Холостий залп навздогін аби нашкодити зараз

27 марта 2013, 10:29
журналіст
0
185

Щойно прочитали на сайті Інституту археології НАНУ «відкритий лист» його директора Петра Толочка, спрямований на адресу колишніх народних депутатів А.Матвієнка, Л. Григорович «та інших», які направлял


     Щойно прочитали на сайті Інституту археології НАНУ «відкритий лист» його директора Петра Толочка, спрямований на адресу колишніх народних депутатів А.Матвієнка, Л. Григорович «та інших», які направляли  не менше року тому запити на імя М.Я. Азарова щодо руйнівної діяльності  радянського академіка та його команди, яка тоді рвалась до захоплення влади в Національному заповіднику «Софія Київська».  Толочко не приховує (чи не помічає), що ця відповідь навздогін підготовлена ним останніми днями, бо згадує у листі висновок Рахункової палати, інформацію про який  опубліковано на її сайті 10 січня 2013 р.

      Мабуть, для сторонньої людини дивно, що проминуло стільки часу, вже майже 10 місяців у заповіднику порядкує ставлениця Толочка О. Сердюк та підібрана нею команда з угідних йому «фахівців», а лист чомусь написано і опубліковано тільки зараз. Та нічого дивного тут немає, адже після того як пішов у відставку  міністр культури М. Кулиняк – поплічник Толочка у  влаштованому останнім разом з високопосадовцями  Мінкультури кадровому  перевороті в заповіднику, пан академік  вельми стурбований долею Сердюк та їже з нею. Бо це вона є слухняним провідником політики Толочка у насадженні в заповіднику його дійсно застарілої концепції в датуванні Софії, котра, як він сам пише, «принципово не відрізняється від тих, які мають місце в російській і європейській наукових традиціях». Так, мають  місце вже 200 років, бо  майже ніхто  не вивчав саму Софію як найбільш достовірне джерело її  датування. Та й сам пан академік з книги в книгу повторює чужі старі постулати, видаючи їх за свій науковий подвиг у дослідженні хронології собору, хоча нічого нового у цій галузі знань він не сказав.  Попри це, Сердюк розмістила на сайті заповідника  його найбільший портрет серед усіх дослідників Софії, яку він насправді ніколи не вивчав.

  Толочко намагається запевнити всіх, що, мовляв, концепцію 1000-річчя Софії «ніхто не підтримав». Але ця концепція захищена в кандидатській (Москва, 1993, Ін-т всесвітньої історії РАН, наук. кер. академік  Г. Літаврин) і докторській (Київ, 2002, Ін-т української археографії та джерелознавства НАНУ) дисертаціях Н. Нікітенко. Її підтримали чимало вчених зі світовими ім’ями, ці дослідження покладено в основу студій інших вчених.   

    Толочка все ще не покидає лють з приводу відзначення 1000-річного ювілею Софійського собору, бо не він його встановив, а, мовляв «неуки», «аматори», «дилетанти» і т.д., які насправді  довгі роки працювали в Софії, мають наукові ступені,  колосальну кількість виступів на наукових конференціях, сотні праць, присвячених  собору. Порадимо Толочку: аби говорити про те, що ювілей собору був «фальшивим», треба не вдаватися раз по раз   до вже спростованих опонентами власних аргументів, а відповісти на їхню неодноразово опубліковану критику, якої Толочко ніяк «не помічає», бо не в змозі їй щось протиставити. Чому б академіку не огульно гудити «аматорські відкриття» опонентів,  а спробувати спростувати на рівні справжньої наукової критики кожне з їхніх  положень?  Та він до такого не звик, тож   і підмінив  свою відповідь  численними погромними акціями на кшталт цього «відкритого листа», покликаного добити  нескорених опонентів, що продовжують активну наукову діяльність.

    Звісно, все нове в науці зазвичай зустрічає опір, і це нормально, адже наука розвивається в дискусіях. На жаль, дискусію замінено на адміністративні методи, на репресії, через які із заповідника  з приходом нового керівництва звільнено десятки людей, передусім – адміністрацію та наукове ядро. Заповідник обезголовлено та науково знищено, він втратив свій сформований довгими роками професійний стрижень, своє музейне обличчя.

    Толочко лицемірить, коли стверджує, що не знає, «які підстави були у Мінкультури для звільнення з посади Куковальської». Нагадаємо: такою підставою став ваш, пане Толочку, лист на імя Кулиняка, підписаний вашою родиною та вашими підлеглими. То був  брехливий наклепницький донос, тому не треба звинувачувати у подібному народних депутатів, яких обурили ваші неправедні дії, що плямують звання академіка. А хіба цей, витриманий як завжди,  у лайливому тоні  «відкритий лист» не є чимось подібним?  Чого лишень вартий закид на адресу безпідставно звільненої Мінкультури Н. Куковальської, «що її рівень і фах  (інженер-залізничник) не дозволяє кваліфіковано керувати таким історико-культурним заповідником». Свого часу була зроблена помилка, і добре, що її виправлено». По-перше, Куковальська  має ще й другу вищу освіту – історика, по-друге, вона була на своєму місці й як інженер будівельник в архітектурно-історичному заповіднику. Це вона привела до взірцевого стану і памятки, і їхні території, що відмітили експерти ЮНЕСКО. А з приходом Сердюк  цей стан різко погіршився, як, до речі, і стан наукової роботи в заповіднику, яку замінено на культурно-просвітницьку діяльність,  що також аж ніяк не виграла у порівнянні з минулими роками. І не варто пересмикувати висновок Рахункової палати, в якому нібито зазначені «серйозні зловживання» колишнього керівництва. Які саме «зловживання»? Це – відвертий наклеп, бо головні зауваження висновку стосуються Мінкультури «внаслідок неналежного виконання Мінкультури своїх основних функцій». До того ж  перевіркою встановлено чимало порушень, більшість яких стались за час  директорства Сердюк, а не Куковальської.

     І щодо аналогії із «сумнівними часами», про які ви нагадали А. Матвієнку. То й ми вам нагадаємо  сумну історію з вашою негожою роллю в історії вигнання в 1968 р. визначного українського історика М. Брайчевського з Академії наук за  «націоналізм» і «антирадянщину». Протокол засідання з вашим виступом, яке підписало вирок Брайчевському, котрого на 10 років викреслили з науки, до речі, опубліковано.

    А Указ Президента України, як і рішення ЮНЕСКО про відзначення 1000-річчя Софії Київської, ви насправді цілеспрямовано дискредитуєте, і не тільки словами, а й діями, бо за вашою вказівкою як голови Наглядової ради  заповідника Сердюк прибрала з  нього все, що стосується цієї дати.  Але що б ви не робили, вам не вдасться викреслити з історії заповідника здобутки  вигнаних вами людей, і ваш холостий залп навряд чи когось налякає чи засипле порохом комусь очі.

 Комітет музейного опору


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.