Не віддамо столицю

3 апреля 2013, 15:31
0
215
Не віддамо столицю

Тисячі киян разом з опозиційними лідерами і громадськими активістами 2 квітня вийшли під стіни Верховної Ради України з єдиною вимогою: призначити вибори мера Києва і Київради.

Тисячі киян разом з опозиційними лідерами і громадськими активістами 2 квітня вийшли під стіни Верховної Ради України з єдиною вимогою: призначити вибори мера Києва і Київради.

 Проте, дива не сталося. Провладна більшість, незважаючи на потужний голос народу, проігнорувала можливість конструктивного вирішення цього питання і провалила голосування. «За» проголосували лише 209 депутатів при необхідних 226. Далі – блокування опозицією Ради з вимогами повернутися до розгляду постанови про вибори мера Києва і Київради або проголосувати за постанову про дострокові вибори, внесену народним депутатом Володимиром Яворівським, скасувати ганебну Пенсійну реформу і розглянути питання про відставку уряду.

 Важко не погодитися з тим, що акція протесту носила більше політичний характер ніж загальноміській. В дійсності, на жаль, не було масовості саме жителів Києва. Чому? Чи їх не турбує питання виборів? Звичайно, що турбує, бо влада – то створення чи нестворення нових робочих місць і нового житла, злагодженість чи навпаки, «разброд и шатания» столичної медицини і освіти, високий чи «нижче плінтуса» рівень роботи комунальних служб, соціального захисту. То чому ж кияни не вийшли?

 Не вийшли, бо не було масштабної мобілізації. І в певному сенсі, відповідальність за це несуть і столичні громадські організації. В першу чергу ті, які займаються місцевим самоврядуванням, захистом прав і свобод, репрезентують інтереси суспільства перед владою, є активними представниками у громадсько-політичному житті столиці. Варто було би об’єднатися – не дивлячись на ймовірні політичні розбіжності, програмні засади, погляди – заради повернення своїх конституційних прав на самоврядування. Вибори, народно обраний мер, справедливо обрані депутати Київради, замість Попова і регіонально-черновецької більшості у міській раді, варті такого єднання.

 Полум’яні гасла на плакатах і штучний Олександр Попов в перших рядах з написом «Звільнено Киянами» однозначно показали наші вимоги. Але ці вимоги звучали б у мільйон разів гучніше, якби кияни перекрили не тільки вулицю Грушевського, але й навколишні вулиці. Якби громадськість зреагувала, а громадські організації під своїми прапорами долучилися до мітингу. Цілком вірогідно, що тоді б депутатський корпус Партії регіонів та голова Верховної Ради Володимир Рибак не проігнорували би присутність натовпу, і не зробили би вигляд, що ані киян, ані столичних проблем не існує.

 Опозиція в парламенті й надалі відстоюватиме три головні вимоги. А от громадські організації, яких у Києві тисячі, напевно, мають активізуватися. З тим, щоб наступна акція протесту проти маніпуляцій з місцевими виборами, дійсно стала народною і завершилася переконливою перемогою киян.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Батьківщина,Київ,вибори,Київрада,мітинг,олександр федоренко,2 квітня,Володимир Яворівський
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.