18 риторичних питань до Попова про медичний експеримент над киянами

17 апреля 2013, 09:56
громадський та політичний діяч
0
254

Сьогодні Київрада спробує втілити в життя кожного киянина жахливий експеримент під назвою «медична реформа» від Януковича. Проте люди навіть не здогадуються про наслідки такого «медичного покращення".


Сьогодні Київрада спробує втілити в життя кожного киянина жахливий експеримент під назвою «медична реформа» від Януковича. Проте люди навіть не здогадуються, які наслідки на них чекають від такого «медичного покращення». Мої питання до намісника Попова є риторичними, бо які відповіді може дати людина, для якої головна оцінка – це похвали Януковича і Азарова, а не думка киян.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні 42-45 відсотків усіх коштів, які йдуть на охорону здоров’я, вносять із власних кишень пацієнти, тоді як середньоєвропейська норма – 15 відсотків. Говорячи про медичну реформу, влада постійно посилається на європейський досвід. За рік експерименту, у тому числі і у двох столичних районах, чи провели  моніторинг цих показників? Ні! Чи стали люди менше платити? Навпаки – більше!

Пілотний експеримент, що проводиться у деяких регіонах України (зокрема у двох районах Києва), тільки підтвердив наші побоювання. Він продемонстрував, що суть реформи зводиться до, по-перше, різкого скорочення фінансування медичної галузі, по-друге, до оптимізації, тобто закриття медичних закладів, і по-третє, до зниження рівня медичної допомоги в процесі переходу від спеціалістів-лікарів до так званих сімейних лікарів. Наша медицина жива в основному зусиллями та ентузіазмом медичних працівників. Отже, куди підуть працювати лікарі із так званих оптимізованих лікарень?  На вулицю безробітними!

Чи є якісь реальні програми (а не на папері) перекваліфікування фахівців вузького профілю на сімейних лікарів широкого спектру? Немає!

 Де такі центри перекваліфікації створено у двох пілотних районах Києва?  Їх ніхто не бачив!

Скільки фахівців перекваліфіковано?Невідомо!

Чи проведено моніторинг коефіцієнту ефективності перекваліфікації? Якщо це все не проводилося – влада не впроваджує реформу, а і далі проводить експерименти над живими людьми та лікарями.

Станом на 2013 рік уже накопичено і офіційно зафіксовано та оприлюднено у ЗМІ чимало фактів, які напряму пов’язані із формуванням нових правил гри в медицині. Це і рентгенограма поперекової ділянки хребта, зроблена за направленням сімейного лікаря у вагітної жінки при тягнучих болях у попереку, це і направлення у відділення постінсультної реабілітації пацієнтів без свідомості після двадцятиденного «успішного» лікування в районній лікарні у кахектичному стані з пролежнями та гангреною обох нижніх кінцівок, це і лікування прееклампсії біологічно активними добавками та багато іншого, що завдало шкоди здоров’ю або закінчилося летально.  Оце вам наслідки, коли сімейними лікарями широкого профілю стають люди із вузькою спеціалізацією! Лікарі, аби мати хоч якусь роботу, погоджуються на цей жахливий експеримент над пацієнтами та над власною совістю.


“Реформатори” пропонували нам перейняти європейський досвід – створити в радіусі 100 кілометрів спеціалізовані лікарні, зовсім забувши при цьому про наші геть неєвропейські дороги, про те, що в державі немає відповідної транспортної інфраструктури і багато іншого. Зокрема блюзнірські нормативи доїзду швидкої допомоги. Так у Києві швидка має доїхати за 10 хв.  По наших заторах та розвалених дорогах? Хто провів моніторинг: хоч раз швидка уклалася у цей норматив? Переконаний - ні!

Журналісти та громадяни охрестили цю медичну реформу як дежавю 1932 року для українців. Тоді на виконання плану хлібозаговітель були підняті із помийних глибин суспільства найвишуканіші покидьки, для котрих, в силу їх «надзвичайних» моральних якостей владні повноваження завжди були недоступні. У своєму бажанні вислужитися «хазяїну» Кремля, вони не гербували нічим, і   окрім хліба вигортали буряк, картоплю,квасолю, цибулю, моркву та інший провіант. Це закінчилося тотальним голодомором 33-го.

