Справжній «герой» 18 травня

20 мая 2013, 10:52
Reporter
0
240
Справжній «герой» 18 травня

Активний пошук та обговорення дій молодиків, що били журналістів на мітингу 18 травня - брижі на поверхні води.


Те що відбулося с журналісткою Ольгою Снісарчук, прегарного травневого вікенду, дійсно є кричущим випадком і в певному сенсі трагедією української держави - а головне українського суспільства. Трагедія не втому, що в Україні є певні групи молодиків які можуть побити журналіста, більше Жінку, насправді такі вилупки є і в Британії, і в Німечинні, і в США та інших демократичних та більш розвинених, благополучних країнах. Справжній жах і трагізм ситуації прихований в поведінці «чоловічка» в голубому строї.

Ні не Вадик Румин і не купка його товаришів є самим страшним злом тих подій. Незаслужено забутим «героєм» став «мєнта» (інше слово важко підібрати до створіння якому байдуже до побиття жінки), що на фото. Саме ця людина сором’язливо-байдуже спостерігала, як погрожують, а потім і б’ють журналістів. Чи це чоловік, а може його гордо треба кликати пан офіцер? Як людина покликана захищати безпеку та порядок може спостерігати за побиттям людини? Як офіцер може спокійно спостерігати за побиттям дівчини?

З бандитами, хуліганами, «гопниками» можна боротися і тримати їх під контролем або повністю викорінювати подібні явища - це зрозуміло.  Така боротьба відбувається у всіх цивілізованих країнах. А от що робити коли боротися нікому? Зло та злочинність, на жаль, присутні всюди, а от якщо немає сили яка має з ними боротись це вже біда!

Тому шановним панам опозиціонерам і журналістам так само ревно треба шукати того «мента», який спокійно спостерігав за кривавим дійством.  Для нього слід вимагати суворого покарання  (і мінімум його звільнення з лав МВС), бо він або покривав злочинців, або є профнепридатним, якщо з відстані 2-3 метрів не бачив вчинення злочину.  

Можна говорити, що не він один дозволяв  «беспредел», можливо, але потрібно з когось починати, має бути персональна відповідальність, попався – неси покарання. Без відповідальності і покарання конкретних осіб відносини в системі суспільство-влада будуть й надалі стагнувати. Покарання одного Вадика Румина буде лише прикриттям трагедії  деградації демократії, державних інститутів. Тому раджу шукати і всіляко вимагати покарання для  не заслужено забутого «героя» подій 18 травня. Поки країна не знатиме ім’я «героя», а він не отримає заслуженого покарання: Вадик Румин може спати спокійно, а його діло процвітатиме.

P.S. До речі, провладні товариші вам слід теж замислитись і занепокоїтись, адже в певний момент в таборі опозиції можуть з’явитися «гарячі», а не морквяні голови, які наймуть групу Вадиків вже проти вас.  Тоді «чоловічки» в голубому вже не захистять вас, адже вони мають рефлекс не протистояти подібним діям. Панове офіцери ви також робіть висновки. Поки серед вас є такі представники: вам годі чекати поваги, гідного ставлення, моральних і матеріальних благ для всіх ви залишатиметесь в образливій категорії «мєнтів».


Фото: Українська правда.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: МВС,герой,журналісти,мітинг,Вадик Румин,Ураїна,Ольга Сніцарчук
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.