Кінець світу. А може промінь надії?

5 марта 2013, 20:24
журналіст, волонтер, видавець, голова Білоцерківської "Просвіти"
0
274
Кінець світу. А може промінь надії?

Гурт "БРЕХТ" презентував свій дебютний альбом

Багатоверстатники з білоцерківського театру ім. Саксаганського, відомі як гурт «Брехт», представили шанувальникам музики Білої Церкви свій перший сольний альбом «Конец света». Майданчиком для презентації було обрано розважальний центр «Россия», що символічно, оскільки у репертуарі гурту україномовних пісень не було. «Пєчалька».

Втім, публіка у залі була налаштована вкрай дружньо до виконавців, адже за столиками було помічено багато їхніх колег по театральній сцені. Правильно. Свій до свого по своє. Візуально і на слух гурт сприймається добре. Гарні молоді люди (Сергій Клочко, Сергій Лозовий і Віталій Матвієнко), гарними голосами співають приємні пісні. Не обійшлося без «приколів» і певної частки гостро актуальних текстів у яких римувалися «шлюхи» та «3,14дораси». Особисто автор не фанат такої музики, оскільки надає перевагу класиці на кшталт «Nirvana», ранніх «ВВ» тощо. Але, як на Білу Церкву, сольник «Брехту» є, без сумніву, подією. Таким собі яскравим променем у білоцерківському музичному просторі.

Великим плюсом для гурту є їхнє вміння спілкуватися з публікою – театральний вишкіл відчувається. Міміка, жести – все до ладу, і цим вони вирізняються у кращу сторону від деяких музик, що вміють майстерно зіграти лише одну емоцію – дубову незворушність. Музика «Брехту» дуже підходить до невеликих залів клубів, тож не втратьте нагоди послухати цих троїстих музик. Може, музичні знавці зауважать, мовляв відчувається вторинність у творчості «Брехту», але гурт знаходиться у дитячому віці, а діти завжди когось наслідують. А щодо російськомовного репертуару… Українською мовою писати тести пісень (мало хто спроможний створити вірш для хіта) важко, але якщо напишеш – то успіх гарантовано на роки – це варто врахувати.

Після концерту музиканти та їхні продюсери Андрій Рябікін та Наталія Гаєвська не відмовилися поспілкуватися.

- Для чого потрібен гурт «Брехт» - для душі чи це щось набагато більше?

Сергій Клочко: "Для нас це можливість побути справжніми, оскільки в театрі нам доводиться грати ролі і нести певний образ. Ми маємо співати визначені пісні, бути обличчям театру, а тут ми робимо, що хочемо."

 - Є перспективи у гурту «Брехт»?

Наталія Гаєвська: "Я думаю, поки вони отримують від цього задоволення і реалізовують себе, то гурт має право існувати і на їхню творчість завжди знайдеться слухач. Поки що ніхто з хлопців не збирається будувати на цьому кар’єру, оскільки у кожного є чудова роботу в театрі."

 - Діяльність гурту не заважає роботі в театрі?

С.К.: "Ні, ми ростемо у своїй майстерності паралельно, як музиканти і по основній спеціальності. Коли ти по-справжньому чимось захоплений, то завжди знайдеш час для улюбленої роботи."

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Біла Церква,презентація,БРЕХТ
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.