ПРОГРАМА Рух громадської непокори "СПАРТАК"

13 марта 2013, 15:02
0
305
ПРОГРАМА Рух громадської непокори  СПАРТАК

Рух громадської непокори "СПАРТАК"

ПРОГРАМА
 

        Громадської організації  «Рух громадської непокори «Спартак»



1. Соціальні, економічні та політичні передумови створення нової Громадської організації «Рух громадської непокори «Спартак»

Створюючи нову громадську організацію в Україні ми виходимо, насамперед, із тих абсолютно очевидних фактів, що:

- Соціально-економічне становище народу України стало, за роки правління так званих демократичних партій і вождів, катастрофічним. Абсолютно втрачені основні соціальні основи держави такі, як: право на безкоштовну освіту, безкоштовна медицина, право на працю, відпочинок та багато інших. Це поставило народ на межу виживання.

- Зруйнована промислова база країни, що дозволяла їй займати вагоме місце в світі. Країна поступово перетворюється, по вичерпанню промислового потенціалу, з виробника - у сировинний придаток. У галузі сільського господарства ставка на дрібного і середнього виробника не виправдалася, відбулося масове заміщення вітчизняних продуктів імпортними (якість і склад яких не представляється можливим контролювати) і, таким чином, повністю втрачено продовольча безпека країни.

- На тлі втрати основних соціально-економічних показників, відбувається вимирання Українського народу, не дивлячись на те, що воно відбувається не в такому шаленому темпі, як і в роки Голодомору 1932-33 років (хоча за 20 років вимерло вже майже стільки ж людей), ставить перед нами непросте запитання.

- За допомогою мас-медіа (газети, телебачення, радіо, різного роду шоу і т.д.), переписування підручників історії та обмеження економічним способом прав громадян на здобуття освіти та достовірної інформації, здійснюється неприкрите втручання в історичну та соціальну свідомість громадян, їх психіку, а, в ряді випадків, і неприкрите масове зомбування, прищеплюється чужа мораль.

 - Небувало зросли криміногенна і, в тому числі, корупційна, складова в соціальному портреті суспільства, що є прямим наслідком з вищевикладеного.

Такі факти, настійно потребують вирішення. Однак, при сьогоднішньому політичному розкладі та існуючих політичних партіях - це рішення знайдено бути не може, що розуміє вже більшість народу України. Створена керована партійно-політична еліта, в тому числі і, нібито, опозиційна, єдиним призначенням якої є своєчасне випускання пари з перегрітого лихами суспільства. Ці партії або є простою декорацією до спектаклю, або грають на протестних настроях мас, ностальгії за ситним соціалістичним минулим, - на ділі не надаючи ніякого політичного впливу на ухвалювані в країні доленосні рішення. Відповіддю на це є соціальна апатія народу, що дивовижно проявляється під час виборів, дані про відвідуваність яких дуже далекі від реалій.

Одночасно з цим, наростають соціальні та національні протестні настрої, свідченням чого є стихійні мітинги, страйки, погроми, та інше. У міру поглиблення соціально-економічної кризи, незважаючи на масовий психотропний вплив і замовчування, ці настрої і події будуть ще більш наростати, а, в умовах стихійності, можуть призвести до непередбачуваних наслідків для майбутнього країни.

У цих умовах, ми, усвідомлюючи всю відповідальність цього кроку, створюємо наш «Рух громадської непокори «Спартак», як альтернативу існуючим партіям і рухам і як силу, здатну об'єднати народні маси і спонукати їх до творення нового, соціально-справедливої та потужної держави.

2. Ідейно-політичні принципи.

Перш за все, нова Україна повинна бути державою трудовою, в якій немає місця експлуататорам і паразитам, як таким; немає місця кланам, ніхто не може мати привілеїв. Це гарантується незалежною державною владою, що обмежує апетити роботодавців та законодавчо розподіляє частину отриманого прибутку в інтересах усього суспільства. При цьому, система розподілу повинна бути загальнодоступною для усвідомлення кожним громадянином.

