Це буде невеличка історія про природу, людину й символи

5 марта 2013, 14:49
0
297
Це буде невеличка історія про природу, людину й символи

Днями відгукнулася на пропозицію подруги відвідати Радомишль. «А де це і що це?» – найбільш популярне запитання знайомих, коли вони чули від мене цю назву.

Насправді це старовинне містечко в Житомирській області, дві години їзди від Києва. У 17 ст. тут діяла папірня, на початку 20 ст. – млин, а пізніше було сміттєзвалище. Проте вже на початку 21 ст. розпочалася  відбудова комплексу. За чотири роки звідси вивезли 60 тон сміття, відреставрували замок, де відновлено папірню й на сьогодні за рецептурою 17 ст. виготовляється папір. До речі, крім іншого, через Радомишль у свій час проходив найдавніший і найдовший у світі суходільний торговий шлях - «Via Regia - шлях королів».

Мальовнича територія з украй розбитими дорогами, але неймовірною атмосферою затишку й простоти. Я подумки домальовувала до загального пейзажу зелене листя, спів пташок і смачний пікнік на острові закоханих й уявляла, наскільки неймовірно тут восени або навесні, коли вже тепло й настрій справді пожвавлений.  На території  також створено ландшафтний парк, а прикрасою цього природнього ансамблю є два водоспади, що притулилися на березі річки Мика.

Це було про природу. А тепер про людину.

«Замок Радомисль» своїм новим життям завдячує Ользі Богомолець, відомій лікарці та виконавиці пісень на слова Ліни Костенко, яка й викупила будівлю, а відтак відреставрувала її. Ще в замку зібрано, як каже господиня, – душу України, а саме: найбільшу  колекцію домашньої ікони 17-20 ст. в східній Європі, яку Ольга Богомолець збирала понад 16 років.

Тут також є концертний зал для камерної музики, що, за визнанням акустико-балістичної експертизи, відповідає найвищим стандартам. У залі встановлено фортепіано, яке саме виграє мелодії й сповнює повітря натхненними молекулами творчості, а поряд тихесенько акомпанує  джерело, що б’є  зі скелі, – колись воно зберігало життя оборонців, забезпечуючу тих питною водою на необмежений час, тепер  відновлює духовне життя, немов  розчиняючи разом з тією мелодією краплі порожнечі в серці.

Напевне,  кількість осіб, що з першого погляду закохувалися в цю місцину, віднаходили тут душевну рівновагу й не хотіли від’їжджати додому,  чимала, тож  кожен охочий може залишитися на ніч у замку-готелі, що споряджений усіма зручностями й разом з тим передає дух стародавності. Щоправда, така розкіш не з дешевих – готель, між іншим, входить у сотню найкращих в Україні.

І на останок про символи.

Якщо розглядатимете прикраси замку, придивіться до герба родини Богомольців, на якому зображена голова бика, пронизана мечем, що, як стверджує Ольга Богомолець, символізує життєве гасло: «убий у собі звіра».

Усе, що зібрано на території комплексу –  надбання природи й людини, – сповнює легкості, натхненності й розширює  рамки внутрішньої свободи. Проте лише останнє гасло зможе розірвати будь-які рамки й подарувати істинні відчуття свободи.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: замок,Україна,подорожі,Богомолець,Радомишль
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.