Дорожній “саботаж”

18 апреля 2013, 10:01
юрист, Національний університет ім. Т.Г.Шевченка
0
248

З ким би сьогодні не говорив – з діловими партнерами, чи з друзями, - постійно в розмовах спливає питання стану доріг.

З ким би сьогодні не говорив – з діловими партнерами, чи з друзями, - постійно в розмовах спливає питання стану доріг. При цьому до вже звичних скарг та обурення додалося й інше – люди рахують. Рахують час, який вони змушені витрачати на подолання того чи іншого маршруту по вибоїнах. Рахують гроші, які доводиться віддавати за ремонт зламаних автомобілів.

Вітчизняні дороги ніколи не були ідеальними, але в такому поганому стані як цієї весни їх бачити ще не доводилося. І це після проведення в Україні Євро-2012, під час якого одним з головним пунктів була підготовка шляхів! Така ситуація не гірше за журналістські розслідування демонструє масштаби розкрадання в автодорожній галузі. 

Але, дійсно, варто вже залишити емоції. Громадські акції з висадження в ямах на дорогах тюльпанів привертають до проблеми увагу, як і поширення відеорликів, на яких ті ж ями працівники Укравтодору латають землею, цеглою та всім, що трапляється під руку. Та давайте не забувати, що погані дороги – це не лише дискомфорт мільйонів людей. Це не в останню чергу і економіка, яка в принципі не може нормально функціонувати за такого рівня транспортного сполучення.

Тоді, чи не в Укравтодорі Миколі Азарову треба шукати “саботажників”, яких він звинуватив в зриві реформ в Україні? Справді, про яке реформування може йти мова, якщо не можна нормально дістатися з пункту А в пункт Б? Втім, для Азарова – 98% доріг відремонтовані. Цікаво, в якому вигаданому світі він існує?

Нам постійно брешуть – і про реформи і про ремонт доріг. Але найкраще цю брехню спростовують факти з реального життя – машини з президентського кортежу під час нещодавнього візиту Януковича до Вінниці в цей обласний центр привезли залізницею.  Покращення? Ні - абсурд!

Щодо цифр. Непрямі збитки бюджету від розвалених автошляхів підрахувати неможливо, але принаймні можна уявити, якими вони могли б бути за умови нормального ставлення з боку держави.

Ось на які дані, що отримали сотні перепостів в соціальних мережах, нещодавно довелося наштовхнутися: за минулий рік українці заплатили в бюджет 33,4 млрд. гривень у вигляді різного роду “паливних” податків. До цієї суми треба додати 7 мільярдів гривень податку з продажу нових машин, та від 2 до 3 мільярдів мита з ввезених в Україну автомобілів. В сумі – більш ніж 43 мільярда грн., або приблизно 4 мільярда євро.

За ці гроші, приміром, німці могли б збудувати понад півтори тисячі кілометрів доріг (вартість будівництва 6-смугового автобану становить 2,6 мільйони євро за кілометр). Китайці могли б будувати втричі дешевше, при тому, що вони  давно навчилися робити якісне дорожне покриття.

Відстань з заходу на схід в Україні становить близько 1350 км, і близько 1000 – з півночі на південь. Це означає, найнявши іноземних фахівців українські платники податків лише за рік могли б оновити основні магістралі, а упродовж 2-3 років і решту транспортної інфраструктури!

Я не розумію, навіщо нам утримувати Укравтодор, діяльність якого лише шкодить країні. Не розумію також, звідки у наших урядовців береться сміливість вести мову про якісь зміни в країні, тоді як єдиною реальною зміною упродовж останніх 3 років стало зростання корупції. При цьому немає жодних управлінських рішень, немає порушених карних справ. Тому, пане Азаров, коли наступного разу будете шукати “саботажників”, озирніться на своє оточення – вони поруч з вами. А ще краще просто подивіться у дзеркало.

Дмитро Войцех


 


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.