Декілька слів про “важкі стосунки” поміж ЄC та українською владою...

1 июля 2013, 21:12
0
279

Європейський Союз та Україна. Деякі коментарі про відомі вже речі...

Символічний сьогодні день видався, можна міркувати різними категоріями, це перший день другого півріччя поточного року, або просто перше липня припало на понеділок, на робочий день після свят…

Головне, це те, що життя невпинно рухається та навіть якщо ми знаходимося поза тенденціями цього руху, зміни в оточенні невпинного розвитку мають стосунок до України.

А тепер пора закінчувати з прелюдією та починати думати в іншому вимірі. 1 липня 2013 року ознаменувалося двома подіями, які мають пряме відношення до нашої держави.

Перше, це святкування в Загребі повноцінного набуття цього дня Хорватією члентсва в Єропейському Союзі, країна може слугувати для України принагідним орієнтиром в побудові власної громадянської державності, рівень якої в Хорватії не ідеальний, але Україні до хорватів ще далеко. Хорватам потрібно було 8 років, щоб після офіційного наміру та заяви про вступ, досягти бажаного результату. Повідомлення з іноземних ЗМІ свідчять, що велика кількість хорватів з скептицизмом відносяться до нової ролі їхньої країни, і тут є над чим задуматись стосовно і зміни в провадженні зовнішньої політики, і стосовно економіки країни, але давайте не про це.

Цікаво звернути увагу, що набуття членства Хорватією в порівнянні з іншими слов’янськими країнами скажімо в 2004-му році має певні відмінності. Вступ Польщі, Чехії, Словаччини для прикладу ознаменувався величезним струсом в середині цих країн, громадяни ніби отримали додатковий імпульс до політичної участі в прийнятті політичних рішень, отримавши моральну сатисфакцію, що тепер ні в кого не викликає сумніву, що вони справжні європейці. Це було яскраво виражено під час виборів до Європейського Парламенту величезною явкою громадян на дільниці для голосування, значно вищою, ніж в інших країнах-членах ЄС. Хорватія ставши членом ЄС, отримує 12 місць в Європейському Парламенті, але головна різниця в тому, що в Хорватії не спостерігається великого інтересу до виборів до Європарламенту, як це було вже у раніше мною зазначених країнах.

Я не хочу присвячувати багато слів членству хорватів в ЄС, бо на мою особисту думку це тема для іншої публікації, але досвід хорватів треба вивчати в усіх вимірах життя. Це стосується і розвитку місцевих підприєств в розрізі посилення на хорватській території позицій компаній з інших країн членів, які можуть бути більш конкурентноспроможними, і готовності хорватів їхати на заробітки скажімо у Великобританію, де з критичною стриманістю сталяться до можливого напливу нової робочої сили, але тут треба зупинитись на тому, що це не правильно твердити, що вступ в ЄС одразу же надає якісь фантастичні гарантії та можливості працевлаштування в більш заможних країнах, це не зовсім так...

Друга подія, яка звертає увагу українців цього дня – 1 липня – це початок головування Литви в ЄС до кінця поточного року. Саме так, як всі давно вже знають, в Вільнюсі відбудеться 3-й саміт “Східного Партнерства” 28-29 листопада, де очікується підписання угоди про асоціацію з Україною (англомовний документ тексту угоди здається складається з 2225 сторінок), а також парафування угоди про асоціацію з іншими країнами східного вектору в політиці ЄС.

Ми вже можемо з певністю сказати, що Литва як до речі і Польща, це головні відстоювачі інтересів України в Європі. Головне повідомлення цих країн, це пропозиція до країн-членів ЄС, Європарламенту, Ради Міністрів ЄС підтримати підписання угоди про асоціацію за будь-яких обставин, навіть якщо Україна не зможе вчасно продемонструвати відчутний прогрес в усіх необхідних сферах, головними з яких виступають повноцінне реформування системи юстиції в Україні, з реформуванням прокуратури, реформування судової системи, щоб вона в своєму функціонування набула нарешті самостійності, а не продовжувала залишатися під пильним контролем найвищих керівників держави, виконуючі їхню волі в тих питаннях, де зустрічається перетинання їхніх особистих інтересів, це, що дуже важливо необхідність довести те, що в Україні більше не повторяться випадки з застосуванням вибіркового правосуддя з усунення з політичної сцени конкурентів, а також відчутне реформування за прозорими та рівними для всіх правами виборчого законодавства. Крім того важливо нарешті закінчити епопею з проблемними мажоритарними округами, адже після минулорічних виборів до Верховної Ради, парламент залишається не до кінця сформованим. Це я просто згадав всім відомі факти, але це на мою думку важливо було повторити.