У цьому полягає квінтесенція корпоративної держави: не обмежуючи підприємницьких свобод та творчого ентузіазму, нехай навіть з метою отримання прибутку, жорстко обмежувати його вільний залишок і направляти його в інтересах всієї нації.

СУДОВА ВЛАДА.

Вищий контроль за виконанням законів і контроль за справедливим розподілом прибутку на місцях, здійснює Судова влада. Суд повинен бути абсолютно незалежним, а судді повинні зміщуватися лише за постановою Суду, а не депутатами, які їх самі назначають, включаючи суддів Верховного Суду. Ніхто в країні не може бути заарештований або покараний, крім як за рішенням суду. Політичні злочини і злочини проти існуючого порядку повинні розглядатися в загальних судах з обов'язковою присутністю народних представників.

3. Політика в області промисловості і сільського господарства.

Основний принцип політики держави в галузі промисловості та сільського господарства будується на тому, що Україна самодостатня країна. Ввезення іноземних товарів або створення режиму найбільшого сприяння - є ні що інше, як удар по власних підприємцям і розвитку бізнесу. Такий економічний режим може бути вигідний лише тим хто паразитує на Україні.

Тому, поступовими заходами слід обмежувати залежність країни від імпорту і відновлювати власну промисловість, навіть шляхом надання промисловцям і підприємцям істотних податкових пільг і безпроцентних позик. Об'єм цих пільг і позик можна встановити і регулювати дослідним шляхом. Слід всіляко вітати вкладення коштів промисловця в будівництво і розвиток нових об'єктів народного господарства, аж до повного звільнення його від податкового тягаря.

Основними, пріоритетними напрямками, слід вважати наукоємні та високотехнологічні виробництва. Для усунення великих часових провалів в ланцюгу «винахід-виробництво», ввести систему державних заохочень для промисловців і технологів, які впроваджують новітні винаходи і досягнення у себе на виробництві.

Одночасно з цим повсюдно, в тому числі на приватних підприємствах, мати держконтроль, який ініціює заходи або по заохоченню підприємства, або по його санації, - аж до націоналізації.

Ввести чіткі розмежування по галузях промисловості в сенсі допущення приватного капіталу та приватної ініціативи. Вважати, що основні видобувні галузі, оборонне виробництво і деякі інші галузі, - є загальнонародним надбанням і повинні бути націоналізовані.

У галузі сільського господарства основним принципом має стати забезпечення продовольчої безпеки країни. Мова тут йде не тільки про створення режиму найбільшого сприяння для власного сільгоспвиробника, але і контролі за недопущенням на внутрішній ринок нових західних технологій з виробництва сурогатів і генно-модифікованих продуктів. Обов’язкове запровадження державних стандартів на всі продукти харчування. Це-питання виживання народу України.

Слід також запровадити систему державного регулювання та контролю за ціноутворенням на продукти харчування, наприклад, щоб усунути відомі перекоси, коли кілограм мандарин коштує дорожче кілограма білого хліба, що призводить до несправедливого перерозподілу коштів на користь імпортерів.

Дотації сільському господарству повинні бути природними й узаконені, тому, по-перше - це питання існування власного сільгоспвиробника і продовольчої безпеки і, по-друге - це дозволить вельми просто здійснювати регулювання і контроль за ціноутворенням.

Основою сільськогосподарського виробництва мають стати приватні, або змішані, підприємства, оскільки вони краще знають місцеві умови землеробства і скотарства і більш оперативно реагують на виникаючий попит.

4. Фінанси.

Ми пропонуємо два основні принципи фінансової системи держави. Перший - постійна рівновага, тобто покриття державних витрат доходами держави. Другий – зменшення впливу іноземного грошового ринку, суворо обмежуються або навіть виключаються іноземні позики. Спрощення системи оподаткування. Спрощення ліцензування.

5. Торгівля.

Всі громадяни України мають право займатися торгівлею на внутрішньому ринку. У той же час, в цілях уникнення спекуляції, торгівля повинна знаходитися під державним контролем і регулюватися в загальних інтересах. Держава надає приватним торгівельним компаніям підтримку шляхом надання дешевих кредитів на закупівлю товарів вітчизняного виробництва, підтримуючи, тим самим, і вітчизняного виробника.

