Пункти Фюле для чайників: виконаємо чи ні? (частина перша)

28 мая 2013, 08:09
0
505

Як переконаний єврооптиміст вирішив для себе розібратися, а що ж саме має зробити і що вже робить Україна для входження у Європейський Союз.

Як переконаний єврооптиміст вирішив для себе розібратися, а що ж саме має зробити і що вже робить Україна (у вузькому сенсі – українська влада та опозиція, та в широкому - суспільство) для входження у Європейський Союз. Як і в багатьох, у мене викликають жах талмуди документів, які генеруються різними інстанціями як в ЄС, так в Україні у цій сфері. Я так розумію, що не лише у мене одного. Навіть українська влада дала чіткий посил свої партнерам з ЄС з прохання уточнити що саме треба зробити – так виникли славнозвісні пункти Фюле. Так тут знову казус виконавців – пункти формулював єврочиновник високого рівня, дипломат, мова якого – мова міжнародних договорів з усією їхньою казуїстикою. Формулювання туманні, достатньо загальні, задумані так, щоб всі бачили в них саме те що хочуть бачити. В цьому і плюс, і мінус. Плюс – влада і опозиція, не зважаючи на антагонізм інтересів, цілком ними задоволенні і постійно заявляють про готовність їх виконувати. Мінус – мало хто розуміє, а що саме виконувати, чи не так – мало хто готовий не робити вигляд, а справді розуміти і виконувати. Інтерес європейців у такій ситуації наочний – м’яч на полі України, ми прохання виконали (одразу заявивши, що це не офіційна позиція, а так, думка) і ЄС не нестиме відповідальність за провал процесу (ми вам шанс дали, ваша проблема що у вас б’ють журналістів люди найняті владою для охорони «проєвропейського» мітингу). Інтерес влади та опозиції теж – при такій незрозумілості легко звинувачувати опонентів і хвалити себе. Інтерес суспільства – контролювати дії як одних, так і других, щоб розуміти на якій він планеті. З останнім проблема. Саме тому рух «Ми-європейці» вирішив організувати експертні зустрічі, щоб, сформулювати що саме від нас хоче ЄС і що робить влада/опозиція. Візьму на себе сміливість сформулювати до чого ми прийшли. Не судіть суворо, краще поправляєте по ходу.

          Отож, перший пункт Фюле приблизно звучить так (спеціально не наводитиму повних формулювань – мета не процитувати, а спростити трактування) проведіть вибори у проблемних округах і усуньте можливості фальсифікацій надалі. Оптимально – звівши всі виборчі закони в один кодекс.

        Що робить у цьому напрямку влада? До 13 травня 2013 року по-факту нічого.  Саме цього дня у парламент було внесено законопроект номер 2971, який пропонує провести повторні вибори не лише в проблемних округах, названих ЦВК, а й у округах Балоги та Домбровського. Формально – вимога ЄС виконується, реально – класична виделка – або опозиція протестує і показує себе противниками вирішення ситуації, або погоджується на легітимізацію процесу забирання мандатів у неугодних владі мажоритарників через суд.

        Що робить опозиція? Показує чудеса «єдності». Спочатку вносить два конкуруючих законопроекти авторства В.Яворівського та Ю.Одраченка (обидва члени фракції Батьківщина), а після відмови включити їх у порядок денний не реєструє альтернативи до урядового. Це роблять позафракційні, на чолі з В.Балогою та П.Порошенком. Тут вибори лише у 5-ти округах. Місце для торгу, як то кажуть, є. Тепер з тактичних міркувань, влада зацікавлена прийняти законопроект на одному з червневих сесійних тижнів, бажано з 3 по 7 червня (тоді є шанс провести вибори в серпні), а опозиція – мінімум на липневому.

        По вдосконалення виборчого законодавства робота ведеться як індивідуально – ініціативи Р.Князевича щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу (законопроект № 2908 від 22 квітня 2013), щодо навчання для роботи на керівних посадах у складі окружних виборчих комісій, (2151 від 31.01.2013), так і спільно. Так, 25 квітня урядовий законопроект України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів» обговорили не лише з опозицією, а й з експертами Венеціанської Комісії, ОБСЄ/БДІПЛ, представниками Представництва ЄС в Україні. 15 травня,  результат спільної роботи було направлено до Венеціанської Комісії, ОБСЄ та ЄС для отримання відповідних позицій та коментарів. Як показує досвід прийняття антикорупційного законодавства, такий консенсусний підхід дає свої результати.

 

        Другий пункт стосується політично вмотивованих вироків та виконання рішень Європейського суду у справах людини.

        Головний мозоль і біль влади. Президент та його оточення настільки бояться політичної конкуренції, що не готові робити жодних кроків щодо звільнення Тимошенко. Зрештою, кладучи руку на серце – цей пункт найскладніший для влади не лише персоною екс-прем’єра. Україна – одна з аутсайдерів щодо рівня виконання рішень ЄСПЛ і одна з рекордсменів за зверненнями до нього. Не дивно, що С.Ківалов навіть пропонував якось обмежити обов’язковість виконання рішень ЄСПЛ, не зважаючи що такий крок просто перекреслив би всі європерспективи раз і на завжди.

        Але, чесно кажучи, діяльність опозицій у цій сфері теж не дуже надихає. На законодавчому рівні вдалося знайти лише одну ініціативу, а саме Проект Постанови про виконання рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" авторства М.Катеринчука. Не густо, а звітувати за виконану роботу доведеться вже ось-ось…

          Наступний пункт вимог закликає забезпечити Кримінально-процесуальний кодекс, який вступив у дію в минулому році, механізмами для ефективного застосування. Тут все просто: прийняли кодекс – молоді, тепер забезпечте виконання його положень не словом, а ділом.

Влада, зважаючи що це чи не один з її ключових козирів, у даному напрямку працює дуже активно: приймаються постанови Кабінету міністрів (№ 868 від 19 вересня 2012 року,  1104 від 19 листопада 2012 року, ініціюються урядом та проводяться через Верховну раду закони ( «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства у відповідність з Кримінальним процесуальним кодексом України, прийнятий 16.05.2013 р.), виділяються кошти (для реалізації Кримінального процесуального кодексу Державним бюджетом України на 2013 рік передбачено 532,3 млн. грн.), реформується кримінальна юстиція (33 накази Мінюсту у 2012-2013 рр.), вдосконалюється законодавство про адвокатуру. Питання за малим – за втіленням всіх цих благих намірів і оцінка цього процесу європейськими експертами.

Опозиція теж не спить, ключову активність у сфері вдосконалення КПК здійснює Геннадій Москаль. Саме він ініціював ряд законопроектів, зокрема: щодо виключення положень про визнання доказами показань з чужих слів (2112 від 28.01.2013), щодо скасування відео конференцій (2305 від 15.02.2013), щодо вдосконалення проведення слідчих (розшукових) дій) (2475 від 06.03.2013), про зупинення дії окремих положень Кримінального процесуального кодексу України, що регулюють застосування електронних засобів контролю (2482 від 07.03.2013), про доповнення Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо використання поліграфа (детектора брехні) (2521 від 12.03.2013), про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо суду присяжних (2982 від 14.05.2013). Тяжко сказати чи всі ці ініціативи спрямовані на вдосконалення КПК, але апелювання до європейської практики у них присутнє. Окрім Геннадія Геннадійович, справою вдосконалення КПК переймаються й колективи авторів від різних фракцій опозиції. Так, ударівці В.Карпунцов та Р.Романенко розробили та подали до ВРУ законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення провадження за нововиявленими обставинами (2914 від 23.04.2013), а А.Яценюк та П.Петренко (фракція «Батьківщина»)  - Проект закону «Щодо приведення Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України у відповідність до європейських стандартів кримінального судочинства» (2270 від 11.02.2013). Наразі ці всі ініціативи, не залежно від дати реєстрації прозябають у комітетах ВРУ – влада вважає, що у реформуванні КПК зважати на думку опонентів чи експертів – зайва розкіш…

(аналіз реальності виконання наступних пунктів чекайте найближчим часом)

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.