Інвентаризація країни

5 августа 2013, 13:10
0
192

Тема інвентаризації для такої держави перехідного,розвиваючого типу як Україна наразі є актуальним і беззаперечно виправданою у часі діяльністю.

Тема інвентаризації для такої держави перехідного,розвиваючого типу як Україна наразі є актуальним і беззаперечно виправданою у часі діяльністю. Певна річ вона має мати свої терміни проведення в конкретних галузей. Проте ця дія вона насамперед має бути систематичною,триматися на контрольні відповідними інституціями.

Але по-перше, дозвольте акцентувати увагу на доволі чітких але промовистих визначення тематичної категорії,а саме :

Інвентаризація — це є елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого визначається фактичний розмір активів,капіталу та зобов'язань, а також зіставлення отриманих результатів з даними бухгалтерського обліку. Вона проводиться шляхом перерахунку, перемірювання, переважування, а також звірки розрахунків на підставі документів. Інвентаризація дозволяє уточнити дані бухгалтерського обліку.

Хоча вище вказане трактування не викликає у нас здивування,а лишень погодження. Я зі свого боку акцентю увагу та актуальності – Інвентаризацції країни, власне в якій і закладені підводні камені для корупційних політиків та бюрократів, а точніше, якщо її провести можна зробити буде висновок про існування буксуючих і ліквідних нормативно-правових актів та законів ВРУ,викрити корупційні протиправні механізми.

Отже, якщо лаконічно підводити риску під означенням тематичної категорії, інвентаризація як складова частина методу бухгалтерського обліку є способом виявлення з наступним обліком ресурсів (активів підприємства) і джерел їх фінансування, які не піддаються документальному оформленню, для забезпечення досто­вірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Технічно інвентаризація здійснюється шляхом перевірки фактичної наявності господарських ресурсів і зіставлення їх з даними обліку. Це дає змогу виявити надлишки, нестачі, встановити причини і винних осіб у їх виникненні.  АЛЕ з огляду на велику питому вагу корупційної складової та людського фактору, податкового тиску , саме технічній перевірці чинять чи не найбільше перепон.

Найбільше зло яке спіткало резонансне питання інвентаризації країни, це те є що  воно стала заручником та об’єктом політичних маніпуляцій та механізмом тиску під час політичних ( додайте ще й економічних) протистоянь як в середині владних кіл так і опозиційних відповідно.

Інвентаризація країни це екзамен для держави на її економічну та політичну спраглість,готовність до модернізації всеохоплюючої всі галузі господарства.

Ідеологема – «інвентаризації країни» це платформа для політико-партійної консолідації навколо ідеї безупинного та беззаперечного розвитку України. І для останнього вже є політичне тло та інституції. Мова йде про Раду Національної Безпеки і Оборони та Політичної Ради при Президенті України. Для ефективного початку цього буде в доста і лаврів «політичних героїв нашого часу» вистачить всім, аби політичного хисту і волі не бракувало в українських державо- та законотворців.

Інвентаризація це тема,критичною якою є для багатьох сфер суспільного життя, зокрема чи на найперше треба згадати про упорядкування ринку землі,аби останній дійсно став механізмом економічного поступу країни. Не варто й забувати про необхідність ревізії вітчизняного законодавчого поля на предмет пошуку взаємо виключаючих законів, змін до законів,які в свою чергу вносять кричущі деформації до процесу організації,проведення голосування та з’ясування підсумків виборчих кампаній. До слова в Україні ще й досі не має, і на думку чималої когорти українських політиків та політичних технологів немає виборчого кодексу,який би в свою чергу кодифікував розрізнене виборче законодавство України.

Аби не бути голослівним з акцентую увагу читача й на тій першій новині до теми , що в першій половник літа 2013 року у Мінекономрозвитку підготували проект постанови уряду щодо інвентаризації майна загальносоюзних громадських об'єднань колишнього СРСР, яке на 24 серпня 1991 року перебувало на території України. У пояснювальній записці наголошується, що така інвентаризація дозволить створити систему контролю над використанням такого майна, а також "його повернення у державну власність".

Основним власником більшої частини майна колишніх громадських профспілкових організацій часів СРСР є ФПУ. Майно також було в організацій споживчої кооперації, приватизованих в 1990-і роки. Тому я б не відкидав використання теми інвентаризації в політичних протистояннях чи тиску політичному зновуж таки.

Другою новиною,яка вносить свою вагому економічну корективу, це це те,що КМУ ,Азарова М.Я. зареєстрував у парламенті законопроект (№11060 від 02.08.2012 р.), яким пропонується уточнити перелік фінансових послуг, які можуть надаватися в Україні. Крім того, регулювання сфери фінансових послуг визначено як один з пріоритетів у справі адаптації вітчизняного законодавства до правил ЄС (ст.51 Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною). До речі і в самій Європі мають наміри переглянути відповідне законодавство, бо під час кризи підприємства, не маючи можливості кредитуватися в банках, фактично стимулюють бурхливий розвиток ринку послуг, які так само по суті є фінансовими але не підпадають під дії фінансових регуляторів. Тобто це вже загальноєвропейська тенденція. Таким шляхом вже пішли із півсотні країн світу, із США та Великобританією включно.

Певна річ, ринок землі, виборче питання, банківський сектор, підприємництво, партійні структури це не останні сфери де інвентаризація вже не є можливою,вона є державотворчого необхідною. Проте саме економічна та фінансові системи є найпершими об’єктами для реальної інвентаризації країни.

Наочний приклад того фактичний державний та гарантований державою борг України який становить 553.392.771,36 тис.грн. або 69.234.676,78 тис.дол.США, втому числі: державний та гарантований державою зовнішній борг – 313.029.822,00 тис.грн. (56,57% від загальної суми державного та гарантованого державоюборгу) або 39.162.995,38 тис.дол.США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 240.362.949,36 тис.грн. (43,43%) або 30.071.681,40 тис.дол.США. ( станом на 30.04.2013).

Чи потрібен Україні реформатор в такому разі? Однозначно так, але не кілька чоловік, а ціле покоління. Справжній реформатор це той хто не буде удавати із себе політичного професіонала,який цурається всього українського. Реформатор для України,це політик-патріот,який з часом не скуриться, відчуває соціальний пульс країни і її громадян.

Щиро ваш,
політичний експерт,Дмитро Гаврилюк.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.