Гарна Рада, та не нада!

11 июня 2013, 05:40
Блогер, редактор, общественный деятель
0
236
Гарна Рада, та не нада!

В Україні на сьогоднішній день налічується більше 4300 чинних законів (за даними сайту Верховної Ради України). Але країна, як і раніше, знаходиться в хвості всіх світових рейтингів, крім негативних.

Парламент – законодавчий і представницький орган будь-якої держави, де влада розділена за принципами Локка і Монтеск'є.

Законодавчим органом парламент названий через те, що він наділений владою приймати закони, обов'язкові для громадян усієї держави, в т.ч. для всіх гілок влади, включаючи главу держави, кабінет міністрів, суди.

Представницьким органом парламент є тому, що в ньому регіони країни і все населення мають представників – депутатів, які обираються або у багатомандатному округу – голосування за політичні партії, або ж в одномандатних (мажоритарних) округах, у кожному з яких населення обирає свого кандидата.

Демократія – річ досить дорога. Так, на утримання законодавчої влади в різних країнах витрачаються чималі суми:

- бюджет Державної Думи Росії становить близько 190 млн. доларів, більше половини з яких – фонд зарплати депутатів,

- утримання Верховної Ради обійшлося українському народу у 105,5 млн. доларів США в минулому році, левова частка – природно, зарплата нардепів,

- у Греції, яка переживає глибоку кризу, парламент народу «влітає в копієчку»: у 2012 році на депутатів і апарат було асигновано 148,751 млн. євро.

В Україні парламент вже давно перестав впливати на прийняття рішень і перетворився з альтернативного центру або в «одобрямс», або в обструкцію уряду. Ніяких комплексних противаг у Раді ніхто і не думав створювати.

Альтернативних команд немає, альтернативного бюджету ніколи не було і не буде, альтернативні закони подаються тільки тоді, коли є на те воля керівництва, «тіньовий» (опозиційний, як завгодно) уряд взагалі ніхто створювати і не думає. Конкуренції ідей немає – є нападник (влада) і воротар (опозиція).

Україні парламент не потрібен. Ні, не такий, а взагалі.

Повернемося до тих 4 тисяч вже прийнятих і чинних законів. Що, принаймні один з них виконується належним чином? Ну, хоч один? Навіть в органах влади внутрішні регламенти постійно порушуються, не кажучи вже про «зовнішні» закони і кодекси.

Верховна Рада в різні часи була як не «божевільним принтером», так «хатою-читальнею», що, загалом, абсолютно ніяк не впливало на народ та державу. Закони можна «штампувати» сотнями, була би користь хоча б з однієї статті хоча би одного закону!

Парламент України, починаючи з кінця 1990-х, постійно деградує, найвищою точкою чого стало минуле, VI скликання Верховної Ради, в якому досить було залишити одного депутата і дві кнопки: «за» і «проти» у представника Партії регіонів.

Нинішній парламент відзначений тим, що кількість кнопок явно збільшилась разом з кількістю реально присутніх депутатів, але якість життя в результаті прийнятих законів не поліпшується.

Та й чим у нас займається Рада?

Збільшення заробітної плати; зниження вартості комунальних послуг та реформування ЖКГ; боротьба з корупцією та професіоналізація держапарату; реорганізація силових відомств; правоохоронна реформа; будівництво дитячих садків і ремонти шкіл; забезпечення доступного та якісного медичного обслуговування; ефективна і висококласна освіта; створення умов для розвитку всіх видів бізнесу і т.д. – все це дурниці, на думку Верховної Ради та її депутатів.

Зате заборона/ узаконення абортів; заборона паління; заборона грального бізнесу; суворі рамки для підприємців; боротьба з геями і лесбіянками; «мовне питання»; конфлікти з окремими вищими чиновниками; N-річчя області, події або людини – ось це справді найважливіші питання у Всесвіті, які потрібно вирішити в першу чергу депутатам.

Якщо ж подивитися відкритими очима, то абсурдність законів і правил лише доповнює ситуацію, коли їх ніхто не думає виконувати. Громадяни порушують закони, але міліція намагається цього не помічати, якщо немає прямої вигоди. Прокуратура не лізе у справи міліції і влади, якщо нема чим поживитися чи команди на те, СБУ намагається бути медіатором між усіма, одночасно збираючи «папки» на кожного. Влада ж відкрито і не соромлячись краде, тому що нікому до цього немає діла.

Жоден закон, ЖОДЕН, в Україні не діє. Якщо в державі абсолютно все продається і купується, то нехай закон буде чудовим, але для його виконання не знайдеться людей, які б чесно його дотрималися.

Підсумок: якщо парламент потрібен для ухвалення законів, а жоден закон не виконаний – навіщо потрібен такий парламент? Якщо парламент повинен захищати своїх громадян від свавілля виконавчої та судової влади, але не може захистити навіть своїх депутатів – навіщо потрібен такий парламент? Якщо парламент повинен представляти суспільство, а він старанно цього товариства уникає – навіщо потрібен такий парламент?

Я можу помилятися. Але скажіть, який закон з усіх чинних, виконується точно, повсюдно і всеохоплююче? Скажіть, як покарали «беркутівців», які били депутатів? 

Гарна, дійсно гарна Рада, але особисто мені, як і мільйонам моїх співгромадян, вона не «нада»!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: бюджет,суспільство,закон,парламент,правопорядок,парламентаризм,економіка,політика,влада,депутати,демократія,держава,партії,імітація,інтриги,ініціативи,законність,профанація
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.