Чесність - не чеснота, а спосіб виживання.

Чесність, відвертість, відповідь за свої слова - це не чесноти, як нам вкладували у мізки в школі. Це елементарний спосіб виживання.

По перше - людина, щоб говорити правду, людина повинна володіти як мінімум такими характеристиками:

- поважати себе

- не робити нічого такого, після чого бридо дивитися на себе в дзеркало.
Людина, яка бреше виглядає бридко. Це як треба себе зневажати, щоб викручуватися щодо своїх вчинків!
Наприклад є (закреслено) - була у нас одна пані, так вона промову без брехні сказати не могла! Я їй співчувала - це ж як треба на суфльорі усе прописати, щоб не заплутатися!

Візьмемо Інтернет - зараз багато не користується соцмережами, мотивуючи це тим, що не хоче допомагати спецслужбам. Логічно.
"А Настя ниточками портреты соединяет. Все к системе привести надо. Чтоб
закономерности обнаруживать. Если люди свои - значит, соединить красной
ниточкой два портрета. У каждого начальника - группа, с которой связан
порукой, может, и кровью. Свою группу каждый начальник за собой по служебным
лестницам тянет. От каждого начальника к нижестоящим - красные ниточки: свои
ребята. Вражда - черная нитка между двумя портретами. Тайное
недоброжелательство - серая. Тут паутина серая сразу оплела все портреты.
Внебрачные половые связи - желтой ниточкой. Клубка не хватило.
Педерастические отношения - это голубеньким.
Пришел Холованов: ай да картина. Ай да умница Настя. Жаль, нельзя
товарищу Сталину в Кремль отвезти такую картину и продемонстрировать.
Ничего. Товарищ Сталин сам тут бывает. Покажем. Одно дело - папки листать,
листочки перекладывать, от пыли канцелярской чихать, другое дело - картина
на всю стену: сто главных лидеров НКВД и жены их тут же, и любовницы, и
любовники. Вся стена вроде мозаикой изукрашена. Не зря самолет в Лондон
гоняли. Не зря пробковые плиты фирмы "Эркол" везли." (с, Суворов "Контроль").

А там фото - анфас, профіль, в повний зріст, в купальнику, друзі, друзі друзів, друзі друзів друзів і усе пірамідкою зв'язками тягнеться... Щось схожа, десь так? ;-)

АЛЕ, якщо Ви поважаєте себе і впевнені у собі, то яку шкоду це може нанести? Да, Іванова товаришує із Сидоровою. Це знає вся Полтава. І ось в соцмережі відмічено: Сидорова краща подруга Іванової. Ну? А компромат?

І так далі... Тільки лінивий не писав про те, як можуть нам нашкодити соцмережі. Відповідаю - брехунам - так. А якщо Ви думаєте, ЩО пишете і що Ви ПІДТВЕРДЖУЄТЕ І НЕ СОРОМИТЕСЯ СВОЇХ ВЧИНКІВ - то ні.

Хіба що єдиний мінус можна тут знайти... Якось на ВПШ нас розбили по групах і ми мали моделювати майбутнє. Наша рупа моделювала інформаційне майбутнє... Розгорілася палка дискусія до кінця ночі - одна пані висловила думку, що а давайте розгллянемо варіант, що люди зможуть читати думки один одного. Який відбувся "шкандаль"! Все що завгодно, але не це! Кожен хотів приховати від інших совї думки, мотивуючи інтимним простором. Пані частково погодилася, але заперечила - ми моделюємо суспільство майбутнього, в якому усі люди будуть АДЕКВАТНІ. Тобто не будуть ходити своїми брудними чоботами по емоціях інших. Зараз відкриваєш Інтернет - сИнсація: звязда така-то погладшала! ЗвЯзда така-то займається сексом в такій-то позі! І так далі. При адекватному суспільстві це буде не сИнсацією, а нормальним фактом - ну і що? Ну любить пані в такій позі. Ну погладшала на 10 кг і що?

Так що поважаюча себе людина не бреше. І це спрощує їй життя - вона не тримає в голові що і де написала чи сказала, щоб не "спалитися". Вона не боїться, що під ніком "Ідіот з калашом" написала в Інтернеті "Такий-то кАзьол!", а завтра вирахують айпішник і прийдуть "тє кому слєдуєт". Не брешіть - і не боятиметесь. ;-)