Луганськ, білило та Московія

19 мая 2013, 16:05
Публіцистично-громадський, аналітично нескорений, літературно відсікаючий друкач.
0
277

Переглянув інтерв'ю луганського гостя – того, у якого пані Жарікова чкурнула гімном.

Переглянув інтерв’ю  луганського гостя – того, у якого пані Жарікова  чкурнула  гімном. Його ще український письменник Юрій Павлович Винничук називає просто - Гадік.

Тож цей Гадік днями навідався до Луганська на антифашистський гей парад.  Місцеве телебачення ЛОТ брало у нього відео інтерв’ю.  Гість, властивим йому скигленням, гадив інформаційний простір Луганщини. 

Зокрема  він скавчав про те, що українці, нібито, переписують історію другої світової війни, мовляв, що неприпустимо заперечувати те,  що  червона армія була для нас визвольною.

І це на перший погляд середньо-освіченого  луганця має торкнути  за серце. І, звичайно, торкає. Проте підступний, як понос,  червоноармієць Гадік, говорячи «а», не говорить «б», оскільки він повністю замовчує подій, що відбувалися на нашій землі з 1917го по 1922 рр.

А справа у тім, що у ці роки до України вторгалась та ж Червона армія. Яка через 20 окупаційних років у 1941 утекла з України від армії Вермахту.  Події  17 – 22 років для  нашої країни це  ні що інше  як Україно-Російська війна.  Така ж,  як і у 41- 45, але українці були змушені  воювати вже проти окупантів з обох боків.

Тобто червоноармієць, говорячи лише про період від 1941 року, намагається маніпулювати думкою луганців. Але що найганебніше у його позиції, -  те що він, абсолютно розуміючи  власний абсурд, не може відмовитись від виконання поставлених йому з кремля завдань. 

До слова, приємно було спостерігати за журналістом, яка брала у нього інтерв’ю. Оскільки   журналіст (дівчина) розкішно володіє  державною мовою. Тож спілкування виглядало так,  ніби державній діяч - не Гадік, а журналіст. Натомість  гість виглядав з екрана, як  дешева, бездарна  московійська  поп-зірка. Така ситуація, помітно, гостя злила.

Безперечно, що навіть  журналіст-початківець має достатній рівень інтелектуальних знань, аби чітко орієнтуватися  у таких цілком очевидних речах. Адже було добре  відчутно, що журналіст, легко змогла б навести Гадіку такі аргументи, од яких він був би змушений  викручуватися,  як вуж із-під кінського копита.  

Проте зрозуміло, що коли б журналіст заперечила кремлівському білилу, що той, маніпулюючи історією,  намагається втримати  у свідомості  частини українців брехню про святий образ кремля, то їй би, звичайно, це не пробачили совково-інфіковані  керівники каналу ЛОТ.

Мені відверто шкода наших журналістів, які стають заручниками абсолютно неграмотної влади із Донбасу, бо тільки отарі баранів можна роками вішати на роги кремлівську  історичну маячню. 

У той час, коли Гадік, обливаючи брудом наших національних героїв, прославляє  вождів із Московії;  говорить (блукаючи очима), що він не противник європейської інтеграції України, і тому із його  логіки  виходить  відверта  маячня.

Червоноармієць щоразу повторює, що був такий історичний випадок, коли лідери європейських націй озвіріли й вторглися з війною на землю до своїх  східних сусідів. Але про те, що сусід зі сходу 20 років перед цим вчинив точно так же, він дисципліновано замовчує.

Тож яку Гадік намагається намалювати  в умах  луганців світоглядну картину?  Ось, подивіться, це Москва, вона завжди добра, біла й пухнаста,
- малює Гадік, - а ось
  Європа, вона зараз добра, але вона буває дуже злою.

Звісно, що ця картина розрахована  на психологію, відповідно до якої людина,  вагаючись -  яку ж вибрати з двох можливих собак, вибере ту про яку будуть замовчувати що вона, дружньо метляючи хвостом, регулярно кусається.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.