 Сьогодні горе-реформатори, бажаючи вислужитися перед нинішнім їхнім «хазяїном», чи отримати відкати із бюджетних грошей, чи зберегти своє робоче місце, впроваджують геноцидний аморальний медичний експеримент над українськими громадянами. Ті, хто впроваджує цей експеримент, краще від нас розуміють незворотність руїни у медицині після цього всього. Але вони живуть за принципом «тут» і «зараз». Тому реформа зводиться до двох аспектів у стилі сьогодення:

«
Тотальний віджим фінансів»: 

1) скоротити бюджетні витрати на медичне забезпечення шляхом введення інституту сімейного лікаря; 

А я запитую: кільки коштів було зекономлено у двох експериментальних районах столиці? Куди їх витратили потім, адже у кошторисі їх було закладено? Хто їх прикарманив? Ніхто людям цього не скаже!

2) вивести бюджетні кошти у площину, зручнішу для розкрадання, шляхом впровадження страхової медицини.  Страхова медицина – це наступний експеримент над українцями від нинішньої влади.



«Тотальне покращення»: перетворити медичну галузь у джерело наповнення державного бюджету шляхом трансформації лікарень у некомерційні комунальні підприємства. А у простому розумінні: лікарні закрити, а утворити комунальні підприємства, які надаватимуть якісь медичні послуги. Влада від таких комунальних закладів чекає одного: надходження додаткових коштів до бюджету (щоб звідти їх і роздерибанити).
  Ці кошти вам мусять принести люди із своєї кишені? В чому ж тоді це «покращення» для громадян: що  фінансування медицини перейде із 45% за рахунок оплати людьми на 60%-70% для кожного громадянина так званої безкоштовної державної медицини?  

У місті Києві протягом року експеримент тривав у двох районах. За здоровим глуздом, після цього мав би бути проведений та оприлюднений моніторинг наслідків, підведені підсумки і прийнято рішення щодо подальших дій. Такого об
єктивного моніторингу не було. Ніхто не цікавився ні думками медперсоналу, ні тим паче громадян. Адже ніхто при здоровому глузді не буде вважати моніторингом засідання у КМДА під бурний одобрямс залежних чи заангажованих посадовців. То яке моральне право сьогодні влада має вводити цей експеримент під назвою «медреформа» на решту районів столиці?

 Водночас стрімко зростає у лікарнях експериментальних районів Києва рівень неформальних платежів, які, разом з тим, не гарантують якості наданої медичної допомоги.

Такі реформи потрібно виваженіше планувати і обережніше запроваджувати, щоб знизити можливі ризики і проблеми. Додатково інформувати населення.

Зокрема, реформи в пілотних районах Києва уже на сьогодні показують, що ще до початку таких нововведень  у первинній ланці потрібно було узгодити можливості з фінансування ремонтів, закупівлі обладнання, а також "переселення" лікарів.

Всі кроки з оптимізації мережі медичних закладів повинні здійснюватись в рамках ретельно розроблених на регіональному та центральному рівнях планах.

Треба розуміти, що введення нових правил і відносин у такій вкрай соціально чутливій галузі, як медична, вимагає часу. Чи ці горе-експериментатори вважають, що рік – це достатньо часу, аби прийняти таке важливе рішення для усіх киян? Чи є  на сьогодні проаналізовані та узгоджені фінансові можливості по кожному із закладів міста, у яких київська влада  збирається впроваджувати перетворення медичних закладів на комунальні підприємства? На чому базувалися ці розрахунки?

Успішне впровадження реформи вимагає достатнього фінансування. Реформа, якщо вона дійсно направлена на вдосконалення медицини, не допоможе заощадити на фінансуванні системи охорони здоров'я, а навпаки – потребуватиме додаткового.

Перехід до іншої моделі надання допомоги за наявного зношеного обладнання у всіх столичних лікарнях або за його відсутності, морально застарілої медичної бази, неремонтованих приміщень і низьких зарплат неможливий. Звідки ця влада планує залучити кошти на виконання усіх статей запроваджуваної у столиці реформи? Чи ця реформа нагадуватиме уже проведену псевдореформу швидкої, коли просто переіменували опорні пункти по-іншому, та виклики переіменували. А все решта – повна руїна: старі машини, медикаментів немає, персоналу не вистачає, додаткові виплати медперсоналу не виплачуються, а норматив доїзду швидкої за 10 хв виконується лише для Януковича, та й то гелікоптером…

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.