УКБС: ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПОВИННО ПОГАШАТИСЯ ВИКОНАННЯМ, А НЕ БАНКРУТСТВОМ ФІЗОСІБ

25 апреля 2013, 07:39
Экономист
0
207

Споживче банкрутство не повинно впроваджуватись за принципом "усім, кому винен - пробачаю", вважають фахівці УКБС

            Запровадження інституту банкрутства фізичної особи в Україні має відбуватися через комплексні зміни до законодавства, з дотриманням балансу інтересів боржників і кредиторів та розробкою механізмів захисту від зловживань. Про це зазначає Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», за результатами звернень до Парламенту щодо необхідності суттєвого доопрацювання законопроекту про банкрутство фізичних  осіб (реєстр. № 1145), який профільний Комітет ВРУ з питань правової політики рекомендує прийняти в І читанні.

Експерти УКБС зауважують, що запропонований у проекті механізм є недосконалим  та створює широкі можливості для зловживань і фіктивного банкрутства. А тому потребує істотного доопрацювання для забезпечення системності пропонованих законодавчих змін, їх узгодження з іншими правовими нормами та ефективного застосування на практиці.

Так, за законопроектом будь-яка фізична особа, яка має борг понад 172 тис. грн. (тобто, не менше 150 мінімальних зарплат) і не виплачує його понад 6 місяців, може ініціювати процедуру власного банкрутства.  Для цього боржник лише зобов’язаний подати до суду заяву, в якій обґрунтувати неможливість повернення боргів кредиторам в повному обсязі, та скласти план погашення боргів, у якому зазначити перелік боргів, які він визнає та має намір погасити. Таким чином, боржнику надається право вирішувати, кому він буде віддавати борги, а кому – ні. Будь-яка відповідальність за неправильне формування плану погашення боргів, як і можливість кредиторів  впливати на цей процес, у проекті відсутня.

УКБС зазначає, що простота процедури порушення справи про банкрутство та її доступність для широкого кола позичальників може призвести до масових шахрайств та навмисних банкрутств, і, як наслідок до дестабілізації банківської системи, порушення прав вкладників банків і негативних економічних наслідків. Фактично із прийняттям законопроекту виникне цілком легальний спосіб уникнення від виконання кредитних та інших грошових зобов’язань, яким користуватимуться недобросовісні боржники. Оскільки буде узаконено неповернення боргів без будь-якої відповідальності, що є більш «привабливим» способом вирішення цього питання, ніж стягнення боргів через суд із одночасним арештом майна та рахунків боржника.

Крім того, законопроект порушує баланс інтересів боржників та кредиторів, погіршуючи правове становище останніх порівняно з існуючим. Адже за законопроектом, вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи, будуть задовольнятися у третю чергу, а інші кредити - у п’яту. При тому, що чинний Закон про банкрутство передбачає погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок заставного майна банкрута у позачерговому порядку.

Тому, на думку УКБС, такі законодавчі норми лише створять широкі можливості для зловживань, фіктивного банкрутства та узаконення невиконання договірних зобов’язань. Адже особа, маючи заборгованість у 172 тис. грн. і більше, може легко банкрутіти та зі спливом строку дії обмежень, встановлених проектом (п’ятирічна заборона реєстрації в якості підприємця, призначення чи обрання одноосібним виконавчим органом юридичної особи, набуття майна або отримання грошових коштів у кредит), позбутися будь-якої відповідальності за своїми зобов’язаннями, вільно набуваючи майно та отримуючи кредити в подальшому. Також ці обмеження не будуть мати визначального впливу на попередження банкрутств у майбутньому та ефективно діяти на практиці, адже проект не містить механізму практичної реалізації запропонованих новацій.

Наприклад, не зрозуміло, на підставі яких відомостей державний реєстратор має ідентифікувати фізичну особу, котра звернулася із заявою про реєстрацію як фізична особа-підприємець, як особу, щодо якої існує заборона здійснення такої реєстрації у зв’язку з визнанням її банкрутом. Те саме стосується й реалізації передбачених у проекті заборон щодо призначення та обрання одноосібним виконавчим органом юридичної особи, щодо здатності набувати майно або отримувати грошові кошти у кредит, щодо надання поруки та щодо передачі майна в заставу тощо.

Крім того, враховуючи високий рівень співвідношення споживчих кредитів із середньої зарплатою українців (за оцінками експертів середній розмір споживчого кредиту на одного українця один з найвищих у Європі - близько 800 євро або 3,5 середньої зарплати, при тому, що борг кожного іспанця перед банками складає 2,8 зарплати, британця – 1,7, росіянина – 1,2), прийняття законопроекту створить суттєві ризики неконтрольованого масового банкрутства фізичних осіб. А також негативно вплине на функціонування банківської системи в цілому на фоні значного обсягу кредитів наданих фізичним особам – 161,8 млрд. грн. (або близько 20% кредитного портфелю).

Також експерти УКБС зазначають про недоцільність запропонованого у законопроекті ототожнення режиму банкрутства фізичної особи і фізособи–підприємця. Режим майна цих двох суб’єктів не є однаковим і процедура банкрутства, відповідно, має відрізнятись. Наприклад, такий захід, як ліквідація боржника-юридичної особи або СПД (тобто припинення діяльності суб'єкта, визнаного господарським судом банкрутом), взагалі не може бути застосований до фізичної особи. Адже фізична особа, на відміну від підприємства, продовжує існувати навіть після визнання її банкрутом та у подальшому може виконувати покладені на неї обов’язки.  Крім того, лише нещодавно Законом України № 3795-VI від 22.09.2011 було чітко розмежоване майно фізичної особи та фізособи-підприємця для розмежування порядку задоволення вимог до фізичних осіб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, і вимог до фізосіб-підприємців, що можуть бути повністю або частково задоволеними у процедурі банкрутства. Метою цих змін було вирішення існуючих законодавчих колізій та забезпечення однозначності судової практики.

Експерти УКБС зазначають, що за відсутності ефективного механізму реалізації новацій проекту, належної відповідальності за фіктивне банкрутство та обмеження кількості разів, коли боржник може оголошувати себе банкрутом (як протягом окремих проміжків часу, так і протягом всього життя), законопроект не матиме належного виховного впливу на стан фінансової дисципліни серед населення та лише узаконить невиконання боргових зобов’язань.

 «У світовій практиці інститут банкрутства фізичної особи застосовується, але ніколи не розглядається як спосіб врегулювання зобов’язань, що потребують широкого розповсюдження. Застосування процедури так званого «споживчого банкрутства» має бути виключенням, а не правилом. Адже зобов’язання повинно погашатися його виконанням, а не припиненням в результаті банкрутства. Кожен повинен чітко усвідомлювати, що за боргами треба платити, - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. - Тому рішення про запровадження інституту банкрутства фізичних осіб в Україні має бути зваженим, враховуючи низький рівень платіжної дисципліни позичальників. Про що свідчить значний обсяг простроченої заборгованості за кредитами, який лише за офіційними даними НБУ на 01.04.2013 становить 76,3 млрд. грн. або 9,3% кредитного портфелю».


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.