Жан Новосельцев поділився зі студентами-журналістами професійним досвідом

19 июля 2013, 13:29
0
231
Жан Новосельцев поділився зі студентами-журналістами професійним досвідом

Зустріч між ведучим програми «Гроші» Жаном Новосельцевим та студентами Інституту жарналістики відбулася в рамках 46-ої «Журналістської весни».

-          У світлі недавнього побиття журналістів, в Інтернеті знову почалися розмови про бездіяльність міліції та спецпідрозділів.  Чи підтримуєте ви думку, що дії загонів правоохоронних органів були недоречними та не захищали інтереси громадян?

-          Маю сказати, що в тій історії брав участь не київський, а харківський «Беркут». Хлопці отримали наказ не застосовувати силових засобів. До того ж, вони були на новому місці і відповідно відчували себе скуто. Київський «Беркут» поводився б набагато розкутіше та діяльніше.

-          Якщо вже говорити про той інцидент, чи не вважаєте ви це спланованою політичною акцією?

-          Безумовно. Для тих «спортсменів», які атакували свободівців, це вже не перший подібний захід. Вони брали участь і в інших таких ситуаціях. Власне, дуже ясно вимальовується схема обєднання бандитських угруповань та міліції, проте всі учасники й самі не знали причини власних дій та були пішаками в чужій грі.

-          Як в таких випадках вести себе журналісту?  В гонитві за матеріалом ми абсолютно незахищені.

-          Якщо ситуація не зміниться, то було б непогано, якби канали надавали людей зі служби безпеки для охорони журналістів. Журналістика – небезпечна професія. Єдине, що можу порадити хлопцям, - це займатися спортом. (сміється)

-          Чи можлива співпраця між журналістами та міліцією, і як часто ви вдаєтеся до такої коаліції?

-          Є ситуативні моменти. І серед правоохоронців трапляються адекватні персонажі. Навіть міліціянти іноді зливають нам інформацію.

-          Чи має в матеріалі проглядатися особисте ставлення журналіста до предмету чи особи, яка зображується?

-          Звичайно, необхідно мати власну точку зору. Проте глядачу треба подавати виключно об’єктивні дані. Існує таке поняття як «баланс точок зору», тому завжди краще дати 5 позитивних оцінок, 5 негативних відгуків та 3 експертні думки.

-          Теми матеріалів самі шукаєте чи вам їх керівництво роздає?

-          Гарний журналіст – це той, який приносить теми. Коли ви влаштовуватиметесь працювати до будь-якої організації, вас попросять назвати 10 тем для майбутнього сюжету. Можливо, 2 з них потраплять у яблучко.

-          Чи стикалися ви з цензурою? Як впливає редакційна політика на вибір тем матеріалів?

-          Бувало й таке, усі рано чи пізно через це проходять. Коли я працював на НТН, наш колектив одного разу зібрали на нараду і «спонсор» каналу нам сказав: «Ви не можете керувати каналом, оскільки ми вкладаємо у нього гроші. Ви вільні журналісти і маєте право йти працювати на будь-який інший канал.»

-          Якщо почнеться тиск на вас, то наскільки ви готові відстоювати свій матеріал?

-          Якщо є колектив однодумців, то ніяка редакція не зможе вам завадити. Якщо ви будете не самі, то вірогідність захистити сюжет складає 70-80%.

-          Чи намагалися вам запропонувати написати матеріал із прихованим політичним підтекстом?

-          Якщо людина один раз в житті погоджується виконати таке замовлення, вона перестає бути журналістом. Я – журналіст. Люди на цьому ламають собі життя. На одній такій ситуації втрачають авторитет.

-          Чи отримувала ваша родина погрози, що надійшли внаслідок вашої професійної діяльності?

-          З часом людська пам'ять викидає всі негативні моменти. Зараз навіть згадати важко. Памятаю, телефонували матері й говорили, щоб вона просила мене залишити якусь тему, а ще краще благати мене про це на колінах, інакше це може погано скінчитися.

-          Які проблеми виникали під час журналістських розслідувань «на місцях», у регіонах?

-          Це важко робити, адже кожен там «кум-сват-брат». Чим далі від Києва, тим більше діють місцеві «князьки», впевнені, що журналістів можна і камеру забрати і залякувати всіляко. Але й тут викрутитися можна. Коли за людиною не стоїть правда, у неї немає фундаменту, її легко збити з пантелику .

-          Ви маєте намір розвивати тему Межигіря?

-          Про нього вже багато говорили. Завжди хочеться знайти щось нове.

-          Як змінила вас така робота?

-          Почав носити бороду. (сміється) Кожного дня дізнаєшся щось нове. Журналістика – це дуже розвиваючий фактор, який ні на секунду не спиняється. Тому не поспішайте зізнаватися собі, що ви на цьому розумієтеся.

-          На вашу думку, чи безпечно для молодого журналіста без захисту «згори» проводити журналістське розслідування?

-          Коли ви дивитеся в очі своєму герою, не треба дивитися на нього з осудом чи презирством, і не варто з піною у рота кричати йому, який він поганий. Важливо донести, що ви виконуєте редакційне завдання. Якщо ж ви не представляєте певне видання, це може бути важко.

-          Чого ви бажаєте майбутнім журналістам?

-          Головне – це сродна праця, робота за покликанням. Журналістика дає змогу розширити світогляд до неосяжних граней. Головне, щоб вам це подобалося. Якщо ви вірите і хочете щось знайти, ви обов’язково це зробите. Сюжету немає там, де нема журналіста. Цікаво все! Бажаю, вам творчого запалу та наснаги.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.