Зовнішня торгівля жорстко перебуває під контролем держави.

6. Освіта

Всі громадяни країни мають право на БЕЗКОШТОВНУ початкову, середню та вищу освіту. Обов'язкове державне замовлення та введення квот приватним підприємставам щодо працевлаштування випусників вузів бюджетної форми навчання. Достойна заробітна плата працівників освіти.

7. Медицина

Всі громадяни країни мають право на БЕЗКОШТОВНУ медицину. Жорстке забеспечення контролю зі сторони держави щодо імпорту лікарських засобів на теріторію нашої країни.

8. Захист держави від посягань на основи ладу.

Держава зобов'язана захищати основи народного ладу від зовнішніх і внутрішніх посягань, для чого має армію, МВС, службу безпеки та суди. Держава зобов'язана відкрито інформувати громадян про суть і шляхи таких посягань, аж до організації відкритих судових процесів із залученням широких верств населення. Це дасть населенню зайву можливість переконатися в тому, що досягнуте слід захищати.

Слід внести зміни до Кримінального законодавства, де корупційні злочини віднести до розряду державних, з одночасним посиленням покарання за них.

9. Екологічні аспекти державного будівництва.

Говорячи про екологію, ми, перш за все, маємо на увазі той незаперечний факт, що природні ресурси Землі не є невичерпними, а клімат і природні споконвічні умови проживання зазнають, останнім часом, зміни з неочевидними для людства наслідками, тому збереження ресурсів та природи на власній території – є завданням державної ваги.

 

10. Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства.

Упродовж останнього десятиліття проблеми, пов'язані з функціонуванням житлово-комунального комплексу, перебувають у фокусі пильної політичної уваги, проте серйозних позитивних зрушень у цій сфері досі не відбулося.

Ситуація в житлово-комунальному господарстві продовжує ускладнюватися, відсутні позитивні зміни у становленні ринкових засад господарювання, розвитку конкуренції та залученні приватних інвестицій у підприємства галузі.

Неефективність реформування галузі призвела до критичного стану основних фондів підприємств житлово-комунального господарства. Недосконала тарифна політика зумовила хронічну і постійно зростаючу збитковість підприємств. Недосконалість системи управління житлом та підприємствами житлово-комунального господарства, а також системи регулювання природних монополій призвела до того, що підприємства галузі неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості.

Основними завданнями Програми є:

- розвиток державного регулювання діяльності природних монополій на ринку комунальних послуг;

- формування державної житлової політики, створення розвинутого конкурентного середовища на ринку обслуговування житла, у тому числі впровадження комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду із залученням інвесторів-забудовників на конкурсних засадах;

- забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства;

- Створення ОСББ, що забезпечить ефективне управління і розподіл фінансів мешканців багатоквартирних будинків;

- залучення інвестицій і співпраця з міжнародними фінансовими установами та донорськими організаціями, за умови державного контролю;

- залучення громадськості до процесів формування житлової політики та реформування житлово-комунального господарства.

 

- створення умов для стабільного та якісного надання житлово-комунальних послуг споживачам;

- оновлення виробничої бази підприємств житлово-комунального господарства з урахуванням впровадження прогресивних технологій та інноваційної моделі       розвитку галузі;

- підвищення ефективності використання енергоносіїв, зниження енергоємності виробництва;

- ліквідація диспропорції між попитом і пропозицією на ринку житлово-комунальних послуг;

- підвищення рівня управління житлом та комунальною інфраструктурою;

- створення рівних умов для всіх суб'єктів господарювання у сфері житлово-комунального господарства;

- стимулювання інвестиційної діяльності підприємств галузі з метою модернізації та реконструкції виробничо-технологічних фондів;

- забезпечення ефективного використання фінансових і матеріальних ресурсів виробниками та виконавцями житлово-комунальних послуг;

- гласність, громадський контроль та прозорість у прийнятті рішень з питань житлово-комунального господарства.




Рух громадської непокори "СПАРТАК"

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.