«Уроки» Сердюк із доведення Софії до занепаду.

15 мая 2013, 11:30
журналіст
0
158

На жаль, всі наші спроби гармонізувати музейне життя закінчилися. Редакційна пошта знову переповнена різноманітними критичними матеріалами.


Минув майже рік з моменту беззаконного звільнення з посади генерального директора Національного заповідника «Софія Київська» Н.М. Куковальської, яку для обґрунтування брутального звільнення звинуватили у чисельних неіснуючих гріхах. Як же «виправляються неподобства» попередньої адміністрації?

За Куковальської декілька разів за зимовий період силами співробітників установи, в обов’язковому порядку,  знімався сніг з дахів пам’яток заповідника. У цьому році лише для  одноразового очищення  даху Софії Київської невідомій установі сплачено 60 тис. грн. і як наслідок «сумлінної» роботи -  численні замокання на стиках стелі та стін Софії.

Аналогічні замокання можна неозброєним оком  спостерігати на фасадах пам’ятки ХУІІІ ст. Хлібні, особливо постраждалою виглядає будівля софійської Трапезної.

До Пасхальних свят, на які до Софії мав прибути митрополит УПЦ Володимир, поспіхом, з порушенням необхідної технології, намагалися навести зовнішній марафет – «залатати» місця, в яких внаслідок хронічного неприбирання снігу від стін  Софії  та інших пам’яток повідпадав тиньк. І якщо сьогодні на зовнішніх фасадах влаштовано  деяку декорацію - «потьомкінську дєрєвню», то задні фасади виглядають, м’яко кажучи,  сумно. По нижньому периметру стін всієї Дзвіниці, в окремих місцях Софії, майже по всьому фасаду Трапезної, на верхніх периметрах Хлібні, Консисторії – відшарування тиньку, величезні плями замокання, висоли (грибкові захворювання) тощо.


За Трапезною церквою, вперше в історії музею, влаштований побутовий та будівельний смітник, по якому вже бігають пацюки.   Газони, на влаштування яких було витрачено неабиякі кошти та працю співробітників, - у занедбаному стані, навіть  до травневих свят на більшості території й досі не скошено траву. Та, яку скосили, так і лежить купами. Над дизайном газонів софійського подвір’я, на запрошення Куковальської, працювали високопрофесійні фахівці з садово-паркового мистецтва, у монастирському саду було висаджено сортові  фруктові дерева, клумби прикрашали рідкісні квіти тощо. Фруктові дерева поросли височенним бур’яном, рідкісні квіти знищено, підтримувати газони на необхідному рівні, якій за часів Куковальської  відповідав  світовим стандартам, нема кому, на нескошеній траві купи сміття, жовтіють плями висохлої через відсутність поливу трави. Припинено започатковані за Куковальської  реставраційні роботи на пам’ятці ХУІІІ ст. – Консисторії. Знято риштовання (влаштування яких коштує 35 тис. грн.) і, як наслідок,  наспіх потиньковані стіни вкриваються вологими плямами  висолів, що вкрай негативно впливає   на стан споруди. Гірко дивитися і на відроджений за Куковальської   Будинок митрополита, зі стін якого на відвідувачів «дивляться» жовті мокрі плями.

Ще у 2012 році, без проведення необхідних археологічних досліджень, за наказом Сердюк,  на території софійського подвір’я влаштували бездарні інформаційні щити, на що витратили купу грошей, а сьогодні їх вже знято. Такі дії ще один «урок» від Сердюк - як можна дерибанити державні кошти.

На північних газонах Софії, у колишньому монастирському саду, під Південною вежею, протягом цього року з’явилися провали. Без виявлення причин, без проведення необхідних у таких випадках археологічних досліджень, ці провали тихенько засипали, сподіваючись, що ніхто цього не помічає, але шила в мішку не заховаєш. На території зявилися ширпотребівські  автомати для вживання кави, які спотворюють естетичний вигляд подвір’я із сакральними пам’ятками.  Зате кудись поділись цінні меблі (дивани, стільці), що прикрашали хол конференц-залу та сам зал. Софія наче осиротіла, у старожилів болить душа від цього сирітства. Та не болить вона у Сердюк, бо не її руками виплеканий той чудовий стан заповідника і його памяток, який вона застала і не здатна навіть зберегти. Головне для неї – великі гроші й чужа слава, які Сердюк отримала через рейдерське захоплення директорського крісла.

Відвідувачі,  туристи з усього світу,  залюбки фотографуються на фоні софійських пам’яток з облізлими цоколями та карнизами, купами висохлої трави, занедбаними газонами, проваленою бруківкою та  огидними пацюками на купі побутового сміття. Скрізь занепад і розруха, а Сердюк  на всіх рівнях бадьоро рапортує про успіхи. І когось, вочевидь, ці рапорти цілком задовольняють… Як же можна не помічати такого неподобства, невже доля наших святинь нікого не турбує?

Не кращі справи і  в науковому житті, яке сьогодні просто не існує – його замінили елементарною показухою, розрахованою на непосвячених. Яскравим підтвердженням цього є низькопробні  статті, які під натиском Сердюк  вийшли друком в одному з  київських журналів, аби будь-що довести «нездатність попередників» і «високий науковий рівень» команди Сердюк. Досить сказати, що одна з авторів показала своє псевдонаукове знання Софії, написавши, що Софія Премудрість Божа мала трьох дочок  - Віру, Надію і Любов, і це далеко не єдиний науковий «шедевр»  авторки. Такі, з дозволу сказати, «науковці», займаючись на вимогу Сердюк окозамилюванням та брехливим очорненням звільнених фахівців, лише плюндрують нашу святиню. На ці «шедеври»  найближчим часом буде написано та оприлюднено наукову рецензію, яка покаже  всю безпорадність і неуцтво новоявлених «дослідників» і їхній  примітивний рівень знань.

Ось як сьогодні опікуються найкращою, найвидатнішою пам’яткою України сучасні хазяї заповідника, ось які яскраві «уроки» дає нам висуванка колишнього міністра Кулиняка Олена Сердюк. Як не боляче,   недалекий той час, коли Сердюк та її приспішники зруйнують Софію та заповідник вщент. Продовжуючи контракт із руйнівницею Софії Сердюк, не думайте, шановні керманичі Міністерства культури, що про всі ці факти не відомо експертам ІКОМОСу. Сердюк таки доведе до того, що Софію вилучать зі Списку ЮНЕСКО.

Софія Лаврська


Від журналу "Музеї України":

На жаль, всі наші спроби гармонізувати музейне життя закінчилися. Редакційна пошта знову переповнена різноманітними критичними матеріалами. Проблеми є і їх треба вирішувати. Ми всі прекрасно розуміємо, що аудиторія нашого сайту є специфічною. Це - співробітники музеїв, чиновники Мінкульту, Кабміну і АП. Сподіваємося, можна виправити показані недоліки без залучення великої преси і особистої реакції керівництва держави? Взагалі, ситуація у символічному Нацзаповіднику "Софія Київська" потребує вивчення та аналізу. Якщо нинішня адміністрація не може навести порядок, ВЗАГАЛІ НІЯК не реагує на критичні публікації, то висновок очевидний...











Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.