Атлант Піднебесної

8 августа 2013, 20:57
0
240
Атлант Піднебесної

Мистецтво боротьби, зневага до обмежень та утисків, перфоманс свободи слова вивели Ай Вейвея на 23 місце серед найвпливовіших людей сьогодення.

Ай Вейвея можна сміливо ставити у ранг мучеників мистецтва з моменту народження. Причини його політичної активності приховані в ньому самому та його дитинстві. У 1958 році, через рік після народження майбутнього митця, батька з сім’єю депортували у трудовий табір в пустелю Гобі. Відомий поет Ай Цин протягом 10 років був вимушений вичищати громадські туалети, поки його сім’я жила у землянці.

Еван Оснос, пекінський кореспондент американського журналу New Yorker, друг Ая, з цього приводу каже: «Він протестує кожен раз, коли я хочу розпитати про зв’язок між його життям і тим, що довелося відчути його батьку. Але сам постійно до цієї теми повертався. Звісно ж, багато в сьогоднішньому Ай Вейвеї коріниться в досвіді та стражданнях його батька».

У середині 70-х їм було дозовлено повернутися в Пекін, але син дисидента докорінно змінює свою долю. Жага до мистецтва перемогла. Ай відлітає в Нью-Йорк.

Майбутній китайський буревісник жив у немебльованому житлі з крихтою грошей. Йому доводилось заробляти на життя як доведеться – від малювання картин на тротуарах до азартних ігор. Еван Оснос казав, що Ай був на стільки важливим гравцем, що за ним з Атлантік-Сіті приїжджав лімузин, який забирав його. «Всі вважали мене наркодилером», - шуткує Вейвей.

Тим не менше, Нью-Йоркський період життя допоміг знайти художнику свій шлях. Вплив культових творців поп-арту як Енді Уорхол, Марсель Дюшан та Ален Грінзберг остаточно сформував погляди Ая. 

У 92-му, у зв’язку з хворобою батька, митець повертається на батьківщину. Він заснував район художників на півночі Пекіна, активно виставлявся не тільки у Китаї, але й за кордоном.

 Землетрус у провінції Січуань у 2008 році зіграв рокову роль у житті сотен тисяч людей. Тоді Ай Вейвей народився у новій іпостасі дисидента. Борця за свободу слова та руйнівника рамок системи.

«Саме в Китаї складніше всього було б розраховувати на кампанію протесту. Це повертає нас до радянських часів, коли голос художника вважався небезпечним. Єдине, що він робив – фіксував злочини китайської бюрократії, які призвели до загибелі людей під час землетрусу. Таким чином він дав їм зрозуміти, що важливе кожне людське життя. І в цьому сенсі він був, безумовно, правий і ми всі з ним, звісно ж, солідарні», - каже Ашан Капур, знаменитий британський скульптор, який очолює програму художнього оформлення Лондонської Олімпіади.

Безумовно, Ай Вейвей став не тільки культовою особою у світі мистецтва, а й месією, якого давно чекали. Китайська влада породила того, хто йде проти течії обмеження особистості та масового контролю.

Система породила унікальність. Або просто незмогла її втримати. Ай Вейвей своїми діями доводить, що мистецтво є у кожній людині, а її дії, немов мазки пензля на полотні художника, створють загальну картину буття. Не він боїться владу, а влада боїться його. Можна сміливо сказати, що дисидент показує свою філософію польоту над буденністю. 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Китай,Ай Вейвей,дисиденти
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.