Швидкісні поїзди – виграш у швидкості та втрата комфорту.

25 июня 2013, 18:24
0
221
Швидкісні поїзди – виграш у швидкості та втрата комфорту.

Кому ж це було потрібнщо? В даному випадку йдеться не про скандальні, як виявилось дорогі і зовсім не пристосовані до наших погодних умов горезвісні «хюндаї», закуплені П. Колесниковим.

І без «хюндаїв» було чим обурюватись і дивуватись багатьом нашим громадянам, яким довелося скористатись послугами Укрзалізниці та її нововведенням – швидкісними поїздами – електричками.
Нам випало на власній шкірі відчути всі неприємні нюанси поїздки експресом «Київ – Полтава» в обидва боки, з Києва і назад.
А власний досвід, чи проба «на смак та дотик», це те, що справляє найбільше враження і є найпевнішим джерелом інформації для кожного.
Поїздка тривала трохи більше чотирьох годин. Ті, хто коли-небудь подорожував, особливо автомобілем чи автобусом, розуміють, що весь час доводиться сидіти. Єдине, що можна було робити в вагоні експресу, так це періодично прогулюватись, чи то в бік туалету, чи до міні – бару (в цьому ж вагоні). Ціни на страви та напої були не зовсім лояльними до гаманця, тож довелося вдовольнитися припасами, завбачливо прихопленими з дому. До Полтави їхали не більше 10 чоловік, і лише один хлопець за весь час дороги попив кави. Назад до Києва вагон їхав повний, рухатись і ходити взагалі було неможливо – заважали речі, а той, хто надумав пройтись, сильно заважав би іншим пасажирам.
І з наповненого вагону жодна людина не харчувалась в барі!
За час подорожі все тіло затерпло і набрякло: і спина, і руки, і ноги, які не випростаєш – не витягнеш, як слід.
Але найбільше дошкуляв відверто зайвий та нав’язливий сервіз – без зупину на екрані демонструвався один з чудових фільмів радянської доби (один з тих, який вже встиг набити оскомину). Але найгірше було те, що хочеш – не хочеш, а мусиш чи слухати, чи дивитись те, що подають згідно кимось продуманого, а точніше недодуманого меню показу, бо звук – і гучно – вмикається для загалу, не індивідуально.
Коли цей показ ввімкнули близько п’ятої ранку, то свідомість і слух ледь витримували таку наругу.
Довелось ходити та благати провідника притишити звук фільму, але картинка все ж мелькала і заважала спокійній подорожі.
Звичайно, плацкартні і купейні вагони поїздів міжміського сполучення та їх стан буває не зовсім задовільним та ідеальним; і часу в дорозі пасажир проведе може і більше, але з меншою шкодою для здоров’я та зі значно більшим комфортом.
А рівень обслуговування – практично однаковий. Люди ж бо працюють ті самі, умови схожі і колії спільні, як для старих так і для нових вагонів.
То для чого ця морока і нововведення.
Хто виграв?
Певно хтось.
Але не пасажир!
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.