простору.

Більшість з авторів нової партії тільки приблизно, у загальному вигляді, уявляють кінцеву мету та цілі діяльності такої партії, зовсім не володіють інформацією про реальні мотивації громадян, та про увесь інструментальний спектр, який необхідно застосувати, щоб підштовхнути надзвичайно ідеологічно, світоглядно та цінністно сегментоване українське суспільство до активної участі у такій партії.
Що, у свою чергу, робить недосконалим позиціювання нової майбутньої політ. сили.

І абсолютно примарним є уявлення цих діячів про ідеологічні, технологічні, стратегічні тактичні, організаційні та структурно-функціональні принципи діяльності та особливості організації партії нового типу, та про ресурси і їх джерела, які необхідні для вдалого старту та “розкрути” іміджу та забезпечення партійної діяльності.

Тому існує цілком об’єктивна загроза, що будь-які нові партії, очолювані найвідомішими насправді пронародними політиками, опиняться серед декількох сотень кишенькових партій.

Отже, декілька порад, які є підґрунтям для формування насправді організаційно, структурно та ідеологічно якісно нової політичної сили, як відповідь на запитання, які вже озвучені громадськими діячами:

1. Чи існує сьогодні суспільний запит на створення нової політичної сили?

Сьогодні в українському суспільстві, перш за все, є запит:
- на стратегічно важливу для України та всього українського народу загальнонаціональну об’єднавчу Ідею та Мету, які здатні консолідувати, мобілізувати та активізувати всю українську націю,
- на Загальнонаціональний Проект, який забезпечує досягнення такої Ідеї та Мети, Розбудує Україну і сформує громадянське суспільство,
-
на Гіперактивний Сценарій реалізації такої Ідеї, Мети та Проекту.

І вже тільки потім у суспільства є попит на партію, яка динамічно реалізує всі ці складові.

Україні потрібна ПАРТІЯ ДІЇ, яка володіє справжнім новітнім цивілізаційним стратегічно важливим інтелектуальним продуктом, інструментами і командою, яка вирішить головні задачі, які стоять сьогодні перед українським суспільством, а не буде сидіти у "засідці", очікуючи історичного моменту, щоб при нагоді очолити народ.

Українці масово підтримають тільки партійний проект, який відповідає вищеперерахованим критеріям.
Без такого забезпечення нова партія буде однією з вже існуючих 200-диванних партій.

Ліміт довіри до нинішніх опозиційних партій вже вичерпано.

Українці на виборах-2012 голосували за цих "опозиціонерів" тільки через відсутність справжньої альтернативи.
Парламентські опозиційні партії ганебно програли вибори - 2010 і 2012, і не здатні ні перемогти на виборах-2015, ні розбудувати Україну, ні провести системні фундаментальні зміни державної системи, а отже, не здатні вирішити і всі існуючі українські проблеми.

Бездарна ”кнопкодавча” діяльність парламентських “опозиціонерів” на протязі останніх двох місяців показала їх абсолютну неготовність і інтелектуальну неспроможність нав’язати свою волю владі. Все частіше представники влади відкрито насміхаються над опозиційними лідерами, які не здатні вдало опонувати владі і не можуть запропонувати українському суспільству свій Загальнонаціональний Проект. Рейтинги опозиційних партій починають поступово падати.

Дедалі стає все зрозумілішим, що ця "Опозиція вичерпала свій потенціал і ніколи не розбудує Україну (частина перша).", не здатна фундаментально оновитися і в існуючому вигляді ніколи не переможе чинну владу.

Тож українське суспільство очікує на нову державницьку, ідеологічну та світоглядну альтернативу та на нову загальнонаціональну гіперактивну партію, яка підштовхне українських громадян до активних дій.


2. Щодо
ідейно-програмних засад нової політ. сили.

Ідеологія нової масової загальнонаціональної політ. сили має охопити широкий ідеологічний спектр від правоцентристського до лівоцентристського.

Це саме той сегмент, який сьогодні об'єднує більше 75% громадян України, які свідомо чи підсвідомо сподіваються на позитивні фундаментальні системні зміни державної системи.

Тому ідеологія має бути зорієнтована на реалізацію інтересів саме такого широкого громадянського сегменту.

Чи виправдане існування саме такої ідеології?
На сьогодні у чистому вигляді не існує моделей державних систем, які побудовані виключно на будь-якій одній ідеологічній платформі.
Прикладні моделі розвинених демократичних країн, які задовольняють інтереси суспільства, використовують положення майже всіх позитивних ідеологічних доктрин.