В мене виникає логічне питання, невже і справді ЄС іде на поступки Україні стосовно підписання угоди про асоціацію, КОЛИ В КРАЇНІ спостерігається звуження процесів демократизації країни та перетворення держави на жорсткий персоналістський президентський режим з потужною системою примусу, яка може дозволити усувати не тільки опозиціонерів, а й сьогоднішніх лояльних клієнтів системи по розподіленню багатств країни, а саме олігархів, якщо за певних обставин інтереси в бізнесі опиняться в незручній конфліктній ситуації?

Згадуючи Литву, треба зазначити, що коли ЄС з Литвою підписали угоду про асоціацію в 1995 році, майже 3 роки потім знадобилося, щоб ця угода була ратифікована, або іншими словами вступила в силу.

ЄС себе поводить дуже хитро по відношенню до України, намагаючись це все приховати. В мене є ще одне питання, ось нещодавній візит міністра іноземних справ Німеччини Гідо Вестервелле в Україну ознаменувався тим, що він нагадав українській владі, що пропозиція Німеччини по наданню медичного обслуговування та лікування засудженої на 7 років “за перевищення службових повноважень при підписанні газових контрактів з Росією” Юлії Тимошенко залишається в силі. Питання в наступному, ось закулісами популярним є твердження, що ЄС влаштує те, що Україна дозволить Тимошенко лікуватися за кордоном, і це значно вплине та стане втимулом вважати, що нібито Україна розпочала робити кроки в позбавленні себе іміджу країни де застосовується вибіркове правосуддя проти політичних опонентів влади. Я питаю сам себе, а що далі, якщо влада дозволить Тимошенко отримати лікування в Німеччині? Ну ось вилікували її, і що далі? Повертатись в Україну, щоб відсидіти залишок строку? Чи вона буде помилувана?

Факт відпущення Тимошенко за кордон є свідченням того, що Європа насправді зайняла позицію вичікування стосовно України. Їм не цікавий Янукович, і ми знаємо про президентські вибори в Україні в 2015 році. На моє переконання, вимога по Тимошенко хоча б відпустити її на лікування свідчить про спробу Європи втрутитися в політичний процес в Україні іншими методами через дискредитацію режиму Януковича вустами Тимошенко на Заході, адже ніхто там їй не збирається забороняти коментувати та активно висловлювати свою позицію!

Наступне, головне, це не Тимошенко, а це можливі строки наскільки швидко буде ратифіковано угоду про асоціацію, якщо її буде підписано на саміті у Вільнюсі. Ось тут перед нами відкривається другий чинник хитрої гри та потаємних подвійних стандартів в побудові стосунків з Україною зі сторони ЄС. Наступний 2014 рік буде ознаменовано новими виборами до Європарламенту в травні, і вже зараз лунають заклики про початок загальноєвропейського дискурсу щодо перегляду політики ЄС, особливо запальними дебати обіцяють бути в питаннях щодо майбутнього ЄС та зовнішньої політики ЄС. Цей процес може дати багато нових поштовхів з огляду на проблеми в економіці багатьох країн членів ЄС, великий рівень безробітності і не тільки. Крім того, в 2015 році відбудуться зміни і Європейській Комісії, яка виконує роль такого собі уряду наддержавного утворення Європи. Поточний склад Єврокомісії відзначається великою лояльністю до України (принайнмі хочеться в це вірити), а ось гарантій, що так все збережеться в 2015 році немає, тим більше якщо додати вже згаданий факт з президентськими виборами в Україні в тому ж 2015 році.

Очевидно, що ЄС грає на довгострокову перспективу, що влада в Україні буде змінена, і тоді з новими "елітами", якщо вони будуть звісно більш прозахідними, будуть розпочаті в новому руслі переговори щодо строків ратифікації угоди про асоціацію, а також демократичних перетворень всередині країни і стосовно верховенства права і інших питань, які я вже тут окреслив….

Висновки як кажуть робіть самі, я думаю це правильно, не договорювати свою думку, адже можливі сценарії розвитку ситуації очевидні… Ось така наша політика, і такий у нас шлюб з ЄС…

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.