УКБС ЗАПРОПОНУВАВ ДООПРАЦЮВАТИ ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ ПРО ФІНМОНІТОРИНГ

5 августа 2013, 14:46
Экономист
0
218

Асоціація "Український Кредитно-Банківський Союз" вважає необгрунтованим розширення кола клієнтів та операцій, які підлягають фінмоніторингу


Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз» зазначає про необхідність доопрацювання проекту нової редакції Закону про фінансовий моніторинг, для забезпечення чіткого законодавчого регулювання у сфері протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом, а також зменшення корупційних ризиків та убезпечення суб’єктів первинного фінмоніторингу від необґрунтованих штрафів.

Пропозиції щодо удосконалення законодавчих новацій у сфері фінмоніторингу УКБС надав до Держфінмоніторингу України, який раніше презентував громадськості проект нової редакції Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення».

Насамперед, УКБС пропонує удосконалити термінологію проекту Закону, для  забезпечення чіткого розуміння та однозначного тлумачення його норм суб’єктами первинного та державного фінмоніторингу.

Наприклад, проектом вводиться обов’язок суб’єкта первинного фінмоніторингу здійснювати поглиблену перевірку ідентифікаційних даних клієнта у разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта. При цьому, відсутнє визначення поняття «поглибленої» перевірки та обсяг заходів, які суб’єкт має здійснити при цьому. Крім того, потребують уточнення такі поняття, як «натяк у здійсненні заходів з фінансового моніторингу», «електронний переказ коштів» тощо. А визначення термінів «пов’язані особи», «суспільно небезпечне діяння», що вживаються у проекті, вимагають узгодження з нормами чинного законодавства, зокрема Кримінального кодексу, законів про банки і про фінансові послуги.

            Експерти УКБС зазначають, що наявність у проекті Закону норм, які допускають неоднозначне розуміння їх змісту, не лише ускладнить практичне виконання законодавчих вимог у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а й може призвести до порушення прав суб’єктів первинного фінмоніторингу внаслідок застосування до них санкцій. Так, на сьогодні за невиконання або неналежне виконання вимог закону про фінмоніторинг передбачено (окрім кримінальної, адміністративної та цивільно-правової відповідальності) застосування штрафних санкцій у розмірі від 500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 - 34000 грн. відповідно).

Також, для забезпечення ефективності застосування суб’єктами первинного фінмоніторингу вимог законодавства з питань протидії відмиванню «брудних» коштів, УКБС пропонує удосконалити процедуру ідентифікації клієнтів, перевірки їх ідентифікаційних даних та вивчення діяльності у випадках, установлених законом.

Зокрема, проектом передбачено, що суб`єкт первинного фінмоніторингу, тобто банк, зобов`язаний, окрім ідентифікації своїх клієнтів, які проводять фінансові операції, здійснювати ще й перевірку їх ідентифікаційних даних. Необхідні для цього додаткові дані  можуть бути одержані від клієнта, також з інших надійних джерел.

УКБС зауважує, що нові вимоги проекту щодо перевірки ідентифікаційних даних клієнтів, не лише покладають на банки невластиві функції, а й не мають чіткого механізму їх реалізації. Адже загальнодоступна для всіх суб`єктів первинного фінмоніторингу база даних, що дозволяла б оперативно проводити таку перевірку, у державі відсутня. Будь-яке уточнення інформації щодо того або іншого клієнта на поточний момент може здійснюватися тільки шляхом надсилання письмового запиту у відповідні державні органи. Водночас, з огляду на визначені законодавством України строки надання відповіді на подібні запити, обмежують можливості оперативного обслуговування клієнтів.

 Це ж стосується і перевірки суб’єктом первинного фінмоніторингу належності клієнта до публічних діячів. Законопроект розширює зміст поняття «публічні діячі», до яких, окрім осіб, які виконують або виконували визначені публічні функції в іноземних державах, віднесено посадових осіб міжнародних організацій, політичних партій та українських високопосадовців. При цьому, вказівка на джерела даних, які вважаються надійними і можуть бути використані суб’єктами первинного фінмоніторингу, відсутня.

Також у проекті збільшено кількість ознак, за наявності яких фінансові операції підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу. До таких ознак, зокрема, віднесено операції клієнтів із внесення, отримання коштів готівкою; фінансові операції з векселями; зарахування на рахунок чи списання з рахунку коштів у вигляді надання/повернення позики, фінансової допомоги, відступлення прав вимог; перерахування або отриманням коштів неприбутковою організацією; зарахування або списання коштів з карткового рахунку юридичної або фізичної особи/фізичної особи-підприємця та ін.

Фахівці УКБС зауважують, що ці норми є дискусійними, оскільки такі операції (без проведення відповідальним працівником їх аналізу та вивчення учасників) з урахуванням тільки суми операції та вказаних ознак, не можуть свідчити про відмивання коштів. Крім того, застосування норми призведе до збільшення кількості операцій, інформацію про які необхідно буде надавати до Держфінмоніторингу. Більшість робочого часу співробітників служб фінансового моніторингу банків буде йти на аналіз та кодування таких операцій. Це зменшить час на управління ризиками щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, яке необхідно здійснювати з урахуванням результатів ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.

Ефективне застосування нових критеріїв, на думку фахівців УКБС, можливе в рамках проведення внутрішнього фінансового моніторингу, який ґрунтується на оцінці ризиків легалізації злочинних доходів та поданні спеціально уповноваженому органу інформації про операції з високим рівнем ризику. Також доцільно спростити порядок електронної взаємодії суб’єктів первинного фінмоніторингу та Державної служби фінмоніторингу.

 «Пропозиції УКБС направлені на забезпечення чіткості та однозначності  правового механізму протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом, та запобіганню безпідставного застосування штрафних санкцій до суб’єктів первинного фінмоніторингу, - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – А також усунення додаткових корупційних ризиків відповідно до визначених Президентом України пріоритетів Національної антикорупційної стратегії». 


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.