Геноцидна сверблячка аморальних ПРойдисвітів, або "п'ята колона" на марші.

5 июля 2013, 11:53
0
399

Мій батько майже не пам'ятав свого тата, а я ніколи не бачив живим свого діда, лише на пожовклому довоєнному фото. Дід загинув у березні 1943 року, коли моєму батьку не було ще й трьох років.

   Сьогодні комуняцько-риговоняльна мерзота знову ПРодемострувала свою підлу, холуйську, антиукраїнську, підкремлівську сучність. Мова звісно йде про сумновідоме звернення до польського Cейму, підписане Колєсніченком, Голубом, Симоненком, Бондарєнко, Шуфричем та ще ста сорока з гаком відомих і не дуже представників риго-комуняцького конгломерату ВРУ, в якому його автори слізно просять польський вищий законодавчий орган визнати події, відомі як «Волинська трагедія», «гєноцидом польського народа со сторони ОУН-УПА». Причому, в листі немає жодної згадки про жертви з українського боку, і про те, що дії польських збройних формувань (і це не лише "Армія Крайова", а й "Батальони хлопські", "Народові сили збройні" та ін.) на Холмщині та Підляшші, за цією ж логікою, теж мали би бути кваліфіковані, як геноцид українців. Напевно, що у всіх притомних депутатів польського Cейму, незалежно від їхніх політичних переконань, цей божевільний акт національного самоПРиниження мав би викликати огиду і презирство (хоча маю підозри, що більшість підписантів того листа, попри українські прізвища, з українською нацією себе зовсім не ототожнюють). Сподіваюся, що так воно й станеться, а цей послід колективного комуно-ригіонального розуму опиниться там де йому й місце – в корзині для сміття.  Напевно це перший випадок у світовій історії, коли ПРавляча верхівка якоїсь країни звертається до керівництва іншої держави з подібним проханням. Чи можна собі уявити, щоб польські комуністи, наприклад, звернулись до керівництва ВРУ з пропозицією визнати акції АК на теренах Східної Польщі геноцидом українського населення і "осудіть прєступниє дєянія польскіх националістов"? Або щоб російська Держдума запропонувала тим же полякам визнати геноцидом розстріли в Катині польських офіцерів? Можна піти ще далі, і згадати про звірства російських військ під час взяття Суворовим Варшави у 1794 році. А Хмельниччина чим не геноцид поляків та євреїв 

      Абсолютно зрозуміло, з якою метою це зроблено і чому саме зараз. Цей абсурдний, з точки зору національної гідності і національних інтересів, а також етики міждержавних стосунків, але цілком раціональний, з вузькокорпоративної, цинічно-політтехнологічної позиції крок, покликаний ще міцніше ПРиклеїти до опозиції ярлик "фашистів", "нацистів" та "ксенофобів" з одного боку, а з іншого - створити на порожньому місці інформаційний ПРивід, який би дозволив зменшити резонанс від останніх подій у Врадіївці. Сьогодні ввечері на шоу у Шустрого буде про що потеревенити, і замість обговорення ПРоблеми ментівського беспрєдєлу, свавілля та безкарності, нас чекає гризня з приводу дикуватої виходки Гадіка і компанії. Прибіжать у студію Колєсніченко, Шуфрич, Голуб, Брехословська чи Лєвчєнко з одного боку, Михальчишин і Мірошниченко з іншого  і пішло-поїхало! А по-справжньому гостра проблема, яка хвилює суспільство від Луганська до Ужгорода і потребує термінового вирішення, залишиться поза увагою. Крім того, на цьому тижні клептократично-кнопкодавська більшість ПРотягла через ВРУ горезвісний вексельний закон, який дозволить «Сім’ї» без зайвого "пилу та шуму" покращувати свій матеріальний стан ще на мільярдів 5-10 щороку. Як то кажуть «мєлочь, а пріятно». Так само, рівно рік тому був ПРотягнутий через ВРУ одіозний і дражливий "мовний закон", а за димовою завісою протистояння "двох Україн" риги "льогкім двіженієм рукі" ПРокнопкодавили ряд корупційних законопроектів, зокрема про держзакупівлі, які значно полегшили процесс "розпилу" бюджетних коштів і поповнення "сімейної" каси. Тож чому знову не застосувати стару, перевірену технологію відволікання суспільної уваги? Просту, як двері і ефективну, як бейсбольна біта? Ось і вискочив знову, наче чорт з табакерки, Гадік Колєсніченко, витягши з матні чергову ПРовокаційну заготовку.  

     Найогидніше те, що аффтари та підписанти цього звернення переконують буцім то переймаються "развітієм і укрєплєнієм украіно-польской дружби", хоча насправді переслідують зовсім іншу мету - збереження при владі за будь-яку ціну правлячої, паразитичної, злодійської чиновницько-олігархічної верстви, а польску сторону просто намагаються використати у власних брудних та цинічних  внутрішньополітичних ігрищах. Адже вже сьогодні очевидно, що майбутню ПРезидентську кампанію влада будуватиме не на обіцянках "покращити" та "почути кожного", а на боротьбі з "фашизмом". І якщо навіть тим "фашизмом" в Україні і не пахне, хто сказав, що його не можна вигадати?
     Мій батько майже не пам'ятав свого тата, а я ніколи не бачив живим свого діда, лише на пожовклому довоєнному фото. Дід загинув у березні 1943 року, коли моєму батьку не було ще й трьох років. Це сталося в селі Андріївка на Холмщині, яке було спалене польськими бойовиками. Він відмовлявся вірити, що поляки почнуть палити українські села, хоча його попереджали заздалегідь, тому зволікав до останнього. Врешті зрозумів, що це не жарти і треба тікати. Вони вже залишали село на підводі, на яку нашвидкоруч встигли покидати найнеобхідніше із селянського домашнього скарбу, коли запалали крайні хати, біля лісу. Він побачив що горить їхня садиба і згадав, що не випустив із хліву корову, зістрибнув з підводи і побіг, щоб не згоріла живцем. Його постать зникла за  найближчими хатами, а за кілька хвилин пролунали два постріли…Тоді ж загинула і моя прабабця, яка згоріла разом із хатою. Потім було два роки поневірянь територією Польщі 33 річної вдови з двома малими дітьми на руках, яку польський жовнір, що перестрів їх, хотів застрелити, але в останню мить таки згадав, що він все ж таки людина, а не звір, і вистрілив у повітря.
     Але попри все, в нашій родині ніколи не було неприязного ставлення до поляків, чи до Польщі. Ми ніколи не ототожнювали цілий народ із тими, хто вбив наших близьких. Тому я, як напевно й більшість притомних громадян, і з українського і з польського боку, не потребуємо "для развития и укрепления украинско-польской дружбы" жодних послуг  горе - "миротворців" на кшталт Колєснічєнка, Симоненка, Шуфрича, Ківалова, Чечетова, та решти цинічних та аморальних покидьків, ім'я яким "легіон" і для яких найвищими цінностями в житті є  влада, бабло та повний шлунок.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.