Ганебні ігри довкола памятника Шевченку в Красноармійську на Донеччині!

30 мая 2013, 10:45
0
212

Це що - ПР проти Януковича, бо в той час коли Янукович є головою Ювілейного комітету до 200-ліття Шевченка, містечкова ПР закопує Шевченка в небуття?

 

Президенту України

Віктору Януковичу

 

Голові Верховної Ради України

Володимиру Рибаку

 

громадян України, мешканців

міста Красноармійська Донецької області

 

Гавриленко Світлани Миколаїни,

85300

м. Красноармійськ Донецької області,

проспект Шахтобудівників, 38/22

тел. 066 835 58 37;

 

Квітки Ольги Іванівни,

85300

м. Красноармійськ Донецької області,

м-н Лазурний, 63/10

тел. 095 807 22 27

 

 

Відкритий лист

 

Звертаємося до Вас за допомогою не в приватній, а в державній справі і прохаємо розібратися в наболілій проблемі міста Красноармійська Донецької області. Проблем багато, але ця сама жагуча. Вона хвилює кожного свідомого українця, бо справа йде про спорудження пам'ятника Шевченку у нашому місті. Всім відомо, що це ім'я уособлює у всьому світі і у нашому серці саму Україну. Вже давно Шевченко став символом державності та невмиручості нашої Батьківщини.

Ми, мешканці Красноармійська, з перших років незалежності мріяли мати у рідному місті пам'ятник нашому Тарасу. У грудні 2005 року ініціативна група подала заяву-звернення до тодішнього міського голови Миколи Приймаченка.

Було запропоновано спорудити пам'ятник нашому національному Генію у серці міста - на гарній великій площі імені Героя Радянського Союзу полковника Василя Шибанкова. Площа ця - адміністративний, культурний і освітянський центр Красноармійська. Тут вирує життя... А де ж стояти символу України? У центрі площі. На одній класичній лінії: наша гордість - Індустріальний  інститут, пам'ятник - місце для нього вільне, далі - головний проспект Шахтобудівників і меморіал загиблим у війні. Ми вибудовували стратегію виховання українського патріотизму у місті, мріяли, щоб у майбутньому на всі державні свята і влада і народ, поклавши квіти до меморіалу загиблим у війні, під державними прапорами через березовий гай з пам'ятним знаком афганцям  пройде по широкому проспекту на площу до Шевченка та покладе йому квіти, присягнувши і в душі, і словами на вірність нашій Вітчизні. Це і буде той виховний акт патріотизму.

Цю заяву-пропозицію заслухали на сесіїї минулого скликання і переважною більшістю депутатів Красноармійсько міської ради ( 28 із 38) 22 лютого 2006 року за №4-29-49 було прийняте доленосне для міста рішення:

1. "Дать согласие заложить Памятный знак на месте строительства памятника Т.Г. Шевченко на площади имени В. Шибанкова 9 марта 2006 года".

На багатолюдному мітингу в день народження великого українського Пророка на освяченому місці у центрі площі Миколою Приймаченком був відкритий Пам'ятний знак. На граніті текст: "Тут буде споруджено пам'ятник Великому сину України Тарасу Шевченку". На всі державні урочистості сюди приходили і влада, і люди.

Але з приходом нової влади почався шалений опір навіть самому Шевченку. І новим мером Андрієм Ляшенком та його командою було припинено покладання квітів і заявлено офіційно, що Пам'ятний знак стоїть незаконно на центральній площі. Почалася наша виснажлива боротьба за Шевченка, а значить   за Україну. Писалися, слалися листи в усі інстанції і поверталися з відписками "розібратися на місці". Тоді мер Ляшенко задіяв у 2011 році новий арсенал у боротьбі з Шевченком - будівництво 8-метрової Ейфелевої вежі замість пам'ятника Кобзарю. Ще з 2007 року в боротьбі за пам'ятник і його законне місце на центральному майдані не раз підключалися столична і обласна преса, інформаційний 5-й канал і обласний 27-й. По каналах телебачення і в Верховній Раді пройшов сюжет "Вежа чи Кобзар?". Цькування тимчасово припинилося. По 27-у каналу обласного телебачення у підтримку пам'ятника виступив навіть Донецький губернатор Андрій Шишацький. Але сумнозвісна слава по всій Україні про Красноармійськ не припинялася.

Уже два роки мер Ляшенко у слідчому ізоляторі. Його звинувачують у хабарництві і корупції.

З приходом на посаду в.о. міського голови Галини Гаврильченко, секретаря міської ради, почалося часткове потепління у питанні будівництва пам'ятника. Ініциативна група, в яку входять і представники депутатського корпусу і члени міської "Просвіти", правозахисної організації "Влада - народу" та інші мешканці міста, спираючись на Указ Президента Віктора Януковича "Про підготовку та проведення святкування 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка" кілька разів подавали на ім'я в.о. голови пропозицію - внести питання фінансування пам'ятника на місці Пам'ятного знаку на площі Шибанкова в бюджет міста. Але виконком рішуче відхиляв це питання, мотивуючи свої відмови тим, що у бюджеті немає грошей.

За цей час ініціатинвна група за допомогою Зіновія Пастернака, голови депутатської комісії з питань фінансів, знайшла скульптора - заслуженого діяча мистецтв, голови Донецької спілки художників Олександра Скорих, автора скульптур Солов'яненку та Юзу у Донецьку. Він підтримав нашу ідею створити бронзове погруддя молодого Шевченка в українській вишиванці повного сил і віри в Україну, а не старого гнівного насупленого радянського стандарту.

