Аналіз доповіді Валерії Лутковської

18 июня 2013, 06:22
Блогер, редактор, общественный деятель
0
227
Аналіз доповіді Валерії Лутковської

До написання наступного довжелезного тексту мене спонукав інформаційний вакуум і політичні оцінки. На жаль, на сайті омбудсмена немає доповіді, уривки якої я наведу.

Цю доповідь не може знайти жоден пошуковик. Хоча книжечка доволі таки цікава, але не треба бути великим опозиціонером, щоби побачити прірву.

Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської державним коштом видрукована накладом аж у 900 примірників і містить більше 275 сторінок, із гарним папером та високим друком. Нагадаю при цьому, що, за оцінками ООН, в Україні більше 20 мільйонів людей із загальної чисельності у 45,5 млн. живуть за межею бідності. 

Доповідь містить багато фактичної інформації, проте зустрічаються відверті скопійовані місця з інших джерел при тому, що списку використаної літератури немає. Чесно кажучи, у будь-якому виші за таку студентську роботу йому б не поставили навіть гарної «четвірки», а Уповноважений ВР з прав людини не гребує нічим заради власної реклами.

Надзвичайно красиво описує офіс омбудсмена співпрацю із громадськістю у рамках національного превентивного механізму (НПМ). Щоправда, порядок відбору громадських спостерігачів надзвичайно складний і бюрократизований. Окрім того, абсолютно незрозуміло, чому Лутковська вживає слово «монітори від громадськості», уникаючи слів «контролери», «спостерігачі» або інших, більш доречних у цьому контексті. Вочевидь, механічне і бездумне копіювання англійського «monitor», «monitoring» далося взнаки.

Фактично ж громадські спостерігачі, за описаною власне омбудсменом процедурою, є нічим іншим, як безкоштовними волонтерами офісу Уповноваженого, адже їхня самостійність апаратними механізмами зведена нанівець. Навіть остаточне рішення щодо визнання тієї чи іншої організації залишається винятково за Уповноваженим, як і прямі доручення щодо перевірок. Тоді при чому тут громадськість, якщо фактично суспільним представникам омбудсмен дає доручення і вказівки, що бачити, а що – ні?

Саме при Валерії Лутковській штат секретаріату при загальній адміністративній реформі в державі різко роздувається. Так, за її вказівкою створюється Департамент з питань реалізації НПМ, до складу якого входять 34 держслужбовці.

Мета діяльності цього Департаменту фактично заміняє собою увесь апарат Уповноваженого – «здійснення планових і позапланових відвідувань місць несвободи з метою недопущення неналежного поводження». Що роблять решта службовців Секретаріату омбудсмена – залишається загадкою.

Наступним цікавим пунктом виявилася теза про те, що після «моніторингових візитів складається звіт, який надсилається керівництву відомства з вимогою поінформувати Уповноваженого про вжиті заходи на виконання рекомендацій». На жаль, жодного подібного звіту і відповіді на нього ані журналісти, ані депутати, ані Кабінет Міністрів не побачили, як і комплексу вжитих заходів по суті.

Цікавим також є формулювання «координаторів зі зв’язків із громадськістю Уповноваженого з прав людини у Херсонській, Черкаські та Волинській областях». Навіть у Прем’єр-міністра, голови ВР немає власних «координаторів зі зв’язків із громадськістю» в регіонах. Незрозуміло, чи такі особи є державними службовцями, чи ні; чому Уповноважений створює посади, які не передбачені чинним законодавством; чому саме такий вибір регіонів і що робиться в інших областях та АР Крим.

Диким з огляду на ХХІ століття, в якому деякі з нас живуть, виглядає опис спеціальних вагонів «СТ», в яких перевозять ув’язнених. Враховуючи те, що нинішня судова система України запроторила до буцегарень багатьох невинних людей, то катування звичайних людей просто нелюдські. 

Уповноважений з прав людини спокійно описує, що у вагонах немає ніякої абсолютно вентиляції, немає постільної білизни і матраців, їжі і питної води їм не дають, санвузли знаходяться у жахливих умовах. 

Найбільш жахливим є те, що такі тюремні потяги можуть їхати декілька днів. Сама Лутковська наводить приклад, коли варта Вінниця – Черкаси складала 4 (!) доби. Під час цих діб люди не мали питної води, повітря, їх морили голодом та знущалися. Жоден суддя, чиновник чи міліціонер покарання за це не поніс. Уповноважений ВР з прав людини спокійно це констатує.

«Порушення», які нарахувала Уповноважений, просто вражають своїм нахабним цинізмом. Так, омбудсмен вважає реально серйозними порушеннями «відсутні або не працюють телефони довіри; камери не обладнані динаміками з регуляторами гучності; ненадання можливості користуватися юридичною літературою». Оце, на думку Лутковської, порушення. А катування, знущання, моріння голодом та спрагою – це всього лише «неналежне поводження».

