Трансфертне ціноутворення в Україні: спроба держави контролювати трансакції з оф

На початку 2012 року український уряд голосно заявив про бажання боротися з тіньовими схемами за участю офшорних компаній та запропонував експертному середовищу для аналізу новий законопроект під назв

На початку 2012 року український уряд голосно заявив про бажання боротися з тіньовими схемами за участю офшорних компаній та запропонував експертному середовищу для аналізу новий законопроект під назвою «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо трансфертного ціноутворення)» № 11477 від 04.12.2012. Це дуже цікавий документ, оскільки він вперше в Україні запроваджує європейські та світові принципи контролю за процесом визначення ціни продажу (реалізації) товарів та/або результатів робіт (послуг) в контрольованих операціях, тобто вводить в податкову практику поняття «трансфертного ціноутворення». Методи та принципи контролю, що пропонуються в цьому законопроекті, були запозичені із ключових документів ЄС та ОЕСР, зокрема, Модельної конвенції ОЕСР стосовно податків на доходи та капітал, Кодексу поведінки стосовно документації по трансфертному ціноутворенню для асоційованих підприємств в Європейському Союзі, Інструкції ОЕСР щодо трансфертного ціноутворення для мультинаціональних підприємств і податкових адміністрацій та інших. Ці кроки, на мою думку, є своєчасними та адекватними в умовах економічної кризи та браку бюджетних коштів.

Як і в країнах ЄС, так і в Україні діятиме принцип «витягнутої руки», коли прибуток, отриманий в результаті проведення внутрішньогрупових трансакцій, має бути в тому ж розмірі, що й прибуток, отриманий від аналогічних операцій незалежних підприємств. Тому пропонується за цим проектом контролювати трансакції між пов’язаними особами та операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований в країні чи території, в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою, нижчою, ніж в Україні на 5 і більше відсоткових пунктів. До речі, остання пропозиція – це українське «ноу-хау». На мою думку, основна ціль цієї норми контролювати операції українських компаній з контрагентами на Кіпрі, оскільки Кіпр не може бути офіційно визнаний офшором, держава намагається поширити дію закону на операції з ним за допомогою ставок податку.

Даний законопроект має певні недоліки, але також він пропонує прогресивні норми, зокрема, стосовно чітких критеріїв співставлення результатів трансакцій, стосовно угод про взаємне узгодження цін з великими платниками податків та податковою адміністрацією тощо.

            Проте, я переконаний, що після прийняття цей закон запрацює не відразу. Податкові органи, які звикли працювати не як партнери, а як каральний орган, будуть постійно намагатися на власний розсуд трактувати норми закону. До речі, в цьому законі вводяться дуже великі розміри штрафів. Думаю, всім нам треба чекати на усталену судову практику застосувань цих норм.

Автор статті: 

Писаний Денис

адвокат юридичної компанії TIC