Про все відразу знову

6 июня 2013, 17:10
Сутінковий санітар
0
535
Про все відразу знову

намагаюсь не писати тут за політику

Європа у другій половині 18 ст. потерпала від епідемії чуми, яка викосила майже третину населення материку. В той час мої земляки і предки, за цілком правдивою легендою, встановили пам'ятник Берегині, яка,за офіційною і цілком правдивою версією, врятувала місто від загибелі під час мороку.Епідемія косила людей у Луцьку, в Острозі, Корці , Кременці і у Звягелі, і всіх навколишніх містах Волині.  Половина населення тих міст була знищена, люди вмирали сім'ями, кварталами і цілими поколіннями.Епідемія добралась до нашого міста--і тоді громада міста від відчаю вирішила поставити цю Берегиню у центрі міста і сподіватися на Милість Божу--і епідемія  відступила
І коли через 75 років повернулася епідемія холери, результат був абсолютно таким же.
Звичайно, що нова комуністична влада зруйнувала цей пам'ятник після 1939, але він був відновлений клятими помаранчами уже в нульових, можливо, щоб комуністична зараза не поширювалася на наших землях : )
Наспраді, я розумію метафізичність і ірраціональність тих проявів , але саме вони стали можливими тільки завдяки рівненській княжній Марії:
..яка наділила місто Магдебурзьким правом (ще у 1497 році), завдяки якому, власне, і була встановлена статуя Діви:
Засмучу панів совків, що пам'ятників Лєніну і решта комуняцьким убивцям таки знесли, а їхні вулиці перейменували в нашому богоспасенному місті, але залишились вулиці Лєрмонтову, Пушкіну. Толстому і навіть Олеко Дундичу, тому звинувачення в русофобії нас ніяк не стосується. Чому я дуже радий.
В той же час сучасність подарувала нам гастроль найкращих музикантів СНД і Східної Європи, яка зібрала багатотисячну аудиторію з молодих людей, що мене дещо порадувало:

Я був серед тих, мабуть, тисяч п'яти-семи їх пошанувальників, і мені настільки сподобалось, що я переглянув свою точку зору про сприйняття музики.


Я завжди, з самого дитинства музику сприймав тільки на підпільних флетах, малознайомих квартирниках чи підвальних сейшенах, які переросли в цілком пристойні концерти в пабах і клубах найРівнішого міста Світу, де я завжди втрачав почуття часу і реальності від музики Даха-Брахи,Каши Сальцової чи Гайдамаків і багатьох забутих-напівзабутих музикантів:

щось типу того)



І хоч, як завжди і знову, коли так далеко до весни і до морозів, коли ще довго вітер не буде малювати на вікнах мертві квіти, коли ще рано шукати руту довгими дохристиянськими вечорами, коли ще рано цвісти синьому цвіту папороті--ми все одно, критично ставлячись до сьогодення, чекаємо на покращення.
Абсолютно так і буде
Завжди.
Не обов'язково залишати коментарі, я найменше сподіваюсь, що це неподобство потрапить у топ

 

на прохання



Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.