Тому ідеологічні засади нової української партії, яка може претендувати на реальну владу і всенародну підтримку, має вибудовуватися на сучасній інтегральній ідеологічній доктрині, яка покликана практично реалізувати очікування українського суспільства.
До ідеології нової партії мають висуватися і якісно нові вимоги.

Для набуття виключної політичної і суспільної ваги нова політ. сила має зайняти позиції, недосяжні для всіх конкурентів, і тому повинна володіти новітніми знаннями та інструментами, стратегічним інтелектуальним продуктом та кадровим потенціалом, здатним практично реалізувати ці новітні знання і запропонувати їх суспільству.

Без новітніх знань будь-яка нова та й стара партія у нинішній українській політ. ситуації приречені на неминучу деградацію і як наслідок - на поразку.
Це стосується і існуючих парламентських опозиційних партій, які сьогодні не готові перемагати на всіх наступних виборах.

Основою Програмних Засад надефективної партії мають бути ключові положення Загальнонаціонального Проекту та стратегічні і тактичні задачі, покликані вирішити проблеми кожного українця та побудувати позитивне суспільство, модель якого обґрунтована ідеологічними положеннями Партійної Ідеології.

Програма та План Дій насправді ефективної політ. сили мають вибудовуватися на практичній реалізації тактичних та технологічних задач, які потрібно вирішити для досягнення стратегічної мети та тактичних цілей, і встановлення стійкої комунікації з українським суспільством та кожним громадянином.

Практична реалізація ідеологічних та програмних засад нової партії.

Цілеспрямована нова політ. сила повинна знати кінцеву мету та цілі своєї діяльності: локальні (наприклад, перемога на виборах і прихід до парламенту), чи більш глобальні – формування громадянського суспільства і розбудова України.

Тому політ. сила повинна обов'язково визначитися зі своїм ідеологічними засадами ще до старту активної фази своєї діяльності.

Якщо ж ідеологія, а отже, і мета та цілі діяльності нової політ. сили не зрозумілі на момент її створення, то у подальшому, у процесі роботи, створити ідеологію, варту уваги, не вдасться, адже не буде ні часу, ні можливостей, ні ресурсів, які мають бути сконцентровані на реалізації прикладних проектів.

Але оприлюднювати партійну ідеологію зі стартом активної діяльності політ. сили необов'язково і технологічно нераціонально.

Українці розчарувалися в існуючих політ. силах і не будуть слухати чергові партійні "прожекти", але приймуть активну участь у мотиваційних проектах, і будуть прогнозовано позитивно сприймати ідеологеми та лозунги, які пов'язані з цими проектами і відповідають мріям та очікуванням більшості соціальних груп.

Тому початкова діяльність, розгортання та формування нової партії та власного партійного електорального сегменту потрібно вибудовувати навколо ідеологем, міфологем та лозунгів, які одночасно:
- активізують мотивації більшості представників українського суспільства,
- формують у виборців чіткий образ майбутнього - головної мети, цілей та шляхів їх досягнення,
- формують у суспільстві загальнолюдську систему цінностей та корпоративну культуру української нації
- обгрунтовують необхідність участі кожного громадянина в партійному проекті.

Ідеологеми та міфологеми мають задіяти процеси, аналогічні до соціально-політичних процесів активізації української нації кінця 80-х і початку 90-х років минулого століття.

Але на відміну від антинародних, антиукраїнських, антисоціальних міфологем та ідеологем минулого століття, не забезпечених ідеологічно, програмно та проектно, нові мотиваційні ідеологеми та міфологеми мають бути забезпеченими і давати чітку і однозначну відповідь на запитання, "Куди йти, Що і Як Будувати ".

Одночасно з поширенням партійних ідеологем мають реалізовуватися мотиваційні проекти, які забезпечують відповідність заяв і діяльності партії та практично підтверджують її істинні наміри та політичну рішучість досягти поставленої мети.

І саме на протязі реалізації мотиваційних проектів і відбудеться ознайомлення громадян і всього українського суспільства з головними ідеологічними засадами партії.

Таким чином відбувається ідеологічна, світоглядна та мотиваційна "прив'язка" суспільства до партійних проектів.
Тобто для встановлення комунікації мають бути використані відповідні види її організації.

Як швидко це відбудеться?
На протязі 3 – 5 місяців з моменту старту такого проекту.

Наявність власної партійної Ідеологічної Доктрини необхідна ще й для захисту партійної структури від розколів та політичного і ідеологічного рейдерства. А також для забезпечення керованості такою організацією її лідерами та контролю учасниками партії діяльності керівних партійних органів.

