Феєрія Танцю показала – скільки Джексона не танцюй, а Повзунець найкращий

30 апреля 2013, 08:51
журналіст, волонтер, видавець, голова Білоцерківської "Просвіти"
0
357
Феєрія Танцю показала – скільки Джексона не танцюй, а Повзунець найкращий

29 квітня весь танцювальний світ відзначає своє професійне свято

 29 квітня – знаменний день. Жанна д’Арк штурмом взяла Орлеан, утворилася Великобританія, обрано гетьманом Івана Скоропадського, святкують свій День народження Ума Турман, Ірина Фаріон, Костянтин Климчук та Андре Агассі. А ще у цей день на світ з’явився Жан Жорж Новер – французький балетмейстер, реформатор і теоретик хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету». Цього дня весь танцюючий світ відзначає своє професійне свято. У радянські часи свято відзначали неофіційно і неформально – просто випивали. Тепер під ведена ідеологічна основа, а саме популяризація танців у країні.

Театр ім. Саксаганського завжди відгукується концертами до знакових тож відмітив своєю увагою Міжнародний день танцю і підготував святкову програму «Феєрія танцю». Вона позиціонувалася, як нова. Ведучий програми, Валерій Войтов, зазначив: «Завдяки багатогранній репертуарній політиці театру Саксаганського, танцюристи розвивають професійну майстерність у найрізноманітніших жанрах хореографії. Ділячись одне з одним на репетиціях досвідом роботи в різних стилях танців, вони достойно опановують різні стилі та жанри – від народної хореографії і класики до модерну.» 

Потім Валерій запросив на сцену художнього керівника «саксаганців» В’ячеслава Ускова, який, розповівши багаточисельним глядачам театральні плани, закинув у залу сенсацію – число артистів балету буде збільшено вдвічі (до 28 чоловік), а значить постановки будуть ще більш яскравими. Співставивши плани Ускова з численними чутками про переїзд театру в приміщення ПК «Росава», автор в антракті жартома висловив припущення, що така чисельність необхідна для того, щоб компенсувати втрати у балетній трупі, якщо комусь із них на голову впаде шмат штукатурки. В’ячеслав Валентинович сумно усміхнувся і сказав, що як приступити до перебудови того приміщення, то там не тільки артисти, а й керівники собі в’язи скрутять.

А безпосередньо концертна програма була у переважній більшості складена із уже знайомих хореографічних композицій. «Я хочу жити», «Циганський», «Російський» - зривали шквал аплодисментів. Артисти у них проживали життя, народжувалися і вмирали, віддавали себе пристрасті та емоції. Майстерно виконували свої партії  Надія Калінська, Віталій Матвієнко. Вони не тільки яскраві танцюристи (а Віталій ще й музикант), але й вправні постановники номерів. На жаль, не зміг взяти участь у концерті Дмитро Ільїн, який травмувався напередодні. Та, читачу, танці це не лише яскрава феєрія на сцені, але й травми, біль, літри поту на репетиціях, та обмеження у харчах та напоях. Десятки годин біля станка дозволяють добитися вражаючого ефекту правдоподібності. Коли в одній із композицій рокова жінка-вамп із жорстокими очима і виразом обличчя зірки німого кіно вирвала серце із грудей прирученого чоловіка, то жінки у залі мало не зайшлися у захваті. Чоловіки пережили короткий розрив шаблону, побачивши таку реакцію своїх половинок (може в декого третинок, то ж варто почухати потилицю).

Танцювальні номери перемежовувалися вокальними партіями та музичними жартами. І тут не можу змовчати. А чи варто переспівувати «тіпа хіти». Та вони нічого не варті навіть у виконанні їх автора Любаші чи хто їх там пише. Тільки завдяки славі 70-80-х їх слухають у виконання АБ. На мою думку – це вторинність. Є композитори, і в нашому місті теж. Чому ми крутимо голову на всі боки і не помічаємо того, що у нас під носом. Адже такі пісні, як до речі і деякі танці, здорово відгонять темою «Пєсня – лахматого года». Ти вже це бачив і встиг забути.

Окрема подяка за відсутність номеру «Армія». Ще б «Ангелів» прибрати, бо здорові, красиві, мускулясті чоловіки виглядають неприродно у позі ембріона в утробі матері.

А знаєте, які номери зірвали найголосніші вигуки «Браво» та тривалі аплодисменти? Танець «повзунець» і українська пісня. Тож варто додати нашого колориту у театральні програми. Не обов’язково тягнути у неї пріснопам’ятні шаровари – українська культура достатньо модернова. Варто лише по-справжньому її відчути.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: балет,Біла Церква,театр ім.Саксаганського,Всесвітній день захисту тварин
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.