Державні закупівлі

Державні закупівлі : хіба прозоро?

НЕ ВІДКРИТІСТЬ ТА НЕ ПРОЗОРІСТЬ НА СТАДІЯХ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Ст. 3 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» регламентує принцип відкритості та прозорості здійснення державних закупівель на всіх стадіях даного процесу.
Проте на практиці ситуація не така безхмарна, як її «малює» закон.
На сьогоднішній день, будь-який учасник державних закупівель у складі своєї пропозиції має змогу подати до комітету з конкурсних торгів документи, без підтвердження джерела їх походження.
Зазвичай, вимоги документації конкурсних торгів щодо дозвільної/технічної документації зводяться лише до надання завірених копій документів, які в свою чергу учасник може зробити «по своєму».
З однієї сторони, комітет з конкурсних закупівель не позбавлений права досліджувати походження дозвільної документації на продукцію, товари, послуги і не позбавлений права звертатися до експертних установ з вимогою надання висновків про справжність поданих документів, або звертатися до відповідних органів влади про можливі порушення з вимогою перевірки фактів.
З другої сторони, для реалізації даного права замовнику торгів не дано достатньо засобів для проведення такого аналізу, а що є найголовнішим, - не визначено хто буде здійснювати контроль за такими діями та стимулюватиме замовника на проведення подібних заходів?
Розглянемо реальну Скаргу, яка протягом 2011р. була предметом розгляду Антимонопольного комітету України, як органу оскарження порушень у сфері державних закупівель:
Замовником проведено процедуру закупівлі, до оцінки допущено два учасника, один із технічною документацією сумнівного походження та найнижчою ціновою пропозицією, інший із справжньою технічною документацією, проте значно вищою ціновою пропозицією.
Не дивлячись на те, що фактично, комітет з конкурсних закупівель замовника, припускав сумнівне джерело походження технічної документації першого учасника, саме його визнано переможцем торгів, як учасника із найнижчою ціновою пропозицією.
Під час оскарження процедури закупівлі в Антимонопольному комітеті України, замовником надані пояснення, що фактично комітет з конкурсних закупівель не є експертною установою та не має права робити висновки щодо справжності поданих учасником документів, а призначити експертизу не є можливим, оскільки по-перше, виникає питання на кого покладатимуться витрати з проведення даної експертизи, по-друге, факт призначення експертизи документів можливо розцінювати, як дискримінаційні дії замовника щодо одного з учасників торгів та затягування процедури закупівлі.
Ситуацію ускладнює і той факт, що довести умисні дії замовника по приховуванню факту виявлення неналежності документів не досить легко, оскільки знову ж таки, замовник не є компетентною особою в цій сфері, та і самі учасники конкурсних закупівель не мають, доступу до дослідження даних документів, з метою стимулювання замовника на відповідні дії.
Отже, виникає ситуація, що фактично, інші учасники конкурсних закупівель не мають доступу до дослідження (обговорення) документів поданих їх конкурентами, а від так, при наявності будь-яких порушень в даних документах, інші учасники не матимуть змоги дізнатися про дані факти та оскаржити дії замовника, в разі, коли самим замовником, чи то умисно, чи то по безвідповідальності дані порушення не будуть взяті до уваги при визнанні переможця конкурсних закупівель.
На сьогоднішній день, чи не єдиним заходом від свавілля у сфері державних закупівель є норми ст. 9 ЗУ «Про здійснення державних закупівель», що регламентує принцип громадського контролю через вільний доступ до всієї інформації щодо державних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону.
Так, замовники і учасники процедур закупівель та Уповноважений орган повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України "Про об'єднання громадян", "Про звернення громадян" і "Про інформацію".
Громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у діяльність Уповноваженого органу та процедуру визначення замовником переможця торгів.
Під час проведення процедур розкриття пропозицій конкурсних торгів мають право бути присутніми представники засобів масової інформації. Замовники зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ представників засобів масової інформації на їхню вимогу до процедури розкриття пропозицій конкурсних торгів.
Проте, і навіть цей принцип не є достатнім заходом для забезпечення законності проведення державних закупівель «на всіх стадіях процесу», як це нам гарантує закон, оскільки фактично доступ до інформації забезпечений не на всіх стадіях державних закупівель.
Як наслідок, маємо гучне гасло «принципу відкритості та прозорості здійснення державних закупівель на всіх стадіях даного процесу», проте не маємо жодного реального та дієвого механізму здійснення контролю за процесами державних закупівель на всіх стадіях.

Глоба Костянтин Вікторович.