Ідеологічна Доктрина викристалізовує чітку зрозумілу для всіх учасників топологічну карту діяльності організації ("маршрутну карту").

Особливо важливим для нової партії є участь в ній авторів нового стратегічно важливого інтелектуального продукту, якщо такий є.
Адже громадяни завжди, перш за все, йдуть за тими, хто створив та практично реалізує близьку їм ідеологічну доктрину, а не за тими, хто намагається її незграбно повторити.


3. Щодо організаційних принципів діяльності нової партії.

Українськими просунутими громадськими діячами та політиками обговорюється питання створення нової політ. сили на принципах полілідерства і на базі горизонтальних структур.

У теперішньому вигляді моделі горизонтальних структур, які активно обговорюються і які намагаються впровадити в Україні громадські активісти, з ряду об'єктивних причин є нежиттєздатними, але вже є доопрацьовані моделі, які можуть бути впроваджені і будуть успішними та ефективними.

Існування стійких, дієздатних горизонтальних структур можливе лише:
- при наявності Загальнонаціональної Ідеї, яка "зцементовує" суспільство
- при чіткому баченні та розумінні кожним громадянином України власної мети та цілей участі у таких структурах.

Саме така Ідея має дати відповідь на запитання, "Що Робити" українській нації і кожному громадянинові особисто як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні. Кожен українець має усвідомити і знати, що потрібно зробити, щоб його життя стало кращим і успішним, а Україна насправді демократичною і розвиненою.
І в цьому випадку горизонтальні структури і мають бути одним з інструментів, який забезпечить суспільству досягнення поставленої мети.

Існує думка, що потрібно сформувати горизонтальні структури на місцях, а на їх базі сформується і нове суспільство, і нова держава.

Але без Сучасної об'єднавчої, спрямовуючої, організуючої і безальтернативної Загальнонаціональної Ідеї, Мети та Ідеології, яка їх обґрунтує, і без Загальнонаціонального Проекту та Сценарію, які їх практично втілять та скоординують всі дії як окремих громадян та громад, так і всього українського суспільства, горизонтальні структури завжди будуть нечисельними, розкоординованими, недієвими, безцільними, безперспективними та нецікавими для пересічного громадянина.

І тому такі структури не зможуть стати базисом для нової держави.
Робота над безідейними горизонтальними структурами – пуста трата часу та введення громадян в оману і відволікання українців від справжньої мети.

Отже, впровадження горизонтальний структур на засадах полілідерства має відбуватися одночасно з оприлюдненням та поширенням Загальнонаціональної Ідеї, на яку очікує і яку безоглядно підтримає не менше 75% громадян України.

Саме реалізація Загальнонаціональної Ідеї широким суспільним громадянським сегментом і забезпечує можливість побудови полілідерської, а не вождистської партії.
Де лідери – це громадяни, які несуть суспільству достовірну технологічно важливу інформацію про головну Ідею, мету, цілі і проект з їх реалізації та відслідковують чітке дотримання параметрів функціонування системи. Саме вони є координаторами окремих цільових субпроектів головного проекту і утворюють партійний координаційний центр та забезпечують управління партією.

Особливо важливу роль у такому партійному проекті покладається на Інформаційно-аналітичний центр партії, який моделює та планує діяльність організації, а також на Модель та Інструменти Контролю всіма учасниками проекту всіх дій керівництва організації.

Всі учасники проекту мають усвідомлювати сувору особисту відповідальність щодо чіткого виконання програмних положень і статутних вимог та своїх функціональних обов'язків у даній організації.
А це можливе лише при потужних мотиваційних для кожного громадянина стимулах. В існуючих українських реаліях – це отримати особисті омріяні результати у реально досяжні терміни.

Звичайно, для забезпечення структурної та функціональної ефективності такої партії потрібно реалізувати інноваційну партійну модель, яка суттєво оновлює вже відомі механізми та алгоритми, на яких ґрунтуються існуючі прогресивні принципи партійного будівництва, доповнює їх якісно новими властивостями та функціональними можливостями і забезпечує стійкість, рівноважність, стабільність та ще ряд важливих принципів функціонування системи, а також координацію діяльності і захист від регресивних структурних процесів.

Це необхідні і достатні умови існування горизонтальних неієрархічних структур.
Адже самі по собі сучасні моделі горизонтальних структур піддаються поступовому регресу і тому потребують застосування інноваційних механізмів самовідновлення системи. Існування "чистих" безідейних класичних і тому недієвих моделей горизонтальних структур можна порівняти з армію, яка під час бою не має не тільки командуючого, але й командного пункту, або країну без президента, парламенту та інших органів влади у момент, коли потрібно приймати негайне доленосне для нації рішення і орієнтуватися у міжнародній та внутрішній обстановці.

