А в чиїй базі даних знаходитесь ви?

11 апреля 2013, 10:48
0
236

Кількість та поширеність в Україні різноманітних баз персональних даних ставить під загрозу як право людини на приватне життя, так і саме поняття приватності, як таке.

Володіння базами даних – це володіння усією можливою інформацією про необмежене коло осіб, встановлення їх зв’язків, способу життя, тощо.

Особливо небезпечно, коли доступ до різноманітних баз персональних даних зосереджується в «одних руках». І немає великої різниці, державні це «руки», чи ні. Володіти такого роду інформацією -- значить мати можливість не тільки тотально контролювати, але й тотально впливати на громадян. Мета такого впливу може бути найрізноманітнішою…

Показово, що останнім часом ми стаємо свідками формування ряду негативних тенденцій у сфері захисту персональних даних.

Хочу навести прості, але показові, на мій погляд, приклади.

Приклад перший: як дізнатися, де ви живете?

Дуже просто, адже в наш час все робиться для того, щоб спростити життя споживачів. От і за послуги «Укртелекому» (зокрема, плату за використання стаціонарного телефону за місцем проживання), можна розрахуватися, скориставшись послугами платіжного терміналу. Вводимо номер домашнього телефону і бачимо на екрані терміналу … вашу домашню адресу. Така зручна опція для перевірки правильності введеної інформації викликає питання: чи хоче клієнт «Укртелекому», щоб будь-хто і будь-коли мав можливість отримувати інформацію про його домашню адресу за номером стаціонарного телефону? Ще одне питання: чи такий абонент  надавав дозвіл на таку форму використання його персональних даних?

Приклад другий: як дізнатися про Ваше «особисте»?

Інша проблема, яка, до речі, ніяк не врегульована у чинному законодавстві – це обіг і використання персональних даних в Інтернеті. Українським законодавством фактично ніяк не врегульоване питання збору та обробки персональних даних сайтами соціальних мереж, а також діяльність провайдерів в частині їх збереження. Більше того, в законодавстві фактично не врегульована проблема обігу персональних даних та їх захист у процесі обігу, зокрема в електронному вигляді.

Приклад третій: чи захищена ваша кредитна історія?

Також, значна база персональних даних існує в банківській системі. Загальновідомо, що банки обмінюються між собою інформацією про клієнтів. Але  як здійснюється цей обмін і наскільки захищені канали обміну персональними даними в банківській системі? Це дуже серйозне питання, адже воно тісно пов’язане з можливістю використанням персональних даних громадян в протиправних цілях (скажімо, отримання кредитів, викрадення коштів з банківських рахунків). Зрозуміло, що держава повинна вживати ефективних заходів для захисту майнових прав громадян.

 Тож, децентралізація володіння та доступу до баз персональних даних – необхідна умова обмеження можливості неправомірного впливу з боку держави на громадян. Тому очевидно, що розвиваючи надалі законодавство у сфері захисту персональних даних, необхідно чітко законодавчо обмежувати централізацію та невиправданий обмін персональними даними між володільцями. У першу чергу це стосується  загальнодержавних баз даних.

І наостанок, хочу повідомити про подію, яка трапиласяся минулого тижня.

В очолюваному мною парламентському Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин на опрацюванні знаходяться три альтернативні проекти  законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення інституційної системи захисту персональних даних» за реєстраційними номерами: 2282, 2282-1, 2282-2.

 Ці законопроекти  розроблені з метою забезпечення конституційного права особи на невтручання в приватне життя шляхом належного захисту персональних даних за допомогою встановлення ефективної системи державного контролю у цій сфері відповідно до міжнародних стандартів. Разом з тим, як  зазначалось на  засіданні Комітету під  час їх розгляду,  вони є недосконалими  і потребують значного доопрацювання.

За  результатами обговорення Комітетом  було ухвалено рішення про повернення на доопрацювання на повторне перше читання  урядового законопроекту  (№2282) та одного з альтернативних, а саме законопроекту №2282-1, поданого Андрієм Шевченком та Григорієм Немирею,

Однак, даний факт не спинив регіоналів і комуністів. Під час нелегітимного «засідання» Верховної Ради 4 квітня у актовому залі на Банковій, більшістю голосів вони прийняли в першому читанні законопроект № 2282, який визнано Комітетом як такий, що  не зовсім відповідає європейським стандартам  у цій  сфері.

З моєї точки зору неприпустимо, щоб з Комітету вийшов законопроект, який не тільки за висновком  членів Комітету, а й на думку експертів не повною мірою захищає права та законні інтереси громадян у сфері захисту персональних даних.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Права человека,УДАР,база,безпека
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.