Наприкінці кожного підрозділу Уповноважений перераховує надані керівництву установ або відомств рекомендації. Разом із тим, вона нібито вимагає відповідей та вжиття заходів щодо кожного пункту рекомендацій. Питання: що зроблено і яка аналітика ведеться Лутковською щодо усіх наданих нею рекомендацій?

Цікавою виглядає позиція Уповноваженого стосовно катувань, нелюдського поводження і знущань над людьми. Так, тримання людей у камерах без вікон, санвузлів і вентиляції; поміщення здорових людей і хворих на туберкульоз разом тощо називається «неналежним поводженням». У Керченській колонії навіть не передбачено посад лікарів, що є печерною дикістю і людина при найменшому захворюванні приречена.

Зате старі меблі, відсутність умивальників безпосередньо в харчоблоках або холодильників чи пральних машин є серйозними проблемами, на думу Уповноваженого ВР з прав людини. Незрозуміло, з огляду на це, якими мають тоді бути мордування, щоб їх омбудсмен кваліфікувала як злочини проти людини і знущання над людською гідністю.

Але хітом доповіді, безсумнівно, став банальний і огульний копіпаст, яким не гребують студенти-трієчники і Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Так, у пропозиціях щодо вдосконалення українського законодавства Лутковська говорить «представникам Комітету...доводилося бачити приміщення для допитів, один вид яких не міг не лякати». Незрозуміло, якого Комітету (і в тексті не вказується), якщо апарат омбудсмена називається «секретаріат», окрім того, українською мовою «вид» перекладається «вигляд». 

Найбільш епічними виглядають запозичені з європейських документів пасажі про поліцію та поліцейських. «Працівник поліції, який проводить допит, не повинен розташовуватись…», «здійснення електронних записів проведених поліцією допитів», «це відповідає інтересам…поліцейських» тощо. Нагадаємо Уповноваженому Верховної Ради УКРАЇНИ з прав людини, що в Україні немає поліції і поліцейських, а є міліція і відповідні її підрозділи, жоден із яких не називається поліцією, і жоден службовець яких не є поліцейським!

Після цих слів стає зрозумілим, що ані Лутковська, ані чиновники навіть не читали цю доповідь і абсолютно далекі від всіх тих процесів, які відбуваються у царині захисту прав людини.

Уповноважений ВР з прав людини, за її власними словами, є пустим звуком для правоохоронців. Лутковська, не ховаючись, говорить про те, що прокурор міста Києва більше півроку не звертає абсолютно жодної уваги на її звернення і вимоги, ба навіть після нагадування омбудсмен отримала формальну відписку і заспокоїлася – вона ж не має жодних прав.

Лутковська відкрито зневажає принцип рівності громадян перед законом. Так, вона тримає під особистим контролем декілька справ. Однак, треба зазначити, що це – не справа Павліченків, Тимошенко чи інші резонансні справи. Незрозуміло, яким чином відбираються справи для контролю Уповноваженим, однак їх не так вже і багато, хоча порушення прав людини вимірюються десятками тисяч! 

Омбудсмен не знайшла жодних порушень законодавства і прав людини у позбавленні мандатів Власенка, Домбровського і Балоги. Зате дрібні недоліки стають величезною проблемою в очах Уповноваженого.

Плани діяльності Уповноваженого теж не вирізняються різноманітністю форм, методів та напрямів. Однак, і тут не обійшлось без копіпасту. Клерки секретаріату, видно, так запрацювалися, що забули вказати, які саме категорії питань не порушуються у зверненнях до омбудсмена. Лутковська дуже переживає, що люди до неї не звертаються, тому збирається проводити правоосвітню роботу замість активного і безпосереднього захисту їх прав та реалізації своїх, наданих омбудсмену законом, повноважень.



Висновок: шкода, що таку вікопомну працю не проаналізували досконально в опозиції. Шкода, що стільки бюджетних коштів витрачається просто на самовосхваляння і на «окозамилювання». Шкода, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини вважає, що в Україні є поліція і треба підтримувати поліцейських. Шкода, що за таку роботу навіть студентові в університеті «четвірку» не поставили би, а чиновник і омбудсмен спокійно живе і витрачає мільйони бюджетних коштів в нікуди. Шкода, що наші з вами права ніхто у цій державі не захистить!

Фото і документи - http://dmytriyev.livejournal.com/46830.html

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: бюджет,суспільство,корупція,чиновники,омбудсмен,опозиція,Пшонка,Власенко,Захарченко,Лутковська,вибори,політика,влада,права людини,Юлія Тимошенко,відповідальність,бідність,міліція,катування,моніторинг,поліція,Уповноважений,спостерігачі,пенітенціарна служба,знущання,Павліченки,нелюдське поводження,гідність,правоохоронні органи,секретаріат
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.