Тому для того, щоб побудувати справжню полілідерську партію, потрібно застосовувати моделі, дещо відмінні від горизонтальних структур, де елементи горизонтальних структур є ключовими структурними і функціональними складовими системи. У неявній і видозміненій формі такі моделі успішних партійних структур вже існують у ряді розвинених країн.

4. Щодо Фінансування нової партії.

Для того, щоб організація була фінансово, політично та організаційно незалежною, її фінансування потрібно вибудовувати на принципах самофінансування.

Стійке, стабільне фінансування будь-якої організації можливе лише при підтримці її широкими соціальними сегментами населення, а не тільки малим чи середнім бізнесом.
А це можливе лише при умові, коли кожен громадянин настільки розуміє мету існування такої організації, що готовий фінансувати її діяльність навіть зі своїх мізерних сімейних коштів. А цього можна досягти тільки через реалізацію мотиваційних проектів, коли кожен громадянин усвідомить "до глибини своїх кишень" важливість власної участі у фінансуванні такої організації.
Тобто для кожного громадянина України має бути зрозумілою і, головне, вмотивованою ідея фінансування діяльності організації, яка вирішить всі проблеми цього ж громадянина.

Окрім того, існують і інші легітимні інструменти та ряд джерел, які здатні забезпечити незалежне фінансування діяльності насправді масової загальнонаціональної організації, в тому числі і її початкове (стартове) фінансування.

Тому незалежне від олігархів фінансування можливе лише за умови наявності Унікальної Політичної Пропозиції – Загальнонаціональної Ідеї, яку має надати народові нова партія.
А без такої пропозиції будь-яка партія не є ідеологічно новою і ніколи не вирішить наболілих українських проблем.

5. Щодо тактики діяльності нової партії.

Сьогодні старі виключно технологічні підходи до партійної діяльності вже вичерпали себе.
Тож і поширений на сьогодні технологічний прийом
тактика малих справ теж вже не спрацює і ніколи не забезпечить партії масовість та загальнонаціональні позиції, а здатен лише забезпечити незначне, регіональне впізнавання.

Для вдалого старту і подальшого динамічного нарощування власного іміджевого, політичного, кадрового та ресурсного потенціалу насправді масова партія (організація) на тактичному рівні має вирішувати більш фундаментальні стратегічно важливі проблеми кожного громадянина і всього суспільства, ніж питання прибирання території, захист громадян чи боротьба з ЖЕКами тощо.

Тому для успіху стратегія і тактика партії нового типу повинна якісно відрізнятися від стратегії та тактики вже існуючих політичних та соціальних проектів.

А тактика "малих справ" є лише додатковим інформаційним, технологічним та комунікативним інструментом і повинна реалізовуватися паралельно з тактикою досягнення головної стратегічної мети та цілей.

І НА ЗАВЕРШЕННЯ.

Гарантією вдалого існування та ефективної динамічної розкрути будь-якого якісно нового політичного чи соціального проекту є наявність відповідного новітнього стратегічно важливого інтелектуального продукту, який забезпечить беззаперечні і безальтернативні позиції, недосяжні для всіх, без виключення, конкурентів.

Без такого забезпечення будь-які організації не матимуть політичної перспективи і завжди будуть реально ворожими і для українського народу, який вони вводять в оману щодо своїх реальних можливостей та намірів, і для України як держави, яку вони руйнують і нищать, або прямою участю у злочинних проектах, або мовчазною бездіяльністю і відсутністю політичної волі.

Тож головне завдання авторів створення нової партії – залучити до процесу створення український інтелектуальний потенціал і авторів інтелектуального продукту, на який сьогодні очікує все українське суспільство і який здатен забезпечити вирішення всіх українських проблем і розбудувати Україну та українське громадянське суспільство у коротко- та середньостроковий періоди.

Інакше все залишиться по-старому - на рівні гарних намірів і на рівні тривіального, нікому не потрібного проекту.

Ліміт часу для існування української державності вже вичерпано, і якщо у найближчі 3 – 5 місяці в Україні не буде сформовано партії, яка запропонує справжню альтернативу існуючій державній системі і існуючим політ. силам, на Україну очікують насправді важкі і темні часи.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: тактика,стратегія,Віктор Козир,технології,ідеологія,партія,фінансування,програма
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.