Попереду Порошенко?

31 марта 2013, 05:24
0
208
Попереду Порошенко?

Колеги-журналісти, що працюють і живуть у Києві дивуються: звідкіля такий інтерес у журналістів з провінції до можливих виборів Київського мера? Відповідь на це запитання очевидна...

Один відомий комік сказав: корінних киян не існує в природі. Не знаю, можливо у природі вони існують, але це вид, що зникає. А от у бізнесі, політиці, мистецтві, літературі – куди не кинь оком – львівські, кримські, донецькі, дніпропетровські…

Я не буду говорити за всю Одесу, а от про політиків, доля яких пов’язана з майбутніми київськими виборами, і які тісно зав’язані на Вінницю і область, мова піде.

Тим більше, що двоє з цих політиків заявили про наміри балотуватися на посаду Київського мера.

Але про все по черзі.

Перші двоє – Петро Порошенко та Микола Катеринчук. Вони обидва виграли вибори у мажоритарних округах у Вінницькій області. Порошенко в окрузі №12. Катеринчук у сусідньому - №13.

Тож, почну з Порошенка.


«Істинний» вінничанин…

На політичному обрії Вінниччини Петро Порошенко з’явився під час передвиборчої кампанії 1998 року. На бізнесовому обрії він з’явився за кілька років до цього, ставши власником Вінницької кондитерської фабрики.

У 1998 році Петро Порошенко балотувався до Верховної Ради України одразу ж з двох флангів: у прохідній частині списку СДПУ (о, і як «аполітичний» мажоритарник по округу №12.

З часів обрання Порошенка у парламент, вірніше – з часів створення Порошенком у ВР фракції «Солідарність» на Вінниччині певні політики почали створювати образ Порошенка, як «батька Вінниччини».

Так склалося історично, що Петро Порошенко був причетний до формування найбільш гучних політичних проектів, які серйозно впливали на політичне та економічне життя краю.

Спочатку, у 2000 році він створив партію «Солідарність», у яку перебігли з НДП мало не усі чиновники. Потім через рік Порошенко створював ПР, на базі «Солідарності» теж. І одразу ж ПР у Вінницькій області почала набирати вагу. Та й як по іншому? 

На той час у Порошенка у Вінниці діяло кілька великих цукрових заводів, великих сільгосппідприємств (тут дуже доречним став указ Кучми про розпаювання сільгоспземель). Тому й прагнули чиновники обертатися в орбіті впливу магната і промисловця. І це не дивно.

Дещо зменшився вплив Порошенка у кінці 2001 року, але після того, як він впевнено виграв вибори на тому ж окрузі в 2002 році до парламенту, після того, як мером Вінниці обрали Олександра Домбровського, з’явився міф про те, що Порошенко є найкращим роботодавцем, найліпшим депутатом, «істинним» вінничанином тощо. Хоча, якби не кондфабрика, то Порошенко і не знав би де Вінниця знаходитьсяJ

Щоправда, з середини 2002 року до початку 2005 року у Порошенка були напружені стосунки з обласною владою. На той час Петро Порошенко повністю порвав з ПР і увійшов в орбіту Віктора Ющенка. А обласне начальство, від губернатора до начальника управління ОДА вже були ярими регіоналами.

Меценат і благодійник…

Щодо бізнесу, то структури Порошенка у Вінницькій області працюють по загально прийнятим в Україні правилам. Тобто, правий той, в кого більше прав. Власник і менеджмент вирішує все, а роль трудових колективів, профспілок у соцзахисті працівників – мінімальна. Але це типова ситуація. Не варто на ній концентрувати увагу особливо.

Але й розкручувати Порошенка, як супер-соціально-відповідального теж не варто.

У Вінниці і області діє Фонд Петра Порошенка. Він дійсно робить багато цікавих і реальних справ. Тут важко щось заперечити, крім того, що чи варто включати благодійний фонд в структуру виборчої кампанії. Але, як кажуть, «хазяин-барин». Це вирішує той, кому належить фонд.

До речі, більш детально про перебіг виборчої кампанії «команди Порошенка» на Вінниччині 2012 році можна прочитати за посиланням:

http://svobodaslova.in.ua/news/read/11867 

Є ще одна деталь. Дуже цікава. Батько Петра, Олексій Порошенко став Героєм України за… значний внесок у розвиток економіки. Тобто, за розвиток сімейного бізнесу.

 

Найвпливовіший політик…

 

Дійсно, з 2005 по 2010 роки Петро Порошенко був найвпливовішим на Вінниччині політиком. Цьому сприяли офіційні державні посади, неофіційний вплив на президента Ющенка та вже міцний бізнес, який офіційно очолює Порошенко-старший.

З 2010 року ці позиції похитнулися. В області почали задавати політичний тон представники зовсім іншої політичної вінницької династії – Калетників.

Це теж не дивно. Григорій Калетнік (ПР) – голова комітету АПК у Верховній Раді, його син Ігор (КПУ) – нині перший віце-спікер, до кінця 2012 року – голова Держмитниці.

А тут ще й на сцену вийшла племінниця – Оксана Калетнік, і вдарила по політичним позиціям Порошенка так, як ще ніхто не бив. Вона балотувалася до ВРУ по округу №16, де й Олексій Порошенко. При чому, Олексій був вимушений зняти свою кандидатуру у вересні. У розпал кампанії.

Тож, у сухому підсумку – до Верховної Ради потрапили троє депутатів з групи Порошенка від Вінниччини: сам Петро, Олександр Домбровський та Григорій Заболотний. Група мажоритарників під орудою Петра Порошенка так і не створена.

«Корінний» киянин…

 

Міф про Порошенка, як лобіста інтересів Вінниччини у парламенті рухнув. Тоді почали «розкручувати» інший: Петро Порошенко – єдиний кандидат від Об’єднаної опозиції на посаду Київського міського голови.

Сам Петро Порошенко у багатьох виступах в ЗМІ не заперечує таку можливість. А у Вінницькій обласній організації «Батьківщини» вже метикують і ділять місце  на окрузі №12.

 

Якщо взяти до уваги, що посада Київського міського голови перестала цікавити лідерів трьох опозиційних фракцій, то висунення Петра Порошенка цілком можливе. Та й Олександр Турчинов у інтерв’ю Радіо Свобода пригрозив іншим охочим балотуватися на цю посаду вигнанням з фракції.

Але досі вибори у Києві не призначені. А якщо будуть призначені, то можливо, на сцену вийде ще один кандидат від Вінниччини.

Але про це – згодом!

А ви, кияни, ще й питаєте, чому вінничан цікавлять вибори Київського міського голови…

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.