Презентація гіпсового проекту майбутньої скульптури, незважаючи на перешкоди міських комуністів, відбулася до дня народження Т. Шевченка 7 березня 2012 року у великому залі Індустріального інституту. Ніколи ще не було у місті такого урочистого величного святкування дня народження Генія. Були нарешті через довгу перерву покладені квіти до Пам'ятного знаку в.о мера, представниками депутатського корпусу, виконкому та інтелігенцією. Місто радісно перевело подих. Було багато нагород. Переможці конкурсів і співочого, і читців (дорослі і діти) отримали дипломи обласної державної адміністрації, грошові нагороди від меценатів. Вчителі української мови та літератури за патріотичне виховання і підготовку учнів до участі в конкурсах одержали нагороди і подяки. Адміністрація інституту, очолюваного Ярославом Ляшком теж отримала високу подяку за патріотично-виховну роботу зі студенством. Звучали промови, яскраво блимали об'єктиви фото- і відеоапаратури. Україна схвально віднеслась до відродження ідеї встановлення пам'ятника Т. Шевченку у Красноармійську. В книзі відгуків на проект скульптурного зображення Шевченка погане писали лиш комуністи.

Окрилена успіхом ініціативна група продовжувала виконувати чорнову роботу. Міська юстиція зареєструвала благодійну громадську організацію "Кобзар". У держбанку було відкрито рахунок  по збору коштів на будівництво пам'ятника. Активну участь по збору коштів прийняли освітяни. А 5 березня 2013 року на зустріч 200-річчя Тараса Шевченка ініціативна група разом з міською владою провела відкриття у центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка картинної галереї козацької слави "За честь, славу, за братерство, за волю Вкраїни". Організатори об'єднали в одне коло Кобзар Шевченка та творчість нашого земляка художника-патріота Петра Вітра, нащадка древнього козацького роду. Всі ці заходи сприяли патріотичному вихованню і молоді, і дорослих.

Депутат Володимир Марін, архітектор за фахом, створив разом зі скульптором прекрасний проект пам'ятника Шевченку, який би прекрасив нашу величну площу і ні в якому разі не був би на перешкоді пам'ятнику кантемирівцям, який стоїть на тихій затишній площі, філії головного майдану. Все йшло добре.

І раптом як сніг на голову! Комісія з культури, очолювана директором показового навчально-виховного комплексу, викладачем української мови і літератури! Людмилою Дубинкою, підпис якої стоїть у зверненні 2006 року групи 250 про будівництво пам'ятника Шевченку на площі! Дубинка, заслухавши на комісії проект міської партійної організації компартії України, очолюваної бізнесменом Денисом Михайловим, депутатом обласної ради "Про відхилення рішення сесії попереднього скликання за лютий  2006 рік "Про спорудження пам'ятника Шевченку на площі Шибанкова". І ця комісія по культурі (в яку, доречі, входять і начальник відділу міської освіти Тетяна Оніпко, і головний лікар наркодиспансеру Ніна Саркісян) порекомендувала... винести ганебний проект комуністів на сесію! НЕ попередивши членів ініціативної групи, жителів міста про таку "доленосну подію" для Красноармійська, Галина Гаврильченко ставить це питання на сесію міськради.

Хочемо донести до Вашого відома: 22 травня в день перепоховання Тараса Шевченка із Санкт-Петербурга на рідну землю у Канів. Депутати Красноармійська поховали саму Україну.

У цей знаменний для України день у Красноармійську відбувся антидержавний акт - реакційна більшість депутатів фракції Партії регіонів об'єдналась з своїм сателітом, з реакційною 5-ою колоною України, депутатами-комуністами і відхилила рішення попередників, постановивши: "Перенести место строительства памятника Шевченка с площади имени В. Шибанкова в зеленую зону бульвара Андрющенка". Іншими словами, Шевченка - в бур'яни, на пустир, на задвірки!

Як могла трапитися така наруга над святинею України?! Невже, Герой України, народний депутат України, генеральний директор ВК "Покровське", голова міської організації Партії регіонів, фракція якої є у переважній більшості, не знав, як проголосують:  його заступник Наталія Іваньо,  права його рука Ігор Панікаров, ліва рука - Світлана Крамарова, голова комісії з культури Людмила Дубинка, начальник відділу освіти Тетяна Оніпко, лікар-нарколог Ніна Саркісян та інші!? - інтелігенція міста!

Ні, Герой України знав. Бо Наталя Іваньо, його заступник, перед голосуванням чітко заявила: "Нашу позицию вы знаете!". Сім депутатів проголосували проти! Дякуємо вам за вашу державницьку позицію.

Пане Президенте, пане Голово! Просимо розібратися у цьому ганебному явищі, бо місто затамувало подих. Йде мова про наругу над святинями України. Навішування ярлика "фашист" на патріотів України, на всіх, хто розмовляє українською і любить українське - це небезпечно! Ми вважаємо, що в цих проблемах треба розібратися на високому державному рівні. А  пам'ять про трагічну війну не можна перетворювати в ритуальний фарс - це теж небезпечно! Минула війна є ланка у великому ланцюгу  історії України. 

Поки-що у Красноармійську на головній площі стоїть Пам'ятний знак, до якого мешканці міста звикли класти квіти.

Нагадаємо, що на цьому камінці вирізблені памятні слова:

  "Тут буде споруджено пам'ятник

                                 Великому сину України Тарасу Шевченку".

А нижче - заповіт нашого Генія, написаний у казематі 1847 році:

"Свою Україну любіть,

Любіть її... Во время люте,

В остатню, тяжкую минуту

За неї Господа моліть".

 

                          Давайте шанувати себе.

 

                          З нами Бог і Україна!